КУЛЬТ ПОДАТКУ: АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

КУЛЬТ ПОДАТКУ: АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

27.11.2015 22:20

[Секція 4. Бухгалтерський облік, аналіз і аудит]

Автор: Нєфьодова Юлія Миколаївна, студентка магістратури Національного Університету водного господарства та природокористування, м. Рівне, Україна; Журавльова Тамара Володимирівна, старший викладач кафедри обліку і аудиту Національного Університету водного господарства та природокористування м. Рівне, Україна


Оподаткування є основою формування державного бюджету будь-якої країни.Серед багатьох країн світу у практиці оподаткування можна виділити ряд податків, серед яких одне з передових місць займає Податок на додану вартість – (далі ПДВ).

Дискусії навколо доцільності використання даного непрямого податку точилися вже давно. І поки опоненти плекали надії про поступову його відміну, готувалися законопроекти про удосконалення його адміністрування.

В цей же час політико-економічна криза починає збільшувати зобов’язання держави і спустошувати державний бюджет.  Постало питання, яким чином наповнити пусту казну? Збільшення ставки податку викличе нові хвилі незадоволення населення. То чому б під маскою нововведень та способів облегшити роботу бухгалтерів не виманити такі необхідні кошти, в першу чергу, в суб’єктів господарської діяльності.

1 січня 2015 року можна назвати датою зародження нового культу – культу ПДВ, з якої кожен платник податку починатиме і закінчуватиме  свій день з думкою про те, де взяти гроші для поповнення так званого ліміту.

З цього часу формально почала діяти норма п. 198.6 ПКУ, згідно з якою покупець не має права на податковий кредит, якщо податкова накладна не зареєстрована в ЄРПН [1].

Більше того, з 01.01.2015 р. набрала чинності ст. 120-1 ПКУ, згідно якої

діють штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, тобто так зване правило «15 днів». Суть його полягає в тому, що податкова накладна має бути зареєстрована в ЄРПН на протязі 15 днів, включно з днем її виписки, а з 16-й день починає нараховуватись штраф.

Суть адміністрування полягає в тому, що на кожного суб’єкта господарської діяльності – платника податку відкривається відповідний рахунок, на якому накопичується так званий «ліміт». Він збільшується на суму ПДВ за зареєстрованими накладними постачальникам, що являє собою податковий кредит. І зменшується на суму ПДВ, яку реєструє продавець. 

Платник податку в якого недостатньо суми  ліміту для реєстрації податкової накладної, має поповнити рахунок своїми коштами для його збільшення.Таким чином, середнє торгове підприємство з річним оборотом в 40 мільйонів гривень,має щомісячно витрачати в середньому 500 тисяч гривень своїх дорогоцінних обігових коштів на поповнення ліміту, щоб мати можливість реєструвати податкові накладні, тим самим надаючи податковий кредит своїм покупцям. 

Податківці  зауважують, що по операціях, здійснених після 1 лютого 2015 року, та по яких податкові накладні зареєстровані з порушенням встановленого строку 15 днів з дати складання податкової накладної (п. 201.10 ПКУ), суми ПДВ включаються до податкового кредиту того звітного періоду, в якому було здійснено їх реєстрацію в ЄРПН, хай навіть із запізненням [2]. Це означає, що дата виникнення права на податковий кредит з ПДВ — це дата реєстрації податкової накладної в ЄРПН [1,п. 198,6]. 

Раніше, для незареєстрованих податкових накладних був призначений додаток  до декларації № 8,що складався у разі порушення постачальником правил заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН для можливості формування податкового кредиту. Тобто платник податку мав змогу включити накладну до податкового кредиту, в місяці її формування, навіть якщо вона не була зареєстрована продавцем. Така накладна показувалась в вище згаданому додатку, що зменшувало можливість виникнення конфліктних ситуацій між контрагентами. Тому питання чому потрібно було відміняти додаток 8 залишився для мене загадкою.

Оскільки електронне адміністрування ПДВ вимагає від платників податку доступу до мережі Інтернет, наявності відповідного програмного забезпечення, вільних коштів для поповнення ПДВ-рахунку, ясна річ, що для багатьох представників малого та середнього бізнесу бути платником ПДВ може стати дорогим задоволенням.

Враховуючи все вище сказане, уряд пішов на поступки платникам і вніс зміни з 01.01.2015 р. збільшивши вартісну межу оподатковуваних ПДВ операцій — з 300 тис. грн. до 1 млн.грн. за останні 12 календарних місяців, при досягненні якої особа повинна зареєструватися платником ПДВ[1, ст.181], [3]. Проте в умовах боротьби за кожну гривню податкового кредиту, підприємству не вигідно співпрацювати з неплатником податку, тому навіть дрібним підприємствам бажано все ж за власним бажанням ставати платниками податку [1,ст. 182].

Отже, аналізуючи ситуацію, можна зловити себе на думці, що всі закони та зміни націлені впроваджуються теоретиками і націлені лише на те, щоб стягнути якомога більше грошей у платників податків. Наслідки та прогнози очевидні: всі більше підприємств закриваються, адже не мають можливості в умовах кризи, витримувати ще й таке навантаження, яке створює держава.




Література:

1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

2. Лист ДФС України від 19.01.2015 р. № 1403/7/99-99-19-03-01-17 «Про систему електронного адміністрування ПДВ».

3. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України»від 31.07.2014 № 1621-VII.





Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота