ДЕМОКРАТІЯ В УКРАЇНІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ДЕМОКРАТІЯ В УКРАЇНІ

27.12.2018 13:45

[Секція 1. Теорія та історія держави і права. Філософія права. Історія політичних і правових вчень]

Автор: Пуканюк Карина Василівна, студентка Інституту управління і права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого


Слово «демократія» походить від грецького слова «демос», що означає «народ» і «кратос», тобто влада, тому демократія може розглядатись, як «влада народу»: спосіб правління, який залежить від волі народу.

Демократія – це не самодержавство чи диктатура, де править одна людина, і це не є олігархія, де правителями є невелика частина суспільства. Щоб правильно зрозуміти, варто сказати, що демократія навіть не є «влада більшості», якщо це означає, що інтереси меншин ігнорують повністю. Демократія, принаймні в теорії, є уряд, що діє від імені всіх людей, відповідно до їх «волі». 

Американський президент Авраам Лінкольн дав, можливо, найточніше визначення демократії. Під «правлінням народу, волею народу і для народу» він мав на увазі цілком певний набір рис державного управління, спостерігати які сьогодні можна не лише на прикладі США, але й Великобританії, Німеччини, Франції, Італії та ще цілої низки розвинених держав.

За розвитком цих країн видно, що в число основних ознак демократичного устрою держави входять: конституціалізм, демократичні вибори, участь суспільства у створенні законів, поділ влади, свобода слова і ЗМІ, незалежність судових органів, цивільний контроль над армією та силовими структурами.

Сьогодні, часто точаться дискусії, чи справді в Україні є демократія. Україна має свою Конституцію? Має. Згідно з нею законодавчий процес в країні проходить в певних рамках. Існують затверджені методи встановлення законів і внесення в них змін: законодавчі ініціативи, внесення законопроектів, обговорення в кілька читань, голосування, підписання Президентом, можливість подолати його вето. Та, що не менш важливо, Конституція України стверджує, що уся повнота влади належить українському народу.

Основний закон гарантує нам набір демократичних прав та свобод, в тому числі, свободу думки, совісті та релігії; свободу слова; свободу мирних зборів; право на вільний вибір місця проживання; право на освіту; право обирати та бути обраним. 

Проте, відповідно до демократичних принципів, не менш важливим є право на рівний судовий захист. На жаль, повністю відповідати цьому критерію Україна не може. Корумпованість української судової системи загальновідома. Питання про судову систему ‒ один з головних для демократії. Якщо суди будуть «ходити» під владою, просування до реального народовладдя буде нагадувати рух черепахи. Вона може повзти в потрібному напрямку, але занадто вже повільно.

Проте, «незалежність судових органів», це не єдина дірка в українській демократії. Поряд можна поставити такі проблеми, як недостатній контроль та вплив громадськості на державні справи, корупція, бюрократизм та багато іншого. 

У сьогоднішній Україні є проблеми з демократією в тому сенсі, в якому її розуміють в Європі. Однак, хоча процес демократизації дещо сповільнився, сказати, що народ зовсім вже відсунуть від управління країною не можна. Варто розуміти, що ми відносно нещодавно стали на шлях демократії. Багато вже зроблено, але набагато більше роботи і ще попереду.

Кожна країна перед тим, як стати справді демократичною, пройшла свій шлях становлення. В когось цей шлях був сто років назад, а хтось проходить його тільки зараз. Однозначно сказати можна тільки те, що демократія справді залежить від народу. ЇЇ не можна просто прописати в Основному законі, демократія – це стан суспільства. Сьогодні, український народ, усіма можливими силами йде до демократії, попри усі недоліки та складності. Ми вчимось обирати кращу владу, ми вчимось вимагати результатів та найголовніше ми розуміємо в якій країні хочемо жити. І це однозначно українська демократична держава.

Список використаних джерел:

1. Білоус А. Політико-правові системи: світ і Україна. – К., 2003. – 134 с.

2. Дробінка І. Політологія: Навчальний посібник/ І. Дробінка, Т. Кришталь, Ю. Підгорецький; Мін-во освіти і науки України. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 289 с.

3. Шляхтун П. Політологія: Теорія та історія політичної науки: Підручник для студентів вищих навчальних закладів/ П. Шляхтун,; Ред. В. Куценко. – К.: Либідь, 2002. – 573 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота