ОСНОВНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОГО РИНКУ ПРАЦІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОСНОВНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОГО РИНКУ ПРАЦІ

22.05.2019 11:25

[Секція 1. Економіка, організація і управління підприємствами, галузями, комплексами]

Автор: Гур'янов Дмитро Олександрович, студент Черкаського державного бізнес коледжу


Стан ринку праці та динаміка процесів в сфері зайнятості населення відносяться до соціально-економічних параметрів, які здійснюють особливий вплив на суспільний розвиток та конкурентоспроможність національної економіки. З одного боку, ринок праці – це складовий елемент економічної системи, від якого залежать напрямки і темпи макроекономічного розвитку, а з іншого –  опосередковує вплив макроекономічної політики на життєвий рівень населення. Також ринку праці відводиться важлива роль в забезпеченні ефективності та успішності проведення ринкових реформ.

Дослідженню аналізу процесів розвитку національних ринків праці у контексті глобалізації світової економіки присвячено наукові розробки С. Бандура, Р. Білсбороу, І. Бузько, С. Калініної, Х. Кларка, Е. Лібанової, Л. Лісогор, І. Миценка, Л. Михайлової, І. Петрової, В. Петюха, С. Пирожкова, А. Поручника, М. Піоре, А. Порта Дж. Харіса та інших.

На початок 2018 року зайняте населення працездатного віку становить лише 64,5 %, що демонструє найнижчий рівень зайнятості за останні 8 років. Найвищий показник зайнятості спостерігався у 2013 році 17 889,4 тис. осіб, а в 2015 році – 15 442,0 тис. осіб. і спостерігається скорочення кількості зайнятого населення. Проаналізувавши структуру безробітного населення відмітимо, що у 2018 році в Україні, найбільшу питому вагу серед причин незайнятості займали звільнені за власним бажанням (33,5%) та звільнені з економічних причин (23,9%)  від загальної кількості безробітних. Найменшу питому вагу серед причин незайнятості займали демобілізовані з військової строкової служби (0,7% безробітних).[1]

З огляду на ріст безробіття, який в Україні становить на кінець 2018 року 9,4%, варто зазначити, що у порівнянні з показниками деяких країн Європейського Союзу (Іспанія – 16,%, Італія – 10, Хорватія – 9,5) і це прийнятний показник. Хоча за даними Євростату рівень безробіття в Євросоюзі складає в 2018 році 7,3%.[2, с.4]

Що стосується України то у питані сприяння зайнятості населення важливу роль відіграє Державна програма зайнятості. Відповідно  зазначеної програми визначено такі головні завдання:

- підтримка створення нових робочих місць і продуктивної зайнятості;

- формування ефективної структурної та регіональної політики зайнятості;

- диференційований підхід до скорочення обсягів виробництва та забезпечення допомоги звільненим працівникам;

- удосконалення схеми суспільних робіт із метою забезпечення їх прийнятності і доступності для безробітних;

- сприяння самозайнятості і поліпшенню системи надання грошової допомоги безробітним;

- легалізація тіньової зайнятості;

- впровадження нестандартних режимів робочого часу як тимчасового заходу призупинення зростання безробіття;

- впровадження на державному та регіональному рівнях механізми захисту вітчизняних товаровиробників і товарів;

- стимулювання державних і приватних роботодавців до створення нових робочих місць із мінімальними витратами.[2, с.5]

Що стосується забезпечення реалізації права громадянина на працю та отримання за неї гідної винагороди, то з огляду на Державну програму зайнятості буде здійснений комплекс заходів, спрямованих на удосконалення ринку праці та системи працевлаштування, випереджаюче зростання зайнятості у малому і середньому бізнесі, та у сфері послуг. Ці заходи мають компенсувати негативний вплив на ринок праці тих зрушень, які відбуватимуться у структурі національної економіки під впливом глобального конкурентного середовища. 

У свою чергу розширення національного ринку праці здійснюватиметься за такими напрямками: реструктуризації державних підприємств із залученням інвестицій для розвитку підприємництва у виробничій сфері на основі модернізації застарілих і створення нових робочих місць; встановлення сприятливого інвестиційного режиму для підприємств, на яких створюються нові робочі місця; запровадження системи державного замовлення на створення нових робочих місць та забезпечення зайнятості населення на оплачуваних громадських роботах; надання державної підтримки депресивним регіонам; підтримка самостійної зайнятості населення та розвиток підприємництва; використання потенціалу вакансій і незайнятих робочих місць; економічне стимулювання підприємств що до створення робочих місць для безробітних і підтримка підприємницької ініціативи безробітних, зокрема шляхом зменшення відсотків за кредитами для суб'єктів господарювання, що створюють нові робочі місця в регіонах із критичною ситуацією на ринку праці; стимулювання фахівців дефіцитних професій для працевлаштування у сільській місцевості.

Також першочерговими заходами державної політики зайнятості є: запровадження системи довгострокових прогнозів попиту на робочу силу за професіями та формування за результатами прогнозування державного замовлення на підготовку кваліфікованих кадрів; розвиток співпраці між навчальними закладами і підприємствами (роботодавцями) з метою формування, відтворення та збереження кадрового потенціалу, підвищення його кваліфікації; запровадження системи підготовки кваліфікованих робочих кадрів на підприємствах; гарантування надання першого робочого місця випускникам навчальних закладів різних ступенів акредитації, підготовлених за державним замовленням.

Як засвідчив аналіз, вітчизняного ринку праці має складну структуру. Підкреслимо, що формування ринку праці в Україні, його прогнозування та розвиток, є невід’ємною частиною функціонування вітчизняної економіки. Тому сприяння зайнятості населення, розвиток людського капіталу, протидія безробіттю, легалізація тіньової зайнятості, мають координуватися з політикою і основними програмами соціального та економічного розвитку держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/ – 2014 р.

2. Ткаченко Л. Фінансово-економічна криза і ринок праці України //Праця і зарплата. - 2016. - № 4. - C. 4-5



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота