ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМУНІКАЦІЇ У СФЕРІ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМУНІКАЦІЇ У СФЕРІ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ

18.01.2024 17:30

[15. Психологічні науки]

Автор: Кравченко Анна Віталіївна, викладач загальновузівської кафедри фізичного виховання, спорту та здоров’я людини Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, м. Київ, Україна



У сучасних реаліях реабілітаційна медицина посідає особливо важливе місце. У фахівців із фізичної реабілітації повинні бути сформовані особистісні якості та професійні компетенції, що забезпечують успішний результат процесу реабілітації. Визнання важливості ефективної комунікації в цій галузі має першочергове значення, враховуючи її глибокі наслідки для результатів лікування пацієнтів, дотримання схем лікування та загальну терапевтичну ефективність. Саме тому, розкриття тонкощів цих психологічних особливостей не тільки покращує якість догляду за пацієнтами, але й сприяє розробці індивідуальних комунікаційних стратегій, зрештою сприяючи покращенню результатів реабілітації та покращенню цілісного благополуччя осіб, які проходять фізичне відновлення.

Метою цієї розвідки є аналіз психологічних особливостей здійснення професійної комунікації в парадигмі фізичної реабілітації.

Професійне спілкування у сфері фізичної реабілітації передбачає тонке розуміння різних психологічних особливостей, які суттєво впливають на терапевтичний процес. За словами О. Андрійчука, навички ефективної комунікації з пацієнтом є важливим аспектом роботи фізичного терапевта, спрямованим на встановлення взаєморозуміння та співпрацю. Цей процес починається вже з першого візиту пацієнта до фахівця. Від успішності цієї взаємодії залежить ефективність реабілітації [1, с. 11]. 

Фахівець з фізичної реабілітації повинен розуміти важливість комунікації в своїй професійній діяльності і вдаватися до максимальних зусиль для досягнення ефективності у цьому процесі. Це досягається лише за допомогою належного використання вербальних та невербальних засобів спілкування.

Почнемо з того, що мотивація пацієнтів є основною психологічною характеристикою, оскільки люди, які проходять реабілітацію, часто стикаються з емоційними та мотиваційними проблемами. Ефективні комунікаційні стратегії, засновані на мотиваційних інтерв’ю та теоріях зміни поведінки, повинні активно використовуватись для розуміння внутрішньої мотивації, сприяючи стійкій участі в терапевтичних заходах. Розпізнавання та усунення мотиваційних бар’єрів за допомогою індивідуальних комунікаційних підходів є невід’ємною частиною сприяння позитивним результатам для пацієнтів, та необхідною складовою професійного спілкування з боку терапевтів.

Важливим компонентом комунікації між фізичним терапевтом і пацієнтом є уміння вислухати. Терапевт повинен уміти активно слухати: правильно оцінювати висоту тону пацієнта; спостерігати за його невербальною мовою; забезпечувати вербальний зворотний зв’язок тощо [3, с. 42]. Саме тому, головним психологічним аспектом є підтримка вербальної взаємодії, котра позитивно впливає на побудову якісних та довірливих стосунків. 

В цьому дискурсі, варто виділити такі психологічні особливості здійснення професійної комунікації:

1. Важливо висловлювати терміни та концепції зрозумілою мовою для пацієнта, уникати використання складних термінів. Розмовна мова є оптимальною для більшості пацієнтів.

2. Надавати пацієнту час для осмислення отриманої інформації та відповіді на неї.

3. Тон, сила та гучність голосу можуть впливати на сприйняття інформації. Фізичний терапевт може використовувати свій голос та поведінку для стимулювання чи заспокоєння пацієнта.

4. Тональність мови повинна відповідати міміці; важливо слідкувати за тим, як реагує пацієнт на інформацію.

5. Спостереження за реакцією пацієнта на інформацію включає утримання зорового контакту, що сприяє переходу до невербальних сигналів та забезпечує більш ефективну взаємодію [2, с. 17].

Особливості когнітивно-поведінкової динаміки є ще одним важливим аспектом професійної комунікації у фізичній реабілітації. Пацієнти можуть демонструвати різні когнітивні реакції на реабілітаційні втручання під впливом таких факторів, як минулий досвід, переконання та очікування. Саме тому, терапевти повинні орієнтуватися в цих когнітивних тонкощах, щоб оптимізувати стратегії спілкування, гарантуючи, що вони узгоджуються з когнітивними потребами та вподобаннями людини. Визнання та пристосування до цих когнітивно-поведінкових нюансів сприяє ефективності реабілітаційних втручань і сприяє підходу, більш спільному та орієнтованому на пацієнта.

Більше того, роль комунікації в сприянні навчанню пацієнтів і наданні їм повноважень має першочергове значення в контексті фізичної реабілітації. Ефективне спілкування служить каналом для надання пацієнтам чіткої та зрозумілої інформації про їхній стан, плани лікування та стратегії самоконтролю. Розширення можливостей пацієнтів із знаннями дає їм змогу брати активну участь у реабілітаційному шляху, сприяючи розвитку відчуття незалежності та контролю над своїм здоров’ям

Як відзначає М. Демянчук, взаємодія між фахівцем з фізичної реабілітації та пацієнтом має високий рівень сугестивності. Це пояснюється тим, що фізичний терапевт повинен завоювати в пацієнта довіру та сформувати у нього установки, сприятливі для успішного процесу реабілітації. Також важливо враховувати особливу роль мовного впливу фахівця з фізичної реабілітації на пацієнта, виражену у формі рекомендацій, порад та інших вказівок [4, с. 194].

Психологічні особливості повинні також включати здатність встановлювати довготривалий контакт, в процесі якого пацієнт переконується у своїх внутрішніх резервах для успішної реабілітації. Також важливо вміти створювати атмосферу взаємодовіри, враховуючи очікування пацієнта від процесу реабілітації та інші аспекти. Слід відзначити, психологічні особливості професійної комунікації фізичних терапевтів включають у себе не лише базові навички спілкування, але й розуміння норм сучасної української літературної мови, володіння грамотною та правильною державною мовою. Крім того, професійне спілкування має бути адекватним та відповідати етичним стандартам.

Варто зауважити, що психологічні особливості професійного спілкування у фізичній реабілітації охоплюють не лише мотиваційну та когнітивну динаміку пацієнта, але й поширюються на часові, культурні та освітні виміри процесу реабілітації. Включаючи ці багатогранні міркування в комунікаційні стратегії, фізичні терапевти повинні якомога краще оптимізувати ефективність реабілітаційних втручань, підвищити задоволеність пацієнтів і сприяти цілісному благополуччю осіб, які проходять фізичне відновлення. Лише комплексний підхід визнає тонкощі людського досвіду в контексті реабілітації, підкреслюючи невід’ємну роль психологічної обізнаності в сприянні успішним терапевтичним результатам [5, с. 64].

Отже, дослідження психологічних особливостей, притаманних професійному спілкуванню в галузі фізичної реабілітації, підкреслює ключову роль тонких і орієнтованих на пацієнта стратегій спілкування. Визнання та врахування таких факторів, як мотивація пацієнта, когнітивно-поведінкова динаміка, вербальні техніки та культурна компетентність, є важливими для оптимізації результатів реабілітації. Будучи динамічним і багатогранним процесом, ефективна професійна комунікація не тільки сприяє поширенню інформації та планів лікування, але й слугує каталізатором для розширення можливостей пацієнтів, залучення та загального благополуччя. Зазначене в роботі комплексне розуміння психологічних аспектів професійної комунікації формує вагомий дискурс для підвищення якості, інклюзивності та ефективності фізичної реабілітації, наголошуючи на внутрішньому взаємозв’язку між психологічною обізнаністю та успішними терапевтичними втручаннями.

Література:

1. Андрійчук О. Підготовка фізичних терапевтів до практичної діяльності. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров'я людини. 2019. № 14. С. 10–14.

2. Волошко Л. Б. Фізичний терапевт як суб’єкт професійної взаємодії. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. 2018. № 152 (1). С. 16–18.

3. Волошко Л. Особливості суб’єкт-суб’єктної взаємодії в професійній діяльності фахівців з фізичної та соціальної реабілітації. Молодь і ринок. 2017. № 3. С. 41–44.

4. Демянчук М. Комунікативна підготовка майбутніх бакалаврів фізичної реабілітації в медичній академії – виклик часу. Актуальнi питання гуманiтарних наук. 2022. Вип. 49. Т. 1. С. 192–197.

5. Мезенцева І. В., Павлович О. С., Ярликова В. Д. Особливості комунікації фізичного терапевта з пацієнтами при наданні реабілітаційних послуг. Rehabilitation and Recreation. 2022. № 12. С. 60–66.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота