РОЛЬ ВІКТИМНОЇ ПОВЕДІНКИ ПОТЕРПІЛИХ У ДЕТЕРМІНАЦІЇ КОРИСЛИВОЇ НАСИЛЬНИЦЬКОЇ ЗЛОЧИННОСТІ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

РОЛЬ ВІКТИМНОЇ ПОВЕДІНКИ ПОТЕРПІЛИХ У ДЕТЕРМІНАЦІЇ КОРИСЛИВОЇ НАСИЛЬНИЦЬКОЇ ЗЛОЧИННОСТІ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ

20.06.2014 14:54

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Бугаєць Артем Вікторович, здобувач кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, прокурор Новосанжарського району Полтавської області, радник юстиції


До групи спеціальних чинників, що сприяють корисливій насильницькій злочинності на залізничному транспорті, відноситься віктимна поведінка пасажирів та інших осіб, що перебувають на відповідних кримінологічно значущих об’єктах залізниць.

Віктимність має як об'єктивний, так і суб'єктивний характер. В об'єктивному плані віктимність визначається як характеристика певної соціальної ролі людини. У суб'єктивному аспекті віктимність можна визначити як психологічну схильність певної особи стати жертвою [1; с.9].

Разова віктимність властива будь-які особі. Потерпілим від насильницького грабежу або розбою на залізничному транспорті може стати будь-яка особа. 

Аналіз архівних кримінальних справ за останні 9 років свідчить, що абсолютна більшість постраждалих від насильницьких грабежів та розбоїв на залізничному транспорті є пасажири. Саме у їх розпорядженні знаходяться значні грошові кошти та матеріальні блага. 

Виділяються такі види віктимної поведінки жертви злочину: 1) соціально схвалювана (позитивна) поведінка, яка виявляється в активній протидії злочинному посяганню; 2) нейтральна поведінка, 3) провокуюча. [1 с.10]. 

Провокуюча поведінка осіб, що з різних причин перебувають на залізничному транспорті, має підвищений науковий інтерес, так як являється «віктимною» в чистому вигляді для корисливої насильницької злочинності. 

При дослідженні вибіркового масиву розглянутих судами кримінальних справ за останні 9 років встановлено, що у близько 44% насильницьких грабежів та 38% розбоїв основну детермінуючу роль зіграла демонстрація особою слабкості свого фізичного стану, тобто безперечної неможливості дати дієву відсіч нападнику. Сюди входять жінки, неповнолітні, люди похилого віку, особи з явно вираженими фізичними вадами. Саме ці особи, перебуваючи на залізничному транспорті, мають найбільше «шансів» стати під удар корисливого нападника, особливо, якщо у них існує певний комплекс віктимних властивостей. 

Другою по розповсюдженості провокуючою поведінкою на залізничному транспорті є підвищена демонстрація потерпілим своїх матеріальних цінностей та необережне поводження ними. Саме в 26% насильницьких грабежів та 30% розбоїв жертва демонструвала перед потенційним нападником наявність у неї суттєвих коштів, мобільного телефону або інших матеріальних цінностей. 

Як правило, вказана «необачлива» поведінка жертви супроводжувалась нетверезим станом останньої.

Об’єм та характер тих рис, що в своїй сукупності підвищують імовірність стати жертвою злочину, залежать, перш за все, від самої особи. При цьому, при перебуванні на об’єктах залізничного транспорту, біофізичні, психологічні та соціальні риси особи, накладаючись на кримінологічні особливості його функціонування, які є зовнішніми по відношенню до самого потерпілого, збільшують «шанси» їх носія стати жертвою відповідного посягання.

Вибірковий аналіз розглянутих судами кримінальних справ дає змогу висвітлити деяку типологію потерпілих від корисливих насильницьких посягань на залізничному транспорті. 

За характером взаємовідносин між потерпілим і злочинцем, що передували злочину, корисливій насильницькій злочинності на залізничному транспорті характерні два типи жертв:    

1) Ситуаційні жертви. У вчиненні корисливого насильницького посягання  вибір жертви є випадковим. Як правило, потерпілий і злочинець не були знайомі і не мали ніяких стосунків. 

2)  Імовірні, прогнозовані жертви. Вчинення протиправних діянь стосовно цих осіб має прогнозований характер. Хоча злочинний наслідок, за таких обставин є випадковим щодо конкретної жертви. В ході посягання злочинець обирає жертву, результативність нападу на яку він вважає досить суттєвою. Тут мають значення фізичні особливості людини: вік, стать, сила, здатність чинити опір злочинцю. 

За роллю потерпілого в механізмі вчинення злочину можна також виділити: 

1) Нейтральну жертву, поведінка якої має нейтральний характер і вчинення злочинного посягання відбувається незалежно від її дій. 

2) Провокуючу жертву, яка безпосередньо викликає рішучість злочинця здійснити стосовно неї злочинні дії. Це стосується сумісного вживання спиртних напоїв, попередньої демонстрації злочинцю своїх матеріальних можливостей тощо.  

Інші види жертв, наприклад, інверсійна, яка водночас і зазнає шкоду і спричиняє її майже не характерні для корисливої насильницької злочинності на залізничному транспорті. 

Віктимологічні чинники у механізмі корисливого насильницького прояву на залізничному транспорті виступають сприятливими умовами для утвердження злочинного наміру і прийняття остаточного рішення про вчинення злочину, що необхідно враховувати при запобіганні даному різновиду злочинності.




Література:

1. Юрченко О.Ю. Роль віктимної поведінки потерпілих при вчиненні тяжких насильницьких злочинів проти життя та здоровя особи в Україні [Текст]: автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.08.-Харків.-2004 – 14 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота