ЗАЙНЯТІСТЬ НАСЕЛЕННЯ З ВИЩОЮ ОСВІТОЮ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ В УКРАЇНІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ЗАЙНЯТІСТЬ НАСЕЛЕННЯ З ВИЩОЮ ОСВІТОЮ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ В УКРАЇНІ

15.06.2017 18:29

[Секція 1. Економіка, організація і управління підприємствами, галузями, комплексами]

Автор: Безушко Валентина Василівна, студентка, ЧНУ ім.Ю.Федьковича


Вирішення проблеми формування середнього класу в українському суспільстві вимагає аналізу чинників, що впливають на цей процес. Об’єктивними критеріями ідентифікації середнього класу є рівень доходу та рівень освіти. Рівень доходів населення залежить як від зайнятості, так і від рівня освіти, адже наявність вищої освіти дає можливість отримати більш високооплачувану роботу.

У 2015 році на українському ринку праці було зайнято працівників з вищою освітою (повною та базовою) 5463,6 тис. осіб, або 33,2 % усіх зайнятих. У порівнянні із 2010 роком, частка працівників з вищою освітою у структурі всіх зайнятих збільшилась на 6,1 відсоткових пунктів.

Разом з тим, серед населення з вищою базовою освітою спостерігається найвищий рівень безробіття. Якщо середній рівень безробіття за методологією МОП складав у 2015 році 9,1 %, то серед тих, хто має базову вищу освіту (освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра), цей показник становив 15,6 %. Високе значення показника рівня безробіття працівників з базовою вищою освітою було характерним і для 2010 року — 14,6 %. 

Пояснення такої ситуації слід шукати у проблематичності працевлаштування випускників вищих навчальних закладів. Ця проблема породжена низкою причин, серед яких слід виділити такі: 

— недостатня кваліфікація випускників, невідповідність її вимогам роботодавців; 

— наявність диспропорцій попиту та пропозиції дипломованих спеціалістів внаслідок відсутності державного прогнозування у спеціалістах з вищою освітою. Наявні диспропорції обумовлюють появу феномена «надлишкової освіти» [4, с. 6], внаслідок якого незатребувані на українському ринку фахівці поповнюють ряди трудових мігрантів; 

— невисока заробітна плата фахівців з вищою освітою в Україні. Так, наприклад, середня заробітна плата в сфері освіти дорівнювала у 2016 році 3769 грн, що на 27,3 % нижче її середнього рівня по країні [5]. Для порівняння: середня місячна заробітна плата вчителя у Німеччині складає 1380 євро, в Естонії — 1135 євро [6]. 

Для забезпечення відповідності кваліфікації випускників вимогам роботодавців необхідно відновити роботу по впровадженню Національної рамки кваліфікацій, що передбачається Планом заходів, затвердженим розпорядженням КМУ від 14 грудня 2016 р. № 1077-р [1]. 

Процес розроблення національної рамки кваліфікацій в Україні розпочався досить давно, однак, на жаль, результатів немає до сьогоднішнього дня. Ще у 2010 році для цього була утворена міжвідомча робоча група, у 2011 році — розроблено один із перших проектів національної рамки кваліфікацій, у цьому ж році до ВРУ надійшов проект Закону України «Про національну систему кваліфікацій», який після першого читання було відправлено на до- опрацювання і до цього часу не прийнято. 

Важливим напрямом підвищення зайнятості випускників ВНЗ є розробкa  сучaсного  мехaніму держaвного зaмовлення нa підготовку фахівців. Для цього необхідно, перш за все, удосконалити 113 методологію моніторингу ринку прaці тa прогнозувaння потреби у дипломованих фахівцях. 

Заслуговує на увагу створення мехaнізму ефективної співпрaці ВНЗ і підприємств різних форм власності через надання місць для проходження практики студентами, організацію стажування викладачів на виробництві, переоснащення бази практичної підготовки в навчальних закладах. 

Здійснення зазначених заходів, з нашої точки зору, дозволить підвищити рівень зайнятості населення з вищою освітою, що стане ефективним чинником формування середнього класу в Україні.




Література:

1. Розпорядження КМУ від 14.12.2016 р. № 1077-р «Про затвердження плану заходів із впровадження Національної рамки кваліфікацій на 2016-2020 роки» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://search.ligazakon.ua. 

2. Економічна активність населення у 2010 році: статистичний бюлетень / Державна служба статистики України, 2011 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua. 

3. Економічна активність населення у 2015 році: статистичний бюлетень / Державна служба статистики України, 2016 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua. 

4. Кочемировська О. О. Розвиток трудового потенціалу як чинник економічного зростання України: аналіт. доп. / О. О. Кочемировська. — К.: НІСД, 2014. — 108с. 

5. Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua. 

6. Титиш Г. Як це у них. Естонський досвід реформи середньої освіти / Г. Титиш [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://life.pravda.com.ua/society/2016/06/13/213508.




________________________________

Науковий керівник: Кобеля Зоряна Ігорівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки підприємства та управління персоналом, ЧНУ ім.Ю.Федьковича

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота