ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО ТОВАРОВИРОБНИКА В ЄВРОПЕЙСЬКИЙ РИНОК: МОЖЛИВІ ПЕРСПЕКТИВИ ТА РИЗИКИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО ТОВАРОВИРОБНИКА В ЄВРОПЕЙСЬКИЙ РИНОК: МОЖЛИВІ ПЕРСПЕКТИВИ ТА РИЗИКИ

22.12.2017 14:02

[Секція 10. Світова економіка та міжнародні економічні відносини]

Автор: Колісник Марія Ігорівна, студентка, 2 курс, Факультет управління фінансами та бізнесу, Львівський національний університет імені Івана Франка


У 2014 році було підписано угоду про асоціацію України з ЄС, що дає змогу перейти від партнерства та співробітництва до політичної асоціації та економічної інтеграції. Відповідно до розділу 4 статті 25 «Сторони поступово створюють зону вільної торгівлі протягом перехідного періоду, що не перевищує 10 років починаючи з дати набрання чинності цією Угодою-, відповідно до положень цієї Угоди та відповідно до Статті XXIV Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року( ГАТТ-1994)». [1].

Пoглиблена та всеосяжна угода прo вільну тoргівлю між Україною та ЄС – це ширoкомасштабна торгівельна угода, основним завданням якої є зменшення та скасування тарифів, які застосовуються сторонами щодо лібералізації доступу до ринку товарів та послуг; приведення українських правил та регламентів, що стосуються бізнесу, у відповідність стандартам ЄС. Основною метою угоди є забезпечення вільного руху товарів та послуг між сторонами, уникнення дискримінації виробників та їхньої продукції на території України та ЄС. Для українського бізнесу це можливість виходу на європейський ринок і спроба довести конкурентоспроможність вітчизняної продукції за цінами та якістю. 

Аналізуючи можливі перспективи, можна виокремити, по-перше, розширення українського експорту. Згідно з аналітичними даними тільки за перший рік дії угоди вітчизняний експорт збільшився на 3%, а товарообіг – більш ніж на 6%. ЗВТ+ надає певні торгівельні преференції у вигляді безмитних тарифних квот, що спрощує міжнародну торгівлю і доступ компаній до ринку. Масштабніше розширення експорту обмежується тим, що товаровиробники не здатні експортувати товари за загальним режимом, коли квоти використовуються.

По-друге, завдяки ЗВТ+ український виробник має вільний доступ до технологічних та інноваційних змін, що впроваджуються на території ЄС. Розширюються можливості підприємств до оновлення власної матеріально-технічної бази відповідно до європейських зразків та стандартів, що покращить якість продукції та її конкурентоздатність. Також ЗВТ+ змушує привести у відповідність європейським стандартам санітарні заходи: діяльність у сферах сільського господарства та харчової промисловості, зокрема безпеку продуктів харчування.

По-третє, якісна українська продукція може привернути увагу закордонних інвесторів, що покращить показники розвитку економіки країни загалом [3].

Що стосується довгострокових прогнозованих перспектив, то обсяг ВВП щорічно повинен зростати на 0,5%-0,6%. Також поступове зростання експорту та імпорту відповідно на 6,3% та 5,8% щорічно [2]. Дану інформацію зображено на рис. 1.




За перше півріччя 2017 року  обсяги експорту зросли на 26,1%, а імпорту - на 24,0%. Станом на 2017 рік, кількість  підприємств-експортерів в Україні становить 288, 108 з яких є експортерами харчової продукції. Основними торговельними партнерами України є Нідерланди, Іспанія, Італія, Польща, Німеччина та Франція. Сукупна частка цих країн в обороті становить понад 70% [4].

Притримували впровадження угоди про зону вільної торгівлі можливі ризики. Підприємці вважали, що ЗВТ+ зобов`язуватиме Україну до скасування або додаткового розгляду та редагування діючих торгівельних угод, що матиме негативний вплив на вже існуючі партнерські відносини.

Одним з основних ризиків вважається витіснення українського товаровиробника з національного ринку імпортерами. Впровадження ЗВТ+ збільшує імпорт, відкриває доступ до вітчизняного ринку іноземним підприємствам, але імпортовані товари продаються значно дорожче у порівнянні з українськими. Рівень доходів населення України не дозволяє населенню купувати дорогі імпортовані товари, навіть якщо їхня якість є вищою. Тому, на сьогоднішній день, вітчизняні товари є конкурентоздатнішими відповідно до ціни.

Товаровиробники вбачали ризик також в процесі реалізації умов угоди. Підприємці були налаштовані на те, що затвердження і впровадження нових правил ведення зовнішньої торгівлі буде терміновим, що призведе до значних витрат для держави та підприємств. Але цей процес є тривалим і потребує поступового контрольованого введення змін [3].

Інтереси європейського та українського бізнесу часто не співпадають, що створює певні перешкоди для розвитку вільної торгівлі, що вимагає посилення міжурядової та міжбізнесової співпраці з обох сторін.

Відтак, ефективність впровадження цієї Угоди про асоціацію з ЄС залежить від ефективної політики уряду держави, своєчасного оновлення принципів діяльності підприємств та чіткого усвідомлення ними перспектив та основних ризиків даної угоди, вміння використовувати можливі перспективи та нівелювати непередбачувані ризики.

Література:

1. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони/РОЗДІЛ IV/Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею/Частина 1/ Стаття 25[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/984_011.

2. Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС/Сайт представництва України при Європейському Союзі та Європейському Співтоваристві з атомної енергії[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine-eu.mfa.gov.ua/ua/Ukraine+-+EU+export-import+helpdesk+/trade+arrangements/atm.

3. Торгівля з ЄС в рамках поглибленої та всеосяжної угоди про вільну торгівлю/Роз’яснення переваг поглибленої та всеосяжної угоди про вільну торгівлю (ЗВТ+) між Україною та ЄС[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.gov.uk/government/publications/selling-to-the-eu-under-the-dcfta.uk.

4. В Зоні вільної торгівлі. Як змінилися торги між Україною та ЄС [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://agropolit.com/spetsproekty/368-v-zoni-vilnoyi-torgivli-yak-zminilisya-torgi-mij-ukrayinoyu-ta-yes-za-tri-roki.

______________________

Науковий керівник: Зеленко В.А., кандидат економічних наук, доцент, Львівський національний університет імені Івана Франка

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота