ПИТАННЯ ОБ’ЄКТИВНОЇ ОЦІНКИ ДОСТОВІРНОСТІ ЕКСПЕРТНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ, ЯК АЛЬТЕРНАТИВА ВИБОРУ СУДОВОГО ЕКСПЕРТА - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПИТАННЯ ОБ’ЄКТИВНОЇ ОЦІНКИ ДОСТОВІРНОСТІ ЕКСПЕРТНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ, ЯК АЛЬТЕРНАТИВА ВИБОРУ СУДОВОГО ЕКСПЕРТА

13.02.2019 16:08

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Рудик Ігор Миколайович, заступник завідувача відділу криміналістичних видів досліджень Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України


В даний час в Україні стійкість і успішність правової реформи нерозривно пов'язані з впровадженням у судочинство абсолютно нових методик дослідження в галузі науки і техніки. Так, наприклад, в сфері кримінально-процесуального законодавства одним з основних провідників, що забезпечують стабільність і достовірність встановлюваних фактів, що сприяють досягненню об'єктивної істини у справі, є така форма використання спеціальних знань, як судова експертиза. 

Мета судової експертизи - досліджувати за допомогою спеціальних знань відповідних суб'єктів кримінального процесу такі фактичні дані, які без певного методу дослідження і новітніх досягнень сучасної науки неможливо встановити.

Проблеми проведення судових експертиз зумовлені низкою вимог, яким має задовольняти висновок експерта, як результат процесу виробництва судової експертизи. Існує кілька спірних моментів і злободенних проблем, які вчені в галузі кримінального процесу, криміналістики, судової експертизи, а також практичні працівники намагаються вирішити шляхом вдосконалення кримінально-процесуального законодавства. Одна з таких проблем полягає в об'єктивній складності оцінки достовірності висновку експерта з точки зору науковості та обґрунтованості проведеного дослідження з використанням спеціальних знань, якими суб'єкти призначення експертизи не володіють.

«Враховуючи нинішній стан судово-експертної діяльності в Україні, можна справедливо стверджувати, що така діяльність законодавчо врегульована і існує розвинена система судово-експертних установ. Як показує практика, в більшості випадків, особи, що ведуть виробництво у справі, звертаються за допомогою до обізнаних осіб, які не просто володіють спеціальними знаннями, а мають певну професійну підготовку в галузі судової експертизи»[1, с. 70-71]. В такому випадку можна погодитися з думкою доктора юридичних наук, доцента, професора кафедри кримінального процесу та криміналістики  Академії  адвокатури  України  Гори І. В.,  що судова експертиза  є особливою спеціальностью, яка потребує відповідних знань. 

«В сучасних умовах поряд з кримінально-процесуальними вимогами до судового експерта пред'являються певні професійні вимоги, які дозволяють визначити обсяг його спеціальних знань, компетентність у питаннях, що розглядаються, які необхідні для проведення судової експертизи у відповідних експертних установах» [2, с. 208]. Нерідко перед слідчим, прокурором, суддею постає питання у виборі експерта, для проведення того чи іншого дослідження, його компетентності. Більшість експертиз, що призначаються органами досудового розслідування і судами, проводиться в державних судово-експертних установах. Державні судово-експертні установи в обов'язковому порядку проводять судову експертизу для органів слідства та судів, розташованих на території, яка визначається відповідними органами виконавчої влади.

Детальний аналіз даного питання проводив у своїх дослідженнях Жигалов Микола Юрійович кандидат юридичних наук. На думку вченого, «при призначенні експертизи слід віддавати перевагу все ж державним експертам» [2, с. 77]. Дотримуючись такої позиції, автор наводить кілька аргументів на користь вибору державного експерта при призначенні судової експертизи. По-перше, автор по праву вважає, що висновок судового експерта повинен бути науково обґрунтованим і достовірним, що прямо залежить від професійних якостей та підготовки експерта. Судовий експерт має максимально володіти всілякими загальнонауковими і спеціальними методами експертного дослідження, вміти користуватися новітніми технічними засобами і спеціалізованими експертними системами, використовувати весь комплекс своїх спеціальних знань, який він може отримати тільки в державних судово-експертних установах. По-друге, виробництво судової експертизи в державних судово-експертних установах перебуває під належним контролем, проведені дослідження відповідають усім критеріям якості, так як судові експертизи проводяться на основі відповідних розроблених сучасних методик, не виключаючи виробництво складних судових експертиз. По-третє, призначення судової експертизи в державну судову експертну установу полегшує особі, що призначає експертизу у виборі експертів і перевірку їх компетентності. Підбір конкретного судового експерта або декількох експертів з числа працівників державної судово-експертної установи  здійснює  керівник  підрозділу.

Таким чином, можна зробити висновок, що доручення виробництва судової експертизи не державній судово-експертній установі, не може гарантувати особі, що призначає судову експертизу, повний, достовірний, мотивований експертний висновок, зважаючи на недостатню компетенцію та кваліфікацію експерта, як особи, що володіє спеціальними знаннями, уміннями і навичками в тій чи іншій галузі.

Оскільки державний контроль за діяльністю недержавних експертних установ або осіб, які не є державними експертами, явно недостатній. За звичай виникають труднощі в судових засіданнях при перевірці та оцінці висновків судових експертів та оцінці висновків судових експертів з точки зору компетентності даного експерта[4, с. 472].

Виходячи з вище викладеного, а також беручи до уваги думку доктора юридичних наук, доцента, професора кафедри кримінального процесу та криміналістики Академії адвокатури України Гори Ірини Віталіївни та кандидата юридичних наук, доцента Жигалова Миколи Юрійовича, вважаю, що для більш повного та об’єктивного проведення дослідження, судові-експертизи доцільніше призначати в експертні державні установи. Як показує практика, в судових засіданнях, більшим авторитетом користуються висновки, які були виконанні в державних експертних установах. 

Література:

1. Теоретичні та прикладні аспекти використання спеціальних знань в кримінальному і цивільному судочинстві: Науково-практичний посібник -М.: РАП, 2011.

2. Юридичний часопис національної академії внутрішніх справ, №1, 2013.

3. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. – 465117 [Електроннийресурс]. Режим доступу https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.

4. Самищенко С.С. Заведомо ложное заключение эксперта: некоторые теоретические и практические аспекты // Теория и практика судебной экспертизы в современных условиях. М.: Проспект, 2009. 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота