ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ АДМІНІСТРУВАННЯ ОСВІТНЬО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ГІМНАЗІЯХ М. КИЄВА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ. - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ АДМІНІСТРУВАННЯ ОСВІТНЬО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ГІМНАЗІЯХ М. КИЄВА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ.

11.01.2024 11:51

[5. Історичні науки]

Автор: Попова Оксана Борисівна, кандидат філософських наук, доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін, Національний університет фізичного виховання і спорту України



Адміністрування освітньо-виховного процесу у навчальних закладах Києва другої половини ХІХ ст. є актуальною і цікавою темою для історичного дослідження, оскільки це частина вітчизняної історії. Метою даної статті є розгляд заходів, прийомів та методів адміністрування навчального процесу в середніх навчальних закладах м. Києва у др. половині ХІХ ст. Вітчизняний досвід  системи освіти часів Російської імперії, хоча і носив авторитарний характер, все ж містить і цікаві та специфічні елементи адміністрування навчально-виховного процесу. Розглядуваний період важливий з точки зору формування нових форм громадської активності, зокрема, і в системі освіти.

Значну увагу адміністрації навчальних закладів приділяють відслідковуванню поведінки вихованців. Так, 1 лютого 1875 року обговорювалася ситуація з вихованцем Гіляровим, який смалив «у клозеті», за що його було суворо покарано – йому оголосили  догану перед класом через директора колегії [1, с.14]  Задля покращення ситуації з поведінкою учнів дирекція колегії Павла Галагана вирішила звернутися з проханням до міністерства народної просвіти про утвердження серед класних посад «панів наглядачів на однакових засадах з помічниками класних наставників у гімназіях» [1, с.7] Сама по собі уже ця ініціатива яскраво демонструє авторитарні методи виховання і контролю у системі середньої освіти, що панували у розглядуваний період. Цього ж 1875 року, але 16 січня у протоколі засідання правління колегії нагадується, що питання з наглядачами вже піднімалося раніше в січні 1874 року, і мова йшла про  те, що наглядачам доручається спостерігати за поведінкою вихованців вночі і в деякі години дня, коли наглядати за усіма вихованцями складно для одного чергового вихователя, і саме через це слід особливу увагу звернути на рівень їхньої освіченості, яка має відповідати рівню освіченості наглядачів пансіонів при гімназіях відомства Міністерства народної просвіти. [1, с.8]. Спостерігається тенденція до пом’якшення покарань, до демократизації методів регулювання поведінки вихованців. У лютому 1883 року одним з місцевих керівників навчальних закладів було підняте питання про відміну покарань учнів середніх навчальних закладів карцером однак вирішене не було, а тільки зазначалось, що [2, с.57]. У річному звіті про стан київської жіночої гімназії за 1883 рік говориться про наявність «7 основних класів, підготовчого, 8-го додаткового та 5, 6 і 7 паралельних». підвищення платні за навчання - замість 35 карбованців на рік - 45 [3, с.24]. На засіданнях вчених рад піднімається питання про недостатність штатного персоналу, в першу чергу, учителів, а також класних наглядачів. [3, с.25]  Зазначається, що річна плата за урок в нинішній момент 50 карбованців, в той час як в інших гімназіях Києва «ця плата доходить до 75 карбованців» [3, с.25]. До 1 січня 1883 р. кількість учениць складала 443, у порівнянні з минулим, 1882 роком, на 41 ученицю більше, що пов’язано було з збільшенням кількості класів. При цьому відмічалось, що успішно курс гімназії завершили не всі учениці – лише 346, що склало 85.61% від усіх, що було до початку екзамену, а їх нараховувалось 403. [3, с.25]. Додавалось, що поведінка учениць є відмінною «в усіх відношеннях», а середня оцінка за поведінку – 4,996 [3, с.26]. Вихованки жіночих гімназій вивчали закон Божий як окремий предмет, до того ж для цього предмету виділялися два недільні уроки. В той же час розпорядженням попечителя учбового округу учениці звільнялися від екзамену з історії перенесенням його на випускний 5 клас [3, с.31].  Відслідковувалися і хвороби гімназисток, що загалом мали застудний характер, а також траплялися хвороби «черевної порожнини». З епідемічних хвороб фіксувалися кір та скарлатина, хоча і небагато. Адміністрація закладу відслідковувала умови проживання вихованок, зокрема, зазначалось, що у 1883 році на приватних квартирах проживало 72 учениці, що складало 16,25% всіх учнів. За оренду приміщення гімназія сплачувала 6500 карбованців. Приміщення на вулиці Михайлівській в будинку Рапопорт складається з трьох поверхів головного корпусу, в якому розміщені класи, дві рекреаційні зали, фізичний кабінет, бібліотека та квартира головної наглядачки [3, с.28]. Велику незручність гімназія відчувала через відсутність гімнастичної зали, внаслідок чого цей важливий предмет «занять дітей не може викладатися в гімназії» [3, с.24]. В колегії  Павла Галагана встановлювався контроль за відпустками до лікаря, очевидно, що учні цим зловживали, а після завершення лікування фельдшер мав зразу ж про це повідомляти черговому вихователю [1, с.11-12].

 Отже, документи свідчать, що за означений період, адміністрування навчально-виховного процесу в середніх навчальних закладах м. Києва носило авторитарний імперський характер, але через жорсткий контроль та обмеження пробивалися паростки вільного навчально-освітнього процесу, метою якого була висока якість отриманих знань.

Використані джерела:

1. Державний архів м.Києва, Ф.185, Оп.1, Сп.№23.

2. Державний архів м.Києва, Ф.81,Оп.54,Сп.№11.

3. Державний архів м.Києва, Ф.55,Оп.2, Сп. №42.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота