МЕТОД ПРОЕКТІВ ЯК РЕАЛІЗАЦІЯ КОГНІТИВНО-КОМУНІКАТИВНОЇ МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

МЕТОД ПРОЕКТІВ ЯК РЕАЛІЗАЦІЯ КОГНІТИВНО-КОМУНІКАТИВНОЇ МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

19.12.2023 15:36

[8. Філологічні науки]

Автор: Родін Олександр Кімович, викладач Харківської гуманітарно-педагогічної академії



Метод проектів виник на початку 20 століття на базі прагматичної педагогіки американського філософа Джона Дьюї і був сформульований як такий в статті американського педагога Уільяма Кіл Патріка «Метод проектів» у 1918 році.

В ті часи думки педагогів були зайняті пошуком шляхів активізації самостійного мислення учнів з метою навчання їх не банальному запам'ятовуванню та відтворюванню знань, а вміння застосовувати надбанні знання на практиці. Цей метод спонукає учнів до активної пізнавальної та творчої спільної діяльності при вирішенні однієї спільної проблеми, тобто інтеграції знань із різних предметних галузей.

В основі методу – розвиток вміння конструювати власні знання, орієнтуватись в інформаційному просторі, власне, критичного і творчого мислення. 

Головна ціль будь-якого проекту – формування ключових компетенцій, а також готовність мобілізувати їх в необхідній ситуації. До таких компетенцій можна віднести і рефлексивні навички, і пошукові, і комунікативні, і презентаційні тощо. [2]

Існують різні типи проектів. Серед таких дослідницькі, що повністю підпорядковані логіці невеликого дослідження - творчі проекти, що не мають детально опрацьованої структури спільної прикладної діяльності учасників. Вона тільки намічається і далі розвивається, підпорядковуючись логіці спільної діяльності та інтересам учасників проекту. Також це рольові ігрові проекти, у яких структура також лише намічається і залишається відкритою до закінчення проекту. Учасники беруть на себе певні ролі. Це можуть бути літературні персонажі чи вигадані герої. Результати таких проектів можуть намічатись на початку проекту, а можуть виявлятися лише до його закінчення. Інформаційні проекти –тип проекту, коли спочатку відбувається збір інформації про якийсь об'єкт чи явище, далі -ознайомлення учасників з цією інформацією та її аналіз, і узагальнення фактів, призначених для широкої аудиторії. Структура такого проекту може бути позначена так: мета проекту, предмет інформаційного пошуку, джерела інформації, способи обробки інформації, результат інформаційного пошуку, презентація. Такі проекти часто інтегруються в дослідні проекти та стають їх органічною частиною.

Чим же може бути корисний метод проектів у викладанні іноземної мови і в якій спосіб він може бути з реалізований?

Метою навчання іноземної мови є іншомовна мовленнєва діяльність як міжкультурна взаємодії. Мова – елемент культури, що функціонує в етнокультурному просторі. Опановуючи мову, ми засвоюємо властивий народові образ світу, бачення світу через призму національної культури, важливим компонентом якої є мова. Йдеться про необхідність формування країнознавчої компетенції – сукупності фонових знань про країну мови, що її вивчають, наявність яких забезпечує певний рівень використання національно-культурного компонента мови, невербальних засобів спілкування, мовленнєвого етикету.

Предметом мовленнєвої діяльності є думка. Мова ж - засіб формування та формулювання думки. [3]

Щоб при навчанні іноземної мови сформувати комунікативну компетенцію поза мовним оточенням, недостатньо наситити урок умовно-комунікативними чи комунікативними вправами, які б дозволяли вирішувати комунікативні завдання. При цьому учням необхідно надавати можливість мислити, міркувати, акцентуючи увагу на змісті свого висловлювання, щоб у центрі була думка, а мова виступала у своїй прямій функції - формування та формулювання цих думок.

Одже, ідея такого підходу до навчання іноземної мови - перенести акцент з різного виду вправ на активну мисленеву діяльність учнів, що вимагає для свого оформлення володіння певними мовними засобами.

В основі будь-якого проекту полягає якась проблема. Задля її вирішення учням потрібні знання мови, а також різні предметні знання. Крім того, учням необхідні певні інтелектуальні, творчі та комунікативні здібності. До перших можна віднести вміння працювати з інформацією. До творчих умінь можна віднести уміння генерувати ідеї, для чого, в свою чергу, потрібні знання у різних предметних галузях. До комунікативних відносять уміння вести дискусію, слухати і чути співрозмовника, відстоювати свою точку зору, уміння знаходити компроміс із співрозмовником, уміння лаконічно викладати свою думку. Таким чином, для грамотного використання методу проектів потрібна значна підготовка, що реалізується у цілісній системі навчання.

У якості прикладу розглянемо заняття з англійської мови на тему «Австралія» для учнів коледжу, який знайомить студентів із новою для них лінгвокраїнознавчою інформацією. Учням заздалегідь було запропоновано самостійно знайти та подати інформацію про Австралію у вигляді проектної роботи, та поділитися цією інформацією з одногрупниками. Під час обговорення тем своїх майбутніх проектів студентам було запропоновано розглянути різні сторони життя Австралії для того, щоб зміст робіт не повторювався та був цікавим для всіх. Робота над проектом триває протягом декількох занять і вже на першому занятті тематичного розділу студенти роблять виставку своїх проектів, а частина студентів розповідає про зміст своєї лінгвокраїнознавчої знахідки, тобто захищає усно свій проект.

В результаті роботи над проектами студенти частково знайомляться з країною, мешканці якої послуговується англійською мовою. А у викладача з'являється можливість одночасно із запровадженням нового матеріалу провести контроль навичок мовлення студентів у формі монологічного висловлювання та оцінити письмовий компонент проектів.

На кожному із занять з цієї теми викладач здійснює поетапний контроль, попередньо обговоривши з учнями черговість захисту ними своїх проектів. Це знімає психологічний бар'єр, оскільки студенти самі вирішують, коли їм виступати, і дає можливість викладачеві спланувати заняття з урахуванням майбутніх виступів.

Під час заняття використовується великий наочний матеріал, виготовлений викладачем. Часто застосовуються такі форми роботи, як «мозковий штурм», групова робота та перегляд навчальних відео про країну або аматорських роликів блогерів, що містять їх особисті враження про країну та мовні особистості її носіїв. Відеоматеріали забезпечують додатковий стимул для студентів, підвищують їх мотивацію, є додатковим джерелом інформації з теми і дозволяють зробити заняття такими, що запам'ятовуються.

Метою таких занять є поглиблення та розширення знань студентів про країну мови, яку вони вивчають Для досягнення цієї мети вирішуються наступні навчальні завдання – введення нових лексичних одиниць, навчання пошукового читання, вдосконалення навичок аудіювання, контроль рівня сформованості навичок монологічної форми спілкування (захист проектів на тему «Що ти знаєш про Австралію?»), розвиваючі завдання – розвиток мислення, уваги, пам'яті, мовної здогадки, розвиток самостійності та креативності, розвиток умінь взаємодії у групі, розширення кругозору (розвиток лінгвокраїнознавчої компетенції) та завдання, що виховують повагу до співрозмовника, вміння вислуховувати, навчання студентів співробітництву та роботі в групі.

Оснащенням уроку можуть бути проекти учнів «Що ти знаєш про Австралію?», карта Австралії, фотографії з видами штатів та міст, діаграма “Who lives in Australia?”, плакат із назвами народів Австралії, плакат із назвами австралійських свят та їх датами, індивідуальні картки на тему “Australian Holidays”, “Exotic fauna of Australia”, аркуші для групової роботи та відео “Australia”, аркуші із завданнями до відео.

На початку заняття викладач оголошує тему та план роботи і показує на карту Австралії зі словами: “Look at the board. You can see a map. What country is shown on the map?” На що студенти відповідають: “Australia”. Викладач далі зазначає: “Right. Australia” – the theme of our lesson. The plan of our work is written on the board. Today we will speak about different features of Australia”. 

Вчитель каже: “Last week I asked you to find some information pertaining to Australia and make individual or group projects. You have done this task and now you will present your projects on the board. First, we will play a game, then you will tell about your projects and learn some more information pertaining to the theme. At the end of the lesson we will watch video about Australia. If there are no questions, let’s get down to work.”

Починається «Мозковий штурм». Це групова робота. Мета гри - з'ясувати, скільки учнів вже знають про Австралю. Група ділиться на декілька підгруп по три-чотири особи (студентів краще заздалегідь розсадити за рівною кількістю людей на кожен ряд). Кожній групі видається аркуш паперу формату А4 , у якому заздалегідь написані заголовки Cities, States, Natural features, Famous people, Industries, Recent events. Учням необхідно згадати та записати спільними зусиллями відому їм на даний момент інформацію про Австралію під запропонованими заголовками. Гра проводиться досить швидко, за певний час – 4 хвилини.

Викладач каже: “This game includes a writing aspest. The purpose is to find out how much you know about Australia. Work in groups. Write down as much information as you know under each heading. You have four minutes to complete.”

Коли час вичерпано, їх заповнені аркуші порівнюються наступним чином: представник кожної групи читає записи, викладач заносить їх на один великий аркуш чи на дошку і визначає групу, що продемонструвала більше знань. 

Вчитель каже: Your time is over. Let’s compare your notes. How many cities (states, natural features, famous people) have you written? Please read what you know about recent events and industries. I think, the students from the second group are more familiar with Australia. But you all have worked hard. Thank you. I hope that at the end of the lesson you will be able to add some more information.

Викладач нагадує студентам, що до заняття вони зробили проекти, представлені на виставці - на дошці або на спеціально відведеному стенді.

До цього заняття свої виступи приготували чотири студенти, які розповідають про австралійський штат, місто, австралійські свята, своєрідну фауну. Так як теми виступів заздалегідь відомі викладачеві, він для решти студентів підготував завдання для перевірки розуміння прослуханих виступів, що проходить у формі запитання-відповідь.

Після закінчення заняття студенти коротко підбивають підсумки того, що нового вони дізналися і яку інформацію можна додати до аркушів, які вони заповнювали на початку занять. Викладач оцінює роботу кожного студента, дякує за роботу та прощається.

Очевидно, що під час роботи над проектом спілкування іноземною мовою поєднується з інтелектуально-емоційною діяльністю, при якій надбання знань відбувається у процесі прогресивних змін у структурі особистості учня. При цьому зростає його внутрішня мотивація через перенесення центру навчання з викладача на студента. Таким чином, застосування методу проектів при навчанні іноземної мови допомагає долати міжмовну інтерференцію та «мислити іншою мовою» і в цілому активізувати процес мислення учнів.

Література

1. Бодько Л. Метод проектів як засіб реалізації особистісно орієнтованого навчання / Л. Бодько // Початкова школа. – 2013. – № 10. – С. 1-4.

2. Bender, William N. (2012). Project-Based Learning: Differentiating Instruction for the 21st Century. Thousand Oaks, CA: Corwin Press. с. 42. ISBN 978-1-4522-7927-5.

3. http://dontsov-nic.com.ua/funktsiji-movy/

4. https://periodicals.karazin.ua/pedagogy/article/download/3500/3066/0

5. http://www.nmc.od.ua/wp-content/uploads/2013/10/Oliynik.pdf



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота