ПРАВОПОРУШЕННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ ЯК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПРАВОПОРУШЕННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ ЯК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

29.01.2024 16:08

[15. Психологічні науки]

Автор: Горіна Ольга Теофілівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри психології та педагогіки, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, м. Дніпро


Повномаштабне вторгнення рф 24 лютого 2022 року змінило життя населення України: тисячі українців в перші хвилини разом із Збройними Силами розпочали захист держави; мільйони людей з сім’ями були вимушені шукати захисту в межах країни, Європи, інших країн світу; велика кількість населення опинилися в окупації та зазнали насилля, знущань, пограбувань та життя у підвальних приміщеннях непридатних для життя, депортовані на територію агресора, полону. Велика кількість населення України, особливо діти, люди похилого віку та з особливими потребами зазнали як фізичних так і психологічних травм. З’явилася потреба надавати першу психологічну допомогу вразливим категоріям,  щоб стабілізувати їх психоемоційний стан, протидіяти стресу, зберегти здатність приймати ефективні рішення в складних життєвих обставинах.

Потреба використання психологічної підтримки сьогодні актуальна в різних сферах практичної діяльності людини: воєнній, медичній, освітній, управлінні, юриспруденції тощо.

Сьогоднішня ситуація в Україні має руйнівний вплив не тільки на інфраструктуру держави, а й на психологічне здоров’я,  поведінку дітей та молоді. Такі слова як «агресія», «насильство», «агресивна поведінка» ввійшли в співжиття, збільшили тривожність та схильність до агресії не тільки дорослого населення.

Також варто зазначити, що під час пандемії COVID-19 зросла кількість злочинів, вчинених неповнолітніми. Деякі фахівці пов'язують це з погіршенням соціально-економічної ситуації в країні, збільшенням тривожності та стресу серед молоді.

Оскільки злочинність серед неповнолітніх залишається актуальною проблемою суспільства, дослідження мотивів їхньої злочинної поведінки є важливим кроком у напрямку зменшення кількості вчинених ними злочинів та покращення життя в цілому.

Тема мотивів вчинення злочинів неповнолітніми залишається актуальною і досліджується сьогодні як вітчизняними так і зарубіжними науковцями, такими  як: Афанасьєв В.В., Журавель Т.В., Снітко М.А., Гайдамашко І.А., Герасимова І.В., Коваль І.І., Сидоренко Т.І., Яковлєва Т.І. та ін. [11,12,16].

Вік, з якого особа вважається неповнолітньою, може відрізнятися в різних країнах, але зазвичай це 18 років. Більшість науковців констатують,  що злочинність неповнолітніх  спричинена такими факторами як соціальне середовище, сімейні проблеми, емоційні та психологічні проблеми, невірна орієнтація в житті, недостатність моральних принципів, а також вплив масової культури та інтернету.

У більшості країн існують спеціальні правові норми, які встановлюють відповідальність за вчинення злочинів неповнолітніми. Ці норми можуть передбачати особливі процедури щодо розгляду справ неповнолітніх у судових органах та особливі санкції, такі як попередження, грошові штрафи, обмеження свободи, виховні заходи або позбавлення волі [3, c.54].

Дослідження злочинності серед неповнолітніх має велике значення,  оскільки неповнолітні можуть стати жертвами злочинів або вчинити злочини, що може мати серйозні наслідки для них самостійно, їхніх родин та суспільства загалом. Дослідження мотивів злочинної поведінки неповнолітніх може допомогти виявити основні причини такої поведінки та розробити ефективні стратегії щодо її запобігання [11, c.18].

Поняття злочинності неповнолітніх також пов'язане з питанням їх відповідальності за вчинені злочини. У багатьох країнах існують спеціальні судові органи, які займаються розглядом справ неповнолітніх та встановленням відповідальності за злочини. Зазвичай санкції за вчинення злочину неповнолітньою особою менш суворі, ніж за вчинення того ж злочину дорослою людиною. У більшості країн встановлено максимальний вік, до якого можна бути визнаним неповнолітнім та підпадати під ювенальну юстицію.

Отже, злочинність неповнолітніх є складною проблемою, яка потребує вивчення різних аспектів злочинної поведінки серед цієї категорії населення та розроблення ефективних програм превенції та корекції такої поведінки.

У психології, соціології та кримінології існує декілька наукових поглядів на поняття злочинності неповнолітніх [16, c.92].

По-перше,  злочинність неповнолітніх є результатом взаємодії різних факторів, таких як соціальне середовище, сімейні проблеми, психологічні проблеми та вплив масової культури. Згідно з цим поясненням, злочинна поведінка неповнолітніх є результатом невдачі системи виховання та соціалізації, а також недостатньої підтримки з боку сім'ї та суспільства.

По-друге, злочинна поведінка неповнолітніх є результатом індивідуальних особливостей, таких як недостатня моральна розвиненість, високий рівень агресивності та незграбності у соціальних відносинах. Згідно з цим, злочинність неповнолітніх є результатом особливостей психологічного та фізіологічного розвитку, а також соціальної адаптації до оточуючого середовища.

По-третє,  злочинна поведінка неповнолітніх є результатом впливу економічних та політичних факторів, таких як бідність, безробіття та соціальна нерівність. Тобто злочинність неповнолітніх є результатом невдачі суспільної системи в забезпеченні рівних умов для всіх людей, а також впливу економічних та політичних інтересів на життя молодих людей [13, c.191].

Наукові погляди щодо поняття злочинності неповнолітніх є різними та включають в себе багато аспектів, які пов'язані з соціальним, психологічним, економічним та політичним контекстами. Для розуміння проблеми злочинності серед неповнолітніх важливо вивчити всі аспекти, що впливають на цю проблему.

Важливим аспектом є також дослідження динаміки злочинності серед неповнолітніх, тобто зміни рівня злочинності в залежності від різних чинників, таких як зміна економічної ситуації, демографічні процеси, рівень соціальної підтримки тощо. Ці дані можуть бути використані для розроблення стратегій превенції та корекції злочинної поведінки серед неповнолітніх [1, c.70].

Для зменшення злочинності серед неповнолітніх важливо розробити комплексні програми, які включатимуть в себе як профілактичні, так і корекційні заходи. До таких заходів можуть відноситися: підтримка відповідних умов для розвитку дітей та підлітків, виховання правильних моральних принципів та цінностей, забезпечення доступу до якісної освіти та професійної підготовки, організація культурно-масових заходів та розваг, а також професійна психологічна підтримка.

Українські вчені активно досліджують проблему злочинності серед неповнолітніх та мотивів їх злочинної поведінки. Серед них існують різні наукові підходи до цієї проблеми.

Петрановська Л. за результатами дослідження шкільного цькування та  профілактики ризикованої поведінки виділяє наступні наукові підходи:

- соціологічний підхід, який зосереджується на соціальних аспектах злочинної поведінки серед неповнолітніх. Вчені, які використовують цей підхід, вивчають соціальне середовище, в якому зростають діти та підлітки, а також виявляють соціальні чинники, що спонукають їх до злочинної поведінки [12, c.216].

- психологічний підхід, який  зосереджується на психологічних аспектах злочинної поведінки неповнолітніх. Вчені, які використовують цей підхід, досліджують психологічні фактори, що спонукають до злочинної поведінки, такі як емоційний стан, психологічні травми, прагнення до азарту та адреналіну;

- криміналістичний підхід,  зосереджується на вивченні злочинних діянь та їх обставин, які сприяли їх скоєнню. Вчені, які використовують цей підхід, досліджують характеристики злочинців, такі як вік, стать, рівень освіти, а також обставини, що призвели до злочинної поведінки;

- інтегративний підхід поєднує елементи соціологічного, психологічного та криміналістичного підходів з метою розуміння складних причин злочинності серед неповнолітніх та розробки комплексних програм превенції та корекції злочинної поведінки. Вчені, які використовують цей підхід, досліджують різні аспекти злочинної поведінки, такі як соціальне середовище, емоційний стан, мотивація та кримінальний досвід, з метою встановлення зв'язків між ними та розробки ефективних програм превенції [12, c.18].

- правовий підхід,  зосереджується на вивченні законодавчої бази, яка регулює питання злочинності серед неповнолітніх, а також на дослідженні правових наслідків злочинної поведінки неповнолітніх.

Українські вчені досліджують мотиви злочинної поведінки серед неповнолітніх в рамках різних наукових підходів.  Вони вивчають соціальне середовище, в якому зростають неповнолітні, а також виявляють соціальні чинники, що спонукають їх до злочинної поведінки. Також важливий внесок у дослідження мотивів злочинної поведінки неповнолітніх роблять вчені, які використовують психологічний підхід до вивчення цієї проблеми. Вони досліджують різні психологічні фактори, що спонукають неповнолітніх до злочинної поведінки, такі як емоційний стан, психологічні травми, прагнення до азарту та адреналіну.

Для розуміння злочинності неповнолітніх також важливий криміналістичний підхід, для дослідження  характеристики злочинців, їх віку, статі, рівня освіти, а також обставин, що призвели до злочинної поведінки.

Також важливо враховувати індивідуальні особливості неповнолітніх, такі як рівень розвитку пізнавальних процесів, ставлення до навчання та суспільних норм, наявність емоційних та психічних розладів. Наприклад, дослідження показали, що неповнолітні з високим інтелектуальним розвитком можуть мати меншу мотивацію до злочинної поведінки, оскільки вони можуть краще розуміти наслідки своїх дій.

Для вивчення психологічних факторів мотивів злочинної поведінки серед неповнолітніх науковці використовують різні методи дослідження, такі як опитування, спостереження, психологічні тести, аналіз документів тощо. Важливо також враховувати контекстуальні фактори, такі як культурні та етичні особливості суспільства, стандарти поведінки та правові норми.

Таким чином, науковці вважають, що психологічні фактори не можна розглядати окремо від інших соціальних та економічних факторів, і підкреслюють важливість комплексного аналізу цих факторів. Крім того, вони звертають увагу на важливість врахування особливостей неповнолітніх під час дослідження мотивів злочинної поведінки. Також, важливо врахувати  високий рівень агресивності в суспільстві через продовження повномасштабної війни, що виявляється у виникненні почуттів люті та бажання завдати шкоди всім, хто не розділяє, очікує чи байдужий до подій, які агресивні щодо українського суспільства. Зниження здатності контролювати свою агресію в умовах війни, призводить до підвищення конфліктів з оточуючими та здійснення протиправної поведінки. 

Література:

1.Авдеева, Е. В. Психологічні фактори злочинності неповнолітніх. Вісник науки та освіти, 6 (17), 2019. С. 69-72.

2.Афанасьєва В.В. Соціально-педагогічна профілактика девіантної поведінки підлітків у діяльності загальноосвітньої школи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.05 “Соціальна педагогіка”. Афанасьєва Вікторія Вікторівна. Луганськ, 2011. 22 с.

3. Будуємо майбутнє разом: програма профілактики конфліктів та правопорушень серед учнівської молоді / за заг. ред. Т.В. Журавель, М.А. Снітко. Київ:, 2016. 249 с.

4. Вайнола Р.Х. Технології соціально-педагогічної роботи : курс лекцій. Київ: КМПУ імені Б. Д. Грінченка, 2018. 152 с.

5. Варій М.Й. Психологія особистості : навч. посіб. Київ: Центр учбової літератури, 2016. 592 с.

6. Гайдамашко І.А. Подолання агресії як соціально-педагогічна проблема. Педагогічний дискурс : зб. наук. пр. гол. ред. А.Й. Сиротенко. Хмельницький : ХГПА, 2018. Вип. 3. С. 53–55.

7. Галак, Л. С. Соціально-психологічні фактори мотивації злочинної діяльності неповнолітніх. Збірник наукових статей "Гуманітарні та соціальні науки", 3(10), 2017. С. 88-91.

8. Герасимова, І. В. Мотиви скоєння злочинів неповнолітніми. Юридична наука та практика, 2(21), 2017. С. 23-26.

9. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. Київ: Либідь, 2007. 376 с.

10. Коваленко, О. В. Фактори ризику в злочинності неповнолітніх: психолого-педагогічний аналіз. Педагогіка та психологія, 1(35), 2016. С. 24-29.

11. Коваль І. І. Психологічні особливості мотивації злочинної поведінки неповнолітніх. Молодий вчений, 1(51), 2018. С. 17-20.

12. Петрановська Л. Шкільне цькування як хвороба групи: причини й лікування. Сучасна сім’я. Профілактика ризикованої поведінки : матеріали Міжнар. практ. конф., (м. Київ, 27–28 квітня 2016 р.). К. : [б. и.], 2016. С. 16–29.

13. Сергеєва К.В. Впровадження програм профілактики агресивної поведінки підлітків у центрах соціально-психологічної реабілітації дітей. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Серія: Педагогічні науки / [гол. ред.: М.О. Носко]. Чернігів : ЧНПУ, 2016. Вип. 133. С. 190–194.

14. Сидоренко, Т. І. Вплив психологічних факторів на злочинну поведінку неповнолітніх. Психологічні науки: проблеми і досягнення, 4(28), 2019. С. 126-131.

15. Ткаченко, Л. М. Взаємозв'язок соціально-економічних та психологічних факторів злочинності неповнолітніх. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Соціологія, політологія, економіка, право, 278, 2018. С. 153-157.

16. Яковлєва, Т. І. Психологічні фактори злочинності неповнолітніх. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, 145(1), 2017. С. 91-94.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота