ПРОБЛЕМИ ЗАЛУЧЕННЯ ПОНЯТИХ ДО УЧАСТІ У ПРОВЕДЕННІ ОГЛЯДУ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПРОБЛЕМИ ЗАЛУЧЕННЯ ПОНЯТИХ ДО УЧАСТІ У ПРОВЕДЕННІ ОГЛЯДУ

17.05.2015 14:07

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Губіна Єлізавета Никифорівна, прокурор прокуратури Києво-Святошинського району Київської області


Огляд – це слідча (розшукова) дія, проведення якої регулюється ст.ст. 237-239 КПК України. Мета огляду полягає у виявленні та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення. Залежно від об’єкта виділяють такі види огляду : 1) місця події; 2) місцевості; 3) приміщення; 4) житла; 5) іншого володіння особи; 6) речей; 7) документів; 8) трупа, в тому числі пов’язаного з ексгумацією.

Про залучення понятих до участі у проведенні огляду йдеться у ч. 7 ст. 223 КПК України. Слідчий, прокурор зобов’язаний запросити не менше двох понятих для проведення огляду трупа, у тому числі пов’язаного з ексгумацією. Разом з тим, якщо слідчий чи прокурор застосовують безперервно відеозапис ходу його проведення, понятих можна не запрошувати. Огляд житла чи іншого володіння особи має здійснюватися з обов’язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування цієї слідчої (розшукової) дії.

Зі змісту ч. 7 ст. 223 КПК України можна дійти висновку, що участь понятих не є обов’язковою при проведенні огляду місцевості, приміщення, яке не є житлом чи іншим володінням особи, речей та документів. Поняті можуть бути запрошені для участі у їх проведенні тільки у тому випадку, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне. На наше переконання, регулювання даного питання має бути таким самим, як у ч. 1 ст. 127, ч. 1 ст. 191 КПК України 1960 р. Огляд вказаних об’єктів повинен проводитися з обов’язковою участю понятих.

Не можна погодитися з тим, що ч. 7 ст. 223 КПК України зобов’язує слідчого, прокурора запросити понятих для огляду трупа, в тому числі пов’язаного з ексгумацією, якщо безперервно не застосовується відеозапис ходу проведення цієї слідчої (розшукової) дії.

Слід зазначити, що ст. 192 КПК України 1960 р. також вимагала, щоб при огляді трупа обов’язково приймали участь не менше двох понятих. Таке нормативне регулювання критикувалось у юридичній літературі.

Так, В. Фастовець зазначав, що «законодавець під час формулювання цього положення, напевно не замислювався над питанням, де в наш час можна знайти двох адекватних, незацікавлених у результатах розслідування кримінальної справи осіб, які б погодились бути присутніми під час огляду…трупа, не кажучи вже про те, щоб вони уважно спостерігали за всіма маніпуляціями слідчого або експерта…, особливо якщо тіло, наприклад, знаходиться в стадії розкладання або сильно постраждало внаслідок аварії чи під час падіння з висоти? Участь понятого у подібній слідчій дії на тлі створення у нього загального негативного настрою може викликати стрес, нервовий розлад або непритомність…». На думку науковця, при огляді трупа обов’язок засвідчити відповідність записів у протоколі виконаним діям доцільно покласти на лікаря або експерта, які оглядали тіло, або взагалі виключити це положення закону [1, с. 78].

О. Булейко та А. Сторожева також відмічали, що участь понятих у таких слідчих діях, як ексгумація та огляд трупа, є недоцільною і неетичною. Участь у цих діях судово-медичного експерта або лікаря передбачає їх проведення кваліфікованим спеціалістом, який за характером своєї професії має досвід участі у таких діях [2, с. 64; 3, с. 112].

Висловлені науковцями думки нами поділяється. Відповідно до ч. 1 ст. 238, ч. 2 ст. 239 чинного КПК України, огляд трупа, в тому числі пов’язаного з ексгумацією, проводиться за обов’язкової участі судово-медичного експерта. Він цілком може виконати функцію понятих – засвідчити своїм підписом відповідність записів у протоколі слідчої (розшукової) дії виконаним діям. Вважаємо, що доцільно виключити з ч. 7 ст. 223 КПК України положення, що слідчий, прокурор зобов’язаний запросити понятих для огляду трупа, в тому числі пов’язаного з ексгумацією.

Як вже зазначалось, огляд житла чи іншого володіння особи має здійснюватися з обов’язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування цієї слідчої (розшукової) дії. Таким чином, перед тим, як вирішити питання щодо їх залучення до участі у проведенні огляду, слідчий повинен встановити, чи має певне приміщення такий правовий статус.

Визначення термінів «житло» та «інше володіння особи» закріплене у ч. 2 ст. 233 КПК України. Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Під іншим володінням особи розуміється транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

Потрібно акцентувати увагу на тому, що поняття «житло» охоплює не лише житло фізичних осіб. Воно може поширюватися на офісні приміщення, які належать особам, а також офіси юридичних осіб, їх філії та інші приміщення. Таке роз’яснення надано Пленумом Верховного Суду України у п. 11 постанови № 2 від 28 березня 2008 р. «Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства» [4, с. 409-415].

Порядок проведення огляду регулюється ст. 237 КПК України. Ознайомившись з її змістом можна констатувати, що процедура участі понятих у цій слідчій (розшуковій) дії законодавцем не визначена. Лише зі змісту ч. 3 даної статті випливає, що поняті при проведенні огляду мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду. Уявляється, що ст. 237 КПК України слід доповнити такими положеннями : – слідчий зобов’язаний роз’яснити понятим їх право бути присутніми при всіх його діях; – якщо при проведенні огляду вилучаються речі і документи, які мають значення для кримінального провадження, речі, вилучені з обігу, слідчий повинен пред’явити їх понятим.

На етапі фіксації результатів проведення огляду поняті можуть залучатися до засвідчення фактів, про які йдеться у ч. 6 ст. 104 КПК України. Особа, яка брала участь у проведенні цієї слідчої (розшукової) дії, може відмовитися підписати протокол огляду. Такій особі надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови. Факт відмови особи від підписання протоколу, а також факт надання нею таких письмових пояснень засвідчується понятими у тому випадку, якщо відсутній захисник чи законний представник цієї особи.

У зв’язку з розглядом даного питання слід звернути увагу на висловлювання деяких науковців під час дії КПК України 1960 р. щодо доцільності обов’язкової участі понятих під час проведення огляду.

В. Маляренко та І. Вернидубов вважали, що слід відмовитися від обов’язкової участі понятих при проведенні огляду. На їх думку поняті мають залучатися до участі у слідчих діях лише тоді, «коли про це клопочеться заінтересована особа або коли цього вимагають обставини справи, зокрема у конфліктних ситуаціях, а також у разі, коли слідчий визнав це за необхідне» [5, с. 26].

Ю. Фролов та В. Педан зазначали таке : – потрібно відмовитися від обов’язкової участі понятих у проведенні огляду, залишивши їх участь на розсуд слідчого; – до огляду житла замість понятих слід запрошувати представника житлової установи або організації за місцем приналежності; – обов’язкова участь понятих при огляді житла повинна бути лише за відсутності особи, яка там проживає [6, с. 308-309].

В. Фастовець обґрунтовував точку зору, що немає необхідності у обов’язковому залучені понятих до участі у таких слідчих діях, як огляд місцевості та огляд приміщення [1, с. 77].

Наша позиція є іншою. Участь понятих під час проведення будь-якого огляду, крім огляду трупа, має бути обов’язковою. Вважаємо, що слід передбачити ще одне виключення. Уявляється, що понятих непотрібно залучати до проведення огляду місця події, в якому бере участь прокурор. Коли саме він має це робити, визначено у п. 2.8 наказу Генерального прокурора України від 19 грудня 2012 р. № 4 гн «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» [7, с. 221-233].

Прокурор повинен виїжджати на місце події при надходженні повідомлень про кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки, терористичні акти, бандитизм, катастрофи, аварії, вибухи, пожежі та інші події, унаслідок яких заподіяно значну матеріальну шкоду або сталася загибель людей, умисні вбивства, вчинені при обтяжуючих обставинах і в умовах неочевидності, кримінальні правопорушення, вчиненні організованими групами та злочинними організаціями, службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, народними депутатами України, суддями, керівниками правоохоронних органів і вчиненні проти них, особливо тяжкі правопорушення, вчиненні іноземцями і проти них, а також стосовно журналістів у разі перешкоджання їхній законній професійній діяльності, про інші кримінальні правопорушення, які набули в суспільстві негативного резонансу.

Приймаючи участь у огляді місця події, прокурор має забезпечити його якісне проведення, він є гарантом законності дій слідчого, дотримання ним методичних рекомендацій щодо виявлення та фіксації слідів кримінального правопорушення. Саме тому є недоцільним залучення понятих до участі у проведенні цієї слідчої (розшукової) дії.

Література :

1. Фастовець В. Інститут понятих. Архаїчне явище чи процесуальна гарантія захисту прав учасників кримінального судочинства / В. Фастовець // Вісник прокуратури. – 2012. – № 3. – С. 74-81.

2. Булейко О. Л. Участь понятих у кримінальному процесі : монограф. / О. Л. Булейко. – К. : КНТ, 2010. – 168 с.

3. Сторожева А. Н. Понятой в российском уголовном судопроизводстве : дисс. на соискание учен. степ. канд. юрид. наук /А. Н. Сторожева. – Красноярск, 2006. – 177 с.

4. Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства : постанова Пленуму Верховного Суду України № 2 від 28 березня 2008 р. // Постанови Пленуму Верховного Суду України. – К. : ПАЛИВОДА А. В. – 2010. – С. 409-415.

5. Маляренко В. Т. Про інститут понятих у кримінальному процесі України / В. Т. Маляренко, І. В. Вернидубов // Вісник Верховного Суду України. – 2001. – № 3. – С. 22-27.

6. Фролов Ю. М. Проблеми участі понятих у провадженні окремих процесуальних дій на окремих стадіях кримінального процесу / Ю. М. Фролов, В. І. Педан // Вісник Донецького університету. – 2008. – Вип. 1. – С. 305-309.

7. Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні : наказ Генерального прокурора України від 19 грудня 2012 р. № 4гн // Новий Кримінальний процесуальний кодекс України : коментарі, роз’яснення, документи / відп. ред. В. С. Ковальський. – К. : Юрінком Інтер, 2013. – С. 221-233.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота