Вас вітає Наукова спільнота!

Вітаємо на нашому сайті

МЕТА ТА СУБ’ЄКТИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ ГОСПОДАРСЬКИХ ВІДНОСИН

20.12.2017 19:09

[Секція 5. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Муніципальне право]

Автор: Рогач Лариса Іванівна, аспірант Міжрегіональної Академії управління персоналом


У ч.4 ст.13 Конституції України закріплено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки [1]. Усі суб'єкти права власності визнані рівними перед законом, для чого сформовано відповідний механізм, ланки якого, маючи конкретні завдання та засоби для їх реалізації, здійснюють правове регулювання суспільних відносин задля виконання вказаних завдань. Одним з засобів правового регулювання є нормування суспільних відносин за допомогою регулятивних і охоронних норм права, що знаходить свій прояв у всіх галузях права, у тому числі адміністративного. Однак, обсяг категорій «адміністративно-правове регулювання» і «адміністративно-правова охорона», форм їх реалізації, суб’єктів адміністративно-правової охорони, співвідношення понять «охорона» і «захист» викликають дискусії в сучасній науці. Особливо простежується наявність концептуальних суперечностей в сфері адміністративно-правової охорони господарських відносин, правова регламентація яких сьогодні вимагає наукового переосмислення та відповідного реформування. Про необхідність здійснення якісних змін в цій сфері свідчать і міжнародні економічні рейтинги нашої держави: так, у міжнародному рейтингу ведення бізнесу Doing Business у 2017 році Україна, хоч і збільшила свої показники на чотири пункти у порівнянні з 2016 роком, але з 190 країн посіла лише 76 місце [2], а за індексом економічної свободи у 2016 році займала 162 місце з 178 з оцінкою «подавлена економіка».

Перехід з командно-адміністративної системи управління економікою до ринкових відносин пов’язується з виникненням і подальшим розвитком нових суб’єктів господарювання різних форм власності, зміною форм, методів, цілей їх взаємодії та іншими змінами економічних відносин. Зрозуміло, що зміни сутності таких відносин вимагають зміни законодавства, розробки нових та вдосконалення чинних норм права задля здійснення адекватної правової охорони, розробки науково обґрунтованих нових, вдосконалення існуючих форм і методів охорони. Адже розвиток господарських відносин супроводжується, окрім позитивних змін, і збільшенням кількості та появи нових способів вчинення правопорушень, появи нових складів правопорушень тощо. Для удосконалення механізму адміністративно-правової охорони господарських відносин необхідним є визначення сутності, мети, принципів, форм та методів вказаного виду правової охорони, без чого подальше реформування системи законодавства та правозастосування буде безсистемним та науково необґрунтованим. 

Отже, нагальною є необхідність критичного переосмислення, створення науково обґрунтованого теоретико-методологічного та правового підґрунтя подальшого розвитку адміністративно-правової охорони господарських відносин.

Мету адміністративно-правової охорони господарських відносин доцільно визначити як коригування фактичного розвитку зв’язків суб’єктів господарських відносин, відносно яких здійснюється адміністративно-правова охорона, відповідно заздалегідь визначеним параметрам. Вказана мета обумовлює завдання адміністративно-правової охорони господарських відносин: 1) попередження правопорушень у сфері господарювання, 2) усунення перешкод реалізації прав, свобод і законних інтересів суб’єктів господарських правовідносин, 3) захист прав, свобод і законних інтересів суб’єктів права у разі порушення, невизнання чи оспорювання; 4) застосування заходів адміністративного примусу та притягнення винних до адміністративної відповідальності.

Адміністративно-правова охорона господарських відносин пов’язується з виникненням управлінських правовідносин, які: 1) пов’язані не з господарською діяльністю чи господарським забезпеченням, а виникають для створення умов здійснення вказаних видів діяльності, а також для уможливлення їх здійснення у разі виникнення конфліктів між суб’єктами господарських відносин; 2) їх обов’язковим учасником є суб’єкт, що здійснює адміністративно-правову охорону, який не є учасником господарських відносин (він є стороннім у цьому розумінні суб’єктом); 3) характеризуються владним волевиявленням суб’єкта стосовно об’єкта, 4) пов’язані з вимогами діяти (не діяти) певним чином, 5) забезпечені примусом.

Особливостями суб’єктів адміністративно-правової охорони господарських відносин є те, що вони: а) наділені владними повноваженнями; б) мають можливості висувати обов’язкові для виконання керованим об’єктом вимоги в межах компетенції, яка закріплена за суб’єктом нормами законодавства України; в) вимоги відносно керованого об’єкта є односторонніми та імперативними; 4) суб’єктів наділено можливостями для реального забезпечення охорони господарських відносин, включаючи засоби примусу, можливість висунення вимог до поведінки керованого об’єкта з боку суб’єкта охорони задля її моделювання у заздалегідь визначеному напрямку.

Література:

1. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141. 

2. Economy Profile of Ukraine. Doing Business. URL: http://www.doingbusiness.org/data/exploreeconomies/ukraine.

_______________________

Науковий керівник: Христинченко Надія Петрівна, доктор юридичних наук, доцент, Міжрегіональна Академія управління персоналом

допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014