ЕМБЛЕМАТИКА В ТВОРЧОСТІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ЕМБЛЕМАТИКА В ТВОРЧОСТІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ

19.12.2023 15:46

[8. Філологічні науки]

Автор: Брикез Надія Вячеславівна, студентка 2 (магістерського) рівня вищої освіти українського мовно – літературного факультету імені Г. Квітки – Основ’яненка Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди


Упродовж тривалого часу дослідники творчості Г. Сковороди не зважали на вагомість у його світоглядному та стильовому самовираженні емблематичних сигніфікацій, а видання творів за редакціями Д. Багалія  і В. Бонч - Бруєвича, двотомника 1961 року  з’явились без малюнків українського філософа, більшість з яких були точними копіями з амстердамського збірника «Symbola et emblemata selecta». Дмитро Чижевський був першим серед дослідників, хто звернув увагу на малюнки в рукописах і закцентував велику залежність Григорія Савича від емблематичного та символічного способів смисловираження. «Просто незрозуміло, як від уваги дослідників Сковороди заховалися ті місця його творів, де він переводить розмову на образи, символи деяких понять та дає їх опис короткими словами. Ці символи висловлюють найулюбленіші етичні думки Сковороди, та тільки вони понаводжувані в деякому, трохи випадковому порядку Це незрозуміла помилка дослідників Сковороди, що цих малюнків ані видано, ані описано». У своїх працях «Про деякі джерела символіки Гр. Сковороди», «Hieroglyphica, emblemata, symbola», «Symbola et emblemata», «Емблематична поезія»  та частково в інших він детально розглядає своєрідність символічного мислення письменника, специфіку його емблематичного філософського стилю. Учений був одним з перших, хто обґрунтовано ствердив стильовий, світоглядний, епістемологічний та мистецький синкретизм творчості Г. Сковороди, відзначивши велику залежність його філософських ідеологем від художньо-образної виразовості.

Ю. Шевельов розглядав емблематику та символіку Г. Сковороди як вияви його перманентного потягу до стильового експериментаторства та «гри словами». Роланд Піч інтерпретує сковородинський образ Нарциса у контексті дослідження міфів епохи німецького Романтизму. Опираючись на основні положення праці Фрідріха Крейцера «Символіка і міфологія стародавніх народів, особливо греків», Р. Піч розглядає центральну міфологічну візуалізацію та коментарі до неї у трактаті Сковороди на тлі західноєвропейської традиції. Цікаві трактування окремих емблем діалогу «Разговор, называемый Алфавіт, или Букварь Мира» формулює Вілен Горський у студії «До питання про джерела символізму Григорія Сковороди». Окремо варто відзначити дослідження О. Межевікіної та Т. Шевчук, що розглядають емблематику Сковороди в контексті європейських емблематичних збірок 16–18 століть, їхніх провідних шаблонів та символічних представлень, а О. Шикиринська вдається до порівняльного зіставлення емблематичних інтеракції у творчості Д. Беньяна і Г. Сковороди.

На думку багатьох дослідників, з європейських емблематичних збірок Сковорода запозичив численну кількість символів та семіотичних схем. «Переглянувши амстердамський збірник, – підкреслює Д. Чижевський, – ми знайдемо там мало не всі головніші символи, що зустрічаються в Сковороди», а Л. Ушкалов переконаний, що «деякі тексти Сковороди буквально зіткані з образів, які є в цій книзі ("Symbola et emblemata selecta”. – О.С.)». До подібних висновків схиляються і О. Межевікіна, О. Софронова, Т. Шевчук. Емблематичні збірники презентували особливо яскраві та інтелектуально вишукані різнокультурні сигніфікати, себто рафінували та відображали іконічноконвенційні семіотичні схеми з різних контекстів. Своєю появою вони підкреслили вагомість емблематичного типу смислоконцентрування, що існував здавна. Для їхнього розкодування обов’язковим було знання та розуміння контекстів походження, первинних значень. Сковорода, помічаючи та запозичуючи з емблематичних збірників конкретні символи та емблеми, піддає їх контекстуальному переакцентуванню, а частіше – змішуванню. Він часто використовує в одній схемі знаки та текстуальні коментарі з різних контекстів, а емблематичну сигніфікацію розглядає як давню традицію єгипетського, єврейського та еллінського «богослів’я», про що детальніше в окремій розвідці.[1]

ЛІТЕРАТУРА

1. Олександр Солецький Тексти Григорія Сковороди в контексті європейської емблематичної традиції. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lib.pnu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/10004/1/2779-Article%20Text-5446-1-10-20200318.pdf

______________________

Науковий керівник: Лямпрехт Олена Валеріївна, кандидат філологічних наук, доцент, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота