ДОСЛІДЖЕННЯ ПРАКТИКИ РАННЬОГО ДАТУВАННЯ У МИСТЕЦТВІ: МОТИВАЦІЯ ТА АНАЛІЗ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРАКТИКИ РАННЬОГО ДАТУВАННЯ У МИСТЕЦТВІ: МОТИВАЦІЯ ТА АНАЛІЗ

23.04.2024 16:07

[7. Мистецтвознавство]

Автор: Коваленко Сергій Григорович, аспірант, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, м. Київ, Україна


В історії мистецтва практика раннього датування картин відіграє значну роль і має значний вплив на сприйняття та розуміння творів художників. Цей підхід викликає інтерес не лише серед мистецтвознавців, а й серед широкої публіки, оскільки він може розкривати різноманітні мотивації та наслідки для самого мистецтва. Зокрема, у світлі сучасних досліджень актуальним є аналіз практики раннього датування картин та її впливу на інтерпретацію робіт великих майстрів. Актуальність дослідження полягає в тому, що в сучасному світі дослідники та любителі мистецтва дедалі більше усвідомлюють важливість контексту та історії в розумінні творів мистецтва. Аналіз практики раннього датування картин, зокрема, дозволяє краще розуміти мотивації та наміри художників, їхній вплив на сприйняття творів, а також розкриває складні аспекти атрибуції та інтерпретації. В цій статті ми спробуємо відстежити зв'язок між практикою раннього датування картин і важливими художніми напрямками, зокрема, за допомогою аналізу творчості Казимира Малевича, відомого своїм інноваційним підходом до мистецтва та впливом на формування абстрактного мистецтва. Висвітлимо його підхід до датування робіт та його наслідки для сприйняття його творчості та історії мистецтва загалом.

Мотивації для раннього датування. Існує кілька мотивацій, які можуть спонукати художників до раннього датування своїх картин: 

1. Підкреслення важливості твору, коли  художники можуть намагатися підкреслити важливість своїх творів, датуючи їх ранніми датами. Це може зробити картину більш значущою у вічній історії мистецтва.

2. Створення ілюзії новаторства: художники можуть використовувати ранні дати, щоб створити ілюзію свого новаторства або відкриття, показуючи, що їхні ідеї виникли раніше, ніж у дійсності.

3. Зміна перцепції твору: рання датація картини може змінити сприйняття твору глядачами та критиками, впливаючи на їхнє розуміння та інтерпретацію.

Наслідки раннього датування картин:

1. Історична спотворення: раннє датування може призвести до історичних спотворень, коли художники намагаються змінити час створення своїх творів.

2. Ускладнення атрибуції: ранні дати можуть ускладнити атрибуцію творів, оскільки вони можуть призвести до плутанини щодо часу їхнього виконання.

3. Вплив на інтерпретацію: рання датація може вплинути на спосіб, яким твір сприймається інтерпретаторами, змінюючи їхнє розуміння та оцінку.

У мистецтві існує розмаїття прикладів, коли художники використовують містичні числа і дати у своїх творах. Кожен митець має власний унікальний стиль і підхід до використання символів та цифр у мистецтві. Наприклад, художник-сюрреаліст Сальвадор Далі часто використовував містичні символи та числа у своїх роботах («Стійкість пам'яті» та «Сон, викликаний польотом бджоли навколо квітки граната за секунду до пробудження»), що мало відношення до концепції часу та його містичних аспектів. П'єро делла Франческа, відомий за використання геометричних фігур та чисел у своїх роботах, в серії картин, що відома як «Ідеальне місто», використовував містичні числа та гармонійні пропорції для створення ідеального образу міста. Василь Кандинський, один із засновників абстрактного мистецтва, користувався цифрами і символами для відображення своїх філософських та духовних переконаннь.

В своїх роботах Малевич також використовував датування як один із елементів своєї художньої концепції. Можливо через раннє датування картин автор був спрямований на відтворення конкретних історичних моментів або на подальше підкреслення зв'язку між своїми картинами та часом їх створення [1]. Ця практика також могла мати символічне значення або відображати естетичні засади мистецтва того періоду  і слугувати способом підкреслення контекстуального значення та сприйняття. Малевич розглядав числа як символічні елементи, що можуть викликати асоціації із певними ідеями або концепціями [2]. На нашу думку, Казимир Малевич бачив себе не просто як учасника мистецького процесу, а як провісника, передвісника нових мистецьких напрямків. Його свідоме використання ранніших дат на творах, які фактично були створені пізніше, свідчить про намір не тільки підкреслити хронологічну пріоритетність своїх ідей, але й демонструвати віру в їхню фундаментальну новизну та важливість. Така поведінка може бути розглянута як чітке намагання заявити про свою роль як піонера у сфері абстрактного мистецтва та супрематизму, підкреслюючи свою впевненість у тому, що його творчий підхід випереджає час. Ось деякі приклади: 

1. «Чорний квадрат» (1915) – це, мабуть, найвідоміша робота Малевича, на якій він поставив дату 1913 рік, хоча створена вона була в 1915 році. Цей квадратний екземпляр з чорним на білому тлі став символом супрематизму і одним з найбільш значущих творів мистецтва 20 століття. 

1. «Чорний квадрат і Червоний квадрат» (1915) - має дату 1913 рік, що вказує на те, що Малевич прагнув створити нову мову мистецтва задовго до фактичного створення цих творів. 

2. «Чорний хрест» (1915) – ця картина являє собою чорний хрест на білому тлі і має ранню дату 1913 року. 

3. «Супрематичний композиційний образ» (1916) – має ранню дату 1913 року і являє собою абстрактну композицію геометричних фігур, включаючи квадрати, кола та лінії. 

4. «Супрематична композиція» (1916) - має дату 1913 рік. 

5. «Білий квадрат на білому тлі», створена в 1918 році. Це також абстрактний витвір мистецтва, що складається з білого квадрата на білому тлі. Вона відображає принципи супрематизму і прагнення Малевича висловити чисту естетичну сутність через мінімальні форми і кольори. 

Ці твори Малевича з ранніми датами відображають його прагнення створити нову мову мистецтва та висловити абстрактні ідеї через форму та композицію. Поява цих картин з ранніми датами ставить питання про точну хронологію і розвиток ідей Малевича. Деякі дослідники припускають, що Малевич, створив ці картини раніше, ніж вони були офіційно датовані, або що вони можуть бути переосмисленням його попередніх ідей [3]. Однак точні причини та пояснення цього явища залишаються предметом дискусій серед мистецтвознавців та мистецтвознавців. 

Раннє датування може вплинути на сприйняття та розуміння творів художників, а також породжує питання про історичну достовірність та атрибуцію. Хоча мотиви художників можуть бути різними – від підкреслення важливості твору до створення ілюзії новаторства – наслідки такої практики можуть варіюватися від історичних спотворень до ускладнення атрибуції та впливу на інтерпретацію. Отже, важливо враховувати контекст та мотивації застосування раннього датування для правильного розуміння творів мистецтва та їхнього місця в історії мистецтва. Спроби художників, таких як Казимир Малевич, відтворити стиль своїх ранніх робіт та навмисно датувати їх ранніми датами можуть призвести до неоднозначності у розумінні їхньої творчості. У випадку Малевича, раннє датування його пізніх картин може бути спробою підкреслити значення його ідеології та принципів супрематизму. Однак, це також створює складнощі в атрибуції та інтерпретації його творів. Таким чином, ретельний аналіз контексту та мотивацій художників є важливим для зрозуміння їхньої творчості та її місця в історії мистецтва.

Література

1. Malévitch Kasimir, in Écrits, présentés par Andreï Nakov, éd. Gérard Lébovici, Alexandre Rodtchenko. Paris 1986, Esprit № 255, pp. 135-144.

2. Malévitch К., Du cubisme et du futurisme au suprématisme. Le nouveau réalisme pictural, in Kazimir Malévitch, Écrits, p. 59 

3. Jean-Philippe Jaccard, Ioulia Podoroga (dir.), Kandinsky, Malevitch, Filonov et la philosophie. Les systèmes de l’abstraction dans l’avant-garde russe

Lormont, Éditions nouvelles Cécile Defaut, 2018, 324 p. 

______________________

Науковий керівник: Стаднік Оксана Феліксівна, доктор соціологічних наук, професор, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, м. Київ, Україна



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота