ОСОБЛИВОСТІ СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ТРУПІВ НОВОНАРОДЖЕНИХ І ПЛОДІВ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ТРУПІВ НОВОНАРОДЖЕНИХ І ПЛОДІВ

27.09.2017 23:31

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Майсак Вадим Григорович, студент юридичного факультету Київського національного університету імені Т. Шевченка, Інституту післядипломної освіти


Ключові слова: судово-медична експертиза, судово-медична експертиза трупа новонародженої дитини, процесуальні аспекти судово-медичної експертизи. 

Проведення судово-медичної експертизи є обов’язковим етапом при виявленні причин та умов смерті, але при розслідуванні вбивств новонароджених вона є особливо значущою і займає ключове місце  як засіб доказування наявності складу злочину. ЇЇ підвищена значимість пов’язана, з одного боку, з об’єктом судово-медичного дослідження, а з іншого – зі значними складнощами вирішення специфічних питань, які ставляться перед експертом [2, с. 228]. 

Особливості кримінальної відповідальності. Як відомо, єдиною підставою притягнення до кримінальної відповідальності є склад злочину. При чому, ці склади можуть бути як кваліфіковані, так і привілейовані. Так, вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини передбачено ст. 117 КК України. Цей склад злочину є привілейованим порівняно з простим вбивством (ч. 1 ст. 115 КК України). Законодавець пов’язує меншу суспільну небезпечність діяння з особливим психічним станом матері одразу після народження, який багато хто з вчених називає близьким до афективного. При цьому вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини може реалізовуватися пасивним чи активним способом. При пасивному вбивстві матір не вчиняє будь-яких дій, спрямованих на позбавлення дитини життя, вона лише залишає її без допомоги і без догляду. Активний спосіб, натомість, передбачає таку поведінку матері, що за допомогою певних знарядь чи засобів вбиває власну дитину. 

Вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини є найбільш поширеним видом вбивства новонароджених, а тому, йому приділяється особлива увага у криміналістичних роботах. Часто автори забувають про інші види вбивств, зокрема, про вбивство дитини іншою особою та про вбивство жінки, що завідомо для винного перебувала у стані вагітності (п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України). У першому випадку належить провести аналіз трупа дитини, у другому - трупа плоду. 

Підстави та мета дослідження трупу новонародженої дитини або плода. Потрібно зазначити, що відповідно до Інструкції з визначення критеріїв перинатального періоду, живонародженості та мертвонародженості (затверджена наказом МОЗ України ғ 179 від 29.03.2006 р.) початком життя дитини повинно вважаться її народження  -  природній вихід або вилучення з організму матері плода, який після цього дихає або має будь-які інші ознаки життя, такі як серцебиття, пульсація пуповини, певні рухи скелетних м’язів (п. п. 1.2, 2.5). Тому об’єктом судово-медичної експертизи може бути не тільки труп дитини, новонародженої природнім шляхом, але й плід, вилучений в результаті здійснення аборту на пізніх строках вагітності [4, c. 164].  

Приводом до призначення судово-медичної експертизи трупів новонароджених найчастіше є їх випадкове виявлення.  Здебільшого трупи новонароджених знаходять у контейнерах  зі сміттям, у  вигрібних  ямах  чи надвірних туалетах,  канавах,  водоймищах, закопаними  поверхнево в землю та  відритими  тваринами  (собаки, лисиці, дикі  кабани  та  ін.). [1, с. 322] Найчастіше судово-медичній експертизі підлягають діти, народжені поза медичним закладом. Досить рідко – у разі вчинення злочину лікарем – експертиза проводиться щодо народженої дитини в установі охорони здоров’я. Ще рідше до правоохоронних органів звертаються батьки мертвонароджених дітей, у разі початку пологів в літаках, автобусах, поїздах, тощо. Отже, фактичною підставою проведення судово-медичної експертизи трупів новонароджених є їх виявлення працівниками правоохоронних органів або заява батьків дитини. 

 Таким чином, дослідження трупу новонародженої дитини та плода має своєю метою лише одну – встановлення причини смерті, що у подальшому стане підставою для кримінального переслідування винної особи. 

Смерть новонародженого, як і смерть будь-якої іншої особи, може бути насильницькою чи ненасильницькою. Кримінально-караною є лише насильницька смерть особи, однак слідство зазвичай використовує чотири типові версії причин смерті немовляти. 

Серед них: 

1) Вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини; 

2) Вбивство дитини іншою особою; 

3) Нещасний випадок; 

4) Природна смерть.   

Типові питання, що задаються експерту при проведенні судово-медичної експертизи. На вирішення судово-медичної експертизи трупа новонародженої дитини або плода ставляться наступні питання: 

1. Чи було немовля новонародженим?  

В судовій медицині новонародженою вважають дитину, в якої є ознаки, характерні для плода (пуповина, перворідне мастило, пологова пухлина, перворідний кал - меконій, жовтуха новонароджених), або хоча б одна із них. 

2. Народилося немовля живим чи мертвим?  

Живонародженою вважають дитину, у якої зародковий кровообіг переходить у легеневий, наслідком якого є перші вдихи, заповнення легень повітрям і виповнення плевральних порожнин. Під час перших вдихів повітря також потрапляє в шлунок, потім у тонку і товсту кишку. Для остаточного розв’язання цього питання та об’єктивізації експертного рішення в судово-медичній практиці використовуються дві плавальні, або гідростатичні, проби: легенева і шлунково-кишкова. 

3. Чи був новонароджений життєздатним?  

Життєздатною вважається новонароджена дитина, яка  спроможна існувати самостійно, поза організмом матері. Такою є дитина, яка народилася доношеною, зрілою, без аномалій розвитку і патологічних змін, несумісних із життям. Якщо дитина народилась недоношеною (до 7 місяців внутрішньоутробного життя) або доношеною, проте з наявністю змін, несумісних із життям, її вважають нежиттєздатною. Дитина, яка народилась після 7 місяців внутрішньоутробного життя без аномалій або будь-якої патології, не сумісної з життям, потребує для свого подальшого розвитку особливих умов і вважається умовно життєздатною.

4. Чи був новонароджений доношеним і зрілим, або навпаки недоношеним і незрілим та який термін внутрішньоутробного життя плоду? 

На доношеність (40-42 тижня внутрішньоутробного розвитку) дитини може вказувати її зріст – від 50 см і більше, окружність голови - від 32 см і більше, вага тіла близько 3000 грамів [3, с. 43]. Вимірювання антропометричних даних трупа новонародженої дитини також дозволяє приблизно визначити строк вагітності жінки, на якому сталися пологи. Так, в судовій медицині існує правило – якщо довжина плоду не перевищує 25 см, то з його фактичної довжини необхідно вирахувати квадратний корінь. Отриманий показник буде дорівнювати строк вагітності жінки у місяцях або строк внутрішньоутробного розвитку дитини. Якщо довжина плоду перевищує 25 см, то фактичну його довжину необхідно  поділити на число 5. Отриманий показник також буде дорівнювати строк вагітності жінки у місяцях або строк внутрішньоутробного розвитку дитини.

5. Як довго новонароджений жив після народження? 

Тривалість поза утробного життя може бути визначена на основі морфологічних та деяких інших ознак, які свідчать про функціонування органів і систем новонародженої дитини. Для цього використовуються ознаки поступового зникнення ознак новонародженості: ступінь наповнення легенів повітрям; наявність повітря у шлунку і кишковику; наявність або відсутність меконію в товстому кишковику тощо. Додатковим методом визначення тривалості поза утробного життя новонародженої дитини є гістометричне дослідження печінки. На цій основі експерт може визначити, що дитина жила недовго (кілька хвилин) чи достатньо довгий період (кілька діб). 

6. Якою стала причина смерті новонародженого? 

Смерть дитини може бути наслідком пасивних дій матері (ненадання дитині належної допомоги і догляду) та активних дій матері чи іншої особи, спрямованих на позбавлення життя [4, c. 165]. 

Таким чином, судово-медична експертиза трупів новонароджених проводиться відповідно до специфічних правил, встановлених законодавством та науковою теорією. Її успішне здійснення досягається лише шляхом активної співпраці працівників правоохоронних органів та експертів. Перші формують перелік необхідних питань, другі використовують професійні знання для відповіді на них. 

Література: 

1. Судова медицина: Підручник - Вид. 3-тє, дон. та перероб [Текст] / За заг. ред. Лісового А. С., Голубовича Л. Л.- К.: Атіка, 2008 - 484 с.

2. Лісовий А.С. Судова медицина у схемах, таблицях і рисунках [Текст] / А. С. Лісовий. – К.: Атіка, 2007. – 270 с.

3. Судебная медицина: учебник / под ред. Ю.И. Пиголкина. — 3-е изд., перераб. и доп. — М. : ГЭОТАР - Медиа, 2012. — 496 с.  

4. Федоренко О. Ф. Судово-медична експертиза при розслідуванні вбивств новонароджених дітей [Текст] / О. Ф. Федоренко // Право і безпека – 2013 - ғ 1 – с. 163-166.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота