РОЗВИТОК ВИДАВНИЧО-ПОЛІГРАФІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ВІЙНИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

РОЗВИТОК ВИДАВНИЧО-ПОЛІГРАФІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ВІЙНИ

13.01.2024 00:24

[12. Державне управління]

Автор: Качмар Сергій Йосипович, аспірант кафедри управління та бізнес-адміністрування, Інститут післядипломної та довузівської підготовки, Прикарпатський національний університет ім.В.Стефаника


За останній рік, українська економіка зазнала значних втрат через жорстоку війну, що розгорілася з боку росії. Місцевий бізнес, переживши первісний шок від повномасштабного вторгнення, намагався пристосуватися до складних умов. Багато видавництв і поліграфічних компаній зазнали серйозних фінансових ушкоджень, особливо на початку конфлікту. На жаль, деякі підприємці втратили все через руйнування та окупацію територій. Незважаючи на це, видавничо-поліграфічний бізнес старався виживати та продовжувати діяльність, незважаючи на зусилля ворога знищити українську економіку, включаючи воєнні дії та енергетичну кризу. Видавничо-поліграфічна індустрія стикнулася з викликами, характерними для всіх сфер культури та креативних галузей: втрати та поранення співробітників, евакуацію, мобілізацію, фізичну небезпеку, зупинку роботи, знищення приміщень, інфраструктури, логістики, книг, закриття книгарень, зменшення купівельної спроможності, скорочення зарплат та штату [1].

Аналіз стану видавничо-поліграфічної галузі, проведений з квітня різними організаціями, включаючи Українську асоціацію видавців та книгорозповсюджувачів, Український інститут книги, надав певне уявлення про ситуацію. Однак, через обмежену кількість учасників опитувань, результати мали лише приблизний характер. Крім того, умови, в яких опинилися різні видавництва по Україні, значно відрізнялися, зокрема у питаннях втрат обладнання, матеріалів, офісів та комп’ютерів з видавничою інформацією, а також запасів книжок [2].

Проте, для отримання цілісного розуміння стану галузі, виявлення провідних тенденцій, наявного потенціалу та перспектив майбутньої роботи, потрібен більш загальний та об'єктивний аналіз. Такий аналіз ґрунтується на статистиці друку, яку здійснює Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова». Незважаючи на деякі неточності, пов'язані з ускладненнями доставки обов'язкових примірників, це джерело є найбільш об'єктивним для отримання статистичних даних, що дозволяє зробити більш точні висновки про поточний стан українського книговидання, його досягнення та втрати після десяти місяців роботи в умовах війни.

Для зрозумілості ситуації потрібно звернутися до результатів роботи галузі у 2021 р. Варто зазначити, що Книжкова палата зазвичай завершує реєстрацію книжкової продукції, надісланої до друку до 31.12.2021 р., зазвичай 01 лютого вже наступного року. Але 2021 р. був винятком, оскільки Книжкова палата продовжила термін прийому книг до кінця лютого 2022 р. Це було зроблено через програму «Е-підтримка», яка дозволила використати «ковід-тисячу», отриману громадянами України, на купівлю книг та друкарської продукції. Це призвело до того, що видавництва, які у 2021 р. ледь виживали, отримали в грудні значну фінансову підтримку від держави через громадян і активно надсилали на друк книжки, над якими працювали раніше. Ця фінансова підтримка в 2021 р., який міг би стати найгіршим роком у історії українського книговидання за обсягом виданих книг, допомогла завершити рік з досить солідними статистичними результатами. На 1 грудня 2021 року Книжковою палатою було зареєстровано близько 12000 видань з загальним накладом понад 14 млн екземплярів, але до грудня 2023 р., коли підбивалися підсумки, ці цифри зросли до біль ніж 21000 видань із загальним накладом понад 40 млн екземплярів видавничо-типографської продукції [3].

Враховуючи той факт, що книга продовжує бути важливим показником культурного, освітнього і інтелектуального розвитку нації, її морального та соціального благополуччя, ми повинні розуміти, що показники стану видавничо-поліграфічної галузі відображають не лише втрати в кількості книг, а й впливають на розвиток нації. Ці втрати, які можуть бути непомітні зараз, незабаром можуть суттєво вдарити по кадровому та інтелектуальному потенціалу країни, її здатності відновлювати та розвивати економіку, забезпечувати технічне та технологічне переоснащення.

Нехтування та відсутність підтримки видавничо-поліграфічної галузі в Україні може призвести до її неефективної роботи в контексті відновлення та розвитку цих потенціалів. Важливо також врахувати, що видавництва виступають як основні кредитори поліграфічних підприємств та книгарень, будучи ключовою ланкою у всій галузі. Швидке зниження кількості видавництв та їхнього виробничого обсягу може призвести до занепаду самої галузі книговидання [4].

Очевидно, що найсерйозніші втрати понесла сфера навчального книговидання. Відсутність паперових підручників, особливо для молодших класів, у сучасних умовах та небажання держави виділяти кошти на їх друк, перетворює вже існуючі проблеми в освіті, які виникли протягом двох років пандемії, в глибоку кризу. Ця ситуація може мати тривалі наслідки для поточного покоління учнів початкових класів, що, в свою чергу, завдасть шкоди не тільки їм, але й державі, яка в майбутньому потребуватиме освічених і інтелектуально розвинених кадрів. Фактично, це означає втрату ключових позицій у інформаційній війні проти росії, і відновлення цих позицій вимагатиме значних зусиль, фінансових вкладень та часу.

Можна детально обговорювати заходи розвитку видавничо-поліграфічної діяльності в умовах війни, які необхідні для відновлення ефективності та продуктивності галузі, але всі ці кроки вже були розроблені експертами книжкового ринку спільно з Міністерством культури та інформаційної політики і Українським інститутом книги в межах зазначеної стратегії розвитку видавничо-поліграфічної галузі до 2025 р. На жаль, ця стратегія так і не була затверджена урядом, незважаючи на підтримку з боку видавничо-поліграфічної спільноти та Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики [3].

На сьогодні стає ясно, що немає сенсу чекати закінчення війни для затвердження Стратегії розвитку читання на 2021–2025 рр. Є важливістю терміново прийняти цей документ і спрямувати частину фінансової допомоги від союзників України на втілення заходів, викладених у стратегії, які стосуються не лише видавничо-поліграфічної галузі, але й бібліотечної системи країни [5].

У цій Стратегії для розвитку видавничо-поліграфічної галузі слід виділити книговидання як ключову складову життя українців та його просування як стратегічну мету держави. Реалізація цього завдання вимагатиме комплексної роботи з усіма учасниками книжкового ринку, у тому числі підтримки видавництв, книгарень та бібліотек. Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів має винести пропозицію про включення видавничо-поліграфічної галузі до переліку секторів критичної інфраструктури, що дозволить видавцям отримувати кредити в банках, що раніше було неможливим через неліквідність авторських прав та віртуальних активів як забезпечення.

Експерти також висловлюються на користь програм, аналогічних до довоєнної «ЄПідтримки», для підтримки книгарень. Важливим є фінансування значущих видань, які не завжди відповідають ринковим запитам. Видавці закликають до введення податкових пільг для видавництв та гарантованих державних закупівель для бібліотек. Це дозволить перетворити бібліотеки на сучасні культурні центри, які будуть цікаві для громад. Ефективна державна політика та підтримка видавничо-поліграфічної галузі сприятимуть розвитку ринку та культури читання у суспільстві.

Література:

1. Без паперу, замовлень і зі зруйнованою інфраструктурою: чим живуть українські друкарні зараз. URL: https://chytomo.com/bez-paperu-zamovlen-i-zi-zrujnovanoiu-infrastrukturoiu-chym-zhyvut-ukrainski-drukarni-zaraz.

2. Кваско А., Сухорукова О. Стан та тенденції розвитку видавничо-поліграфічної галузі України. Економіка та суспільство. 2023. №(51). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-51-42

3. Семерин Х. Видавництва й бібліотеки України під час війни: втрати, виклики, дерусифікація. 11 листопада 2022. URL: https://dif.org.ua/article/vidavnitstva-y-biblioteki-ukraini-pid-chas-viyni-vtrati-vikliki-derusifikatsiya

4. Узагальнені дані Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничо-поліграфічної продукції. Офіційний вебпортал Держкомтелерадіо. URL: https://comin.gov.ua/timeline?&type=posts&category_id=133&tag=%D0%A3%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96.

5. Юденкова О. П., Ісаєва Н. Ю. Презентація фокус-групового дослідження «Шляхи підвищення інвестиційної привабливості та інноваційної діяльності видавничо-поліграфічної галузі м. Дніпро. Логістичні пріоритети для впровадження експертних політик». Сучасні моделі професійної освіти і навчання як джерело інноваційних трансформацій та механізм інтеграції до європейського та світового економічного простору: електронний зб. мат. Всеукр. наук.-практ. конф., м. Львів, 21–23 вересня 2023 р. С. 52–83.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота