ПОЕТИКА УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ ЗАГАДКИ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПОЕТИКА УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ ЗАГАДКИ

20.12.2023 01:32

[8. Філологічні науки]

Автор: Батяєва Вікторія Ігорівна, студентка, Мелітопольсьский державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького


Актуальність. Увесь культурний багаж, який несе українець і який створений народом – це український фольклор. Чільне місце в ньому посідають загадки. Скарб для лінгвіста, але темний ліс для літературознавця – ось що зумовлює актуальність даної роботи. Наукову роботу з цієї теми доцільно писати з двох причин:

• Загадка не досліджена як елемент культури;

• Тема загадок майже не розглянута у літературі.

Загадка – це біла пляма на тлі літературної планети.

Аналіз робіт попередніх авторів. Загадку досліджували Іван Франко, Наталія Салтовська, О.Потебня та ще десятки фольклористів різних часів.  Про цей жанр писав видатний фольклорист Філарет Колесса у книзі «Українська народна словесність», кажучи про значення жанру для народу, зв’язок з анімізмом, формуючи поняття загадки [1, с 147-148]. Це стисла робота, але дуже гідна для своїх часів. Відступаючи від літературознавства, треба зазначити, що загадка як об’єкт досліджується також у мовознавчому та педагогічному аспекті. 

Основна частина. Термін для визначення загадки доволі простий. В Українській малій енциклопедії Є. Онацького йдеться про те, що загадка – це гра слів, де треба відгадати образ за ознакою чи групою ознак [2, с. 456]. Справді, термін доволі вичерпний, але не можна казати про те, що він цілком охоплює поняття. 

Суть загадки полягає у тому, що в певних суміжних образах прихований істинний, який треба відгадати. Таким чином перевіряється здатність людини мислити образно. Філарет Колесса казав і про те, що це була перевірка на мудрість, бо у народі вважалось, що відгадати загадку міг лише мудрець [1].У системі фольклору загадці виділено місце у епічних жанрах. Раніше це була мала проза, яка стояла поруч з прислів’ями і приказками, проте загадка з часом відійшла від малої прози.   

Тепер варто окреслити поетику. Вперше поетику як поняття окреслив Аристотель, але історія її розвитку сягає ще часів стародавньої Індії. Є думка, що розуміння поетики розвивалось в двох цивілізаціях ізольовано. Проте батьком поетики все ж вважається Аристотель. 

Виведення терміну поетики у Аристотеля відповідає часу, коли він жив. Сучасне літературознавство дивиться на це питання ширше. Наприклад, фольклорист Олександр Потебня виділяє два визначення поетики:

1) Розділ літературознавства, який вивчає становлення літератури як виду мистецтва через художні засоби;

2) Система усіх художніх засобів, що визначають унікальність твору [3]. 

Тут буде застосовуватися друге визначення. Воно ж, у свою чергу, сформувалося у період класицизму, коли виникла потреба структурувати вже набуті знання. Це призвело до того, що поетика стала вузьким поняттям і перестала бути тотожною до історії літератури. 

Якщо казати ширше, то поетика – невід’ємна частина теорії літератури. Поетика належить до теорії літератури, але формує зв’язок з історією літератури. Митці були і є дітьми свого часу, а тому художні засоби зумовлюються часом, коли митець живе.

Під поетикою української народної загадки маємо на увазі сукупність образів, символів, метрик, тропів, які використовуються в українських народних творах, що містять закодоване поняття. Українська народна загадка – цікавий, малодосліджений жанр. Було виявлено, що їй присвячено справді дуже мало робіт. Фольклористика переживає певний занепад, проте є такі жанри, що викликають інтерес у дослідників. На нашу думку, загадка – жанр, що заслуговує уваги не менше.

Поетика української народної загадки напряму залежить від того, як мислить народ. Чим нижчий образ, про який загадують, тим менше тропів для його вираження. Якщо казати суто за оформлення, то для малої прози властиві тривіальні римування, відсутність ритміки, що не дозволяє відносити загадку до лірики, метафоричність і анімізм. Усі неживі предмети змальовані як живі. На етапі ізольованої загадки можна знайти метафору, перифраз, антитезу, епітет, персоніфікацію, символ, алегорію, евфемізм, анафору, ономатопею, літоту і бурлеск. Таким чином, загадка, незважаючи на малий об’єм, все ж багата на тропи, які найкраще показують її естетику.

Висновки. У народному світогляді брали участь не лише язичницькі та християнські вірування, але і спостереження як базовий метод дослідження для людей. Значну роль відіграє і час, коли живе представник народу: загадка передається буквально «з вуст у вуста», тому первинний вигляд не зберігає. Загадка, як і будь-який жанр фольклору, трансформується відповідно до часу і залежно від важкості. Встановили зв’язок фольклору між історією та теорією літератури. З деяких закодованих понять можна зрозуміти, коли виникла загадка. Також загадка як жанр – чудовий матеріал для дослідження, бо народні мотиви притаманні і класичній, авторській літературі. Фольклор – це витоки авторського мислення.

Джерела

1. Колесса Ф. Загадки. Українська усна словесність : підручник. Львів, 1938. С. 148–149.

2. Онацький Є. Українська мала енциклопедія : словник. Буенос-Айрес, 1959. Т. 4 : Українська мала енциклопедія. Літери Ж-Й. 132 с.

3. Потебня А. А. Из записок по теории словесности. X., 1905; Його ж. Из лекций по теории словесности. Басня. Пословица. Поговорка. X., 1930

___________________

Науковий керівник: Пономарець Ганна Миколаївна, викладач кафедри української і зарубіжної літератури, Мелітопольсьский державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота