ВІТЧИЗНЯНЕ КОЛІЗІЙНЕ ПРАВО: ПРОБЛЕМИ ІНСТИТУАЛІЗАЦІЇ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ВІТЧИЗНЯНЕ КОЛІЗІЙНЕ ПРАВО: ПРОБЛЕМИ ІНСТИТУАЛІЗАЦІЇ

30.03.2018 19:09

[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право. Трудове право та право соціального забезпечення]

Автор: Неділько Ігор Віталійович, здобувач магістратури, ВНЗ «Університету економіки та права «КРОК»


Анотація. У статті розкрито особливості, правова природа, причини і види юридичних колізійного права як міжгалузевого правового інституту.

Ключові слова: колізійне право, колізійні норми, галузь права, правовий інститут, становлення, тенденції розвитку колізійного права як міжгалузевого інституту.

Постановка проблеми. У сучасному світі запорукою поступального розвитку для будь-якої держави є її відкритість в найширшому сенсі: для руху товарів, послуг, капіталів, осіб.

Відкритість держави для іноземних громадян, підприємств, інвестицій передбачає наявність адекватного законодавства, яке забезпечує як правову визначеність, так і гнучкість регулювання, що знаходиться в розумній гармонії з основними правовими системами.

Ключову роль в цьому плані відіграє колізійне право, покликане визначати взаємодію вітчизняного законодавства та іноземних правопорядків з питань приватноправових відносин. При цьому, особливо глибокого осмислення і аналізу вимагають не стільки власне колізійні норми, скільки умови їх застосування, професійне використання кожної з яких може повернути результат справи на сто вісімдесят градусів.

На жаль, доводиться констатувати, що вітчизняне міжнародне приватне право в значній мірі не відповідає вимогам сьогоднішнього дня, що, власне, і актуалізує питання дослідження інституалізації колізійного права.

Метою статті є розкриття особливостей становлення та розвитку колізійного права у вітчизняному правовому просторі.

Виклад основного матеріалу. З питанням розуміння колізійного права, його галузевої приналежності, ролі в правовому регулюванні у вітчизняній правовій науці немає єдиної думки. Багато років правова природа, особливості, види колізійних норм розглядалися переважно в рамках міжнародного приватного права.

В ході історичного розвитку з ускладненням процесів державного і суспільного життя змінюється і природа внутрішніх і зовнішніх конфліктів. Змінюється і інструментарій правового регулювання відносин між державами, їх органами та населенням, між різними державами. В останні роки все більше виразною стала тенденція широкого підходу до розуміння колізійного права. Відповідно до цього підходу колізійне право розглядається не тільки з позиції гармонізації норм міжнародного права, а й в рамках національної правової системи. Це має особливе значення для країн з федеративною формою державного устрою, які мають поряд з федеральною правовою системою і системою законодавства правові системи і системи законодавства суб’єктів федерації. Проте, дане питання актуальне і для України, яка згідно Конституції України є унітарною державою.

Так, у зв’язку з відсутністю в Конституції України правила вирішення колізій між міжнародно-договірними та національно-правовими нормами, в літературі обґрунтовується думка, що «Конституція не допускає ні колізії, ні конкуренції норм міжнародних договорів зі своїми нормами». Так, наприклад, при колізії норми міжнародного права та норми Конституції України має місце примат конституції, тобто діють норми Конституції. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 9 Конституції України укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, є можливим лише після внесення відповідних змін до Конституції України [1]. Цією нормою Конституція не лише усуває існуючі колізії з міжнародними договорами, але й унеможливлює виникнення таких колізій у майбутньому, під час укладення міжнародних договорів.

Норми колізійного права є і в конституціях інших країн. Так чинна Конституція Німеччини містить норми, що закріплюють переваги федерального права над правом земель, норм міжнародного права – перед законами. Чітко розмежовуються сфери законодавства, встановлені способи і процедури подолання протиріч.

Стрімке зростання масиву нормативно-правових актів є передумовою виникнення юридичних колізій і необхідності розробки колізійних норм.

В юридичній науці вже протягом багатьох років активно розвивається такий науковий напрямок як юридична конфліктологія, яка вивчає природу і сутність юридичних конфліктів. Конфлікти виникають в різних галузях права. Залежно від природи правових норм розрізняють і типологію юридичних конфліктів.

Для аналізу галузевої приналежності колізійного права є важливим розгляд сутності та особливостей юридичної колізії.

Під юридичною колізією розуміється розбіжності, суперечності між актами, що регулюють одні й ті ж, або суміжні відносини. Крім того, юридична колізія розглядається окремими авторами як протиріччя в процесі правозастосування і здійснення органами і посадовими особами їх повноважень.

В літературі також була запропонована і обгрунтована класифікація колізій норм права, згідно з якою вони поділяються на темпоральні, просторові, ієрархічні (субординаційні) і змістовні [2, с. 10-11]. 

Щодо правової природи колізійних норм в юридичній науці немає єдності думок. Одні автори вважають, що колізійні норми діють тільки в поєднанні з матеріальними нормами (Л.А. Лунц, С.С. Алексєєв). Інші вчені вважають, що колізійні норми виступають самостійним регулятором суспільних відносин з метою розв’язання правових колізій (Н.А. Власенко, Ю.А. Тихомиров). Друга позиція видається більш обгрунтованою. Колізійні норми мають особливу правову природу і виконують важливі специфічні функції: функцію обслуговування права (дозволу колізій, що виникають в правовій системі, протиріч між нормами національного і міжнародного права) і функцію забезпечення законності (усунення зіткнень норм) [3].

Що слід розуміти під колізійної нормою? Колізійної нормою є правова норма, яка містить правило усунення суперечності норм і актів всередині правової системи, норм національного та міжнародного права, норм національного та іноземного законодавства, правило усунення в механізмі публічної влади. Колізійна норма повинна пояснюватися не тільки в рамках розгляду спору, але і поза будь-якою правозастосовною ситуацією. Деякі автори вважають, що колізійну норму слід тлумачити тільки по «lex fori», у певному сенсі навіть можна говорити про  повну ідентичність понять, які  містяться в  ній, поняттям власного права [4, с. 165].

В юридичній літературі колізійне право все частіше розглядається в широкому розумінні, що виходить за рамки традиційного уявлення, у вигляді норм міжнародного приватного права.

Колізійне право має свій предмет регулювання, що володіє очевидною специфікою. Ця особливість предмета регулювання полягає в тому, то норми колізійного права регулюють сфери пов’язані, зі спірними правовідносинами. Колізійні правовідносини є суміжними, регульованими різними правовими актами, що належать до різних галузей права. Як зазначає професор Ю.А.Тихомиров, колізійні норми містять в собі двоякого роду правові регулятори: позитивні (що забезпечують пріоритет актів, норм, яким віддається перевага) і негативні (що містять варіант подолання розбіжностей і суперечок) [5, с. 78].

Тим не менше, немає достатніх підстав стверджувати, що у вітчизняній правовій системі остаточно склалася самостійна галузь права – колізійне право, хоча не можна виключати формування такої комплексної галузі права в майбутньому. В даний час більш доречно говорити про формування комплексного правового інституту колізійного права, розробка норм якого здійснюється в рамках відповідних галузей права.

Висновки. Викладене дозволяє зробити деякі висновки щодо тенденцій та особливостей розвитку вітчизняного колізійного права.

Колізійне право в даний час знаходиться на етапі свого активного розвитку. Стрімке зростання правотворчої діяльності на національному, регіональному, муніципальному рівнях влади, збільшення числа правових колізій, обумовлюють необхідність розробки і прийняття значного числа колізійних норм всередині національної правової системи.

Особливості норм колізійного права всередині національної правової системи відображають проблеми і протиріччя чинного законодавства на всіх його етапах від стадії правотворчості до стадії правозастосування, проблеми внаслідок нечіткого закріплення компетенції і статусів державних органів і посадових осіб.

У змістовному плані норми колізійного права присутні в різних галузях права: конституційному, цивільному, міжнародному (публічному і приватному), адміністративному та інших галузях права. В умовах інтенсивного формування колізійного права видається важливою розробка загальних принципів в забезпеченні комплексного регулювання спірних відносин.

Збільшення числа міждержавних угод, учасником яких є і Україна, також тягне за собою необхідність розробки великого числа колізійних норм в майбутньому.

При динамізмі розвитку колізійних норм, навряд чи можна погодитися з твердженням про те, що у вітчизняній системі права сформувалася нова супер галузь – колізійне право. В даний час немає підстав говорити про повністю сформовану і уособлену галузь колізійного права. Найчіткіше вважати, що сформований комплексний правовий інститут. Разом з тим можна припустити, що формування такої галузі права в майбутньому цілком можливо.

Список використаних джерел:

1. Конституція України: Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996. – № 30. – ст. 141.

2. Москалюк О.В. Механізм подолання змістовних і темпоральних колізій норм права: Автореф. дис. на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. – Київ, 2011. – 21 с.

3. Мацкевич И. М., Власенко Н. А. Модернизация специальностей в юриспруденции // Сборник материалов по итогам подготовки паспорта специальностей научных работников / отв. ред. Н. И. Аристер. – М., 2012.

4. Галущенко Г.В. Актуальні проблеми застосування колізійної норми в міжнародному приватному праві А / Г.В. Галущенко // Міжнародне право. – 2014. – с. 162-171.

5. Юдин А.И. (Александр Игоревич) Юридические коллизии и механизм их разрешения: теоретико-правовой аспект: Дис. … канд. юрид. наук. Специальность:
12.00.01. – теория и история права и государства; история учений о праве и государстве / А.И. Юдин; Южный федеральный университет. – Ростов на Дону, 2014. – 158 c.

_____________________

Науковий керівник: Тарасова Ірина Вікторівна, кандидат юридичних наук, ВНЗ «Університету економіки та права «КРОК»

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота