КОНЦЕПЦІЯ LEAN ЯК НОВАТОРСЬКИЙ ПІДХІД ДО УПРАВЛІННЯ БІЗНЕСОМ В УКРАЇНІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

КОНЦЕПЦІЯ LEAN ЯК НОВАТОРСЬКИЙ ПІДХІД ДО УПРАВЛІННЯ БІЗНЕСОМ В УКРАЇНІ

28.05.2019 20:30

[Секція 1. Економіка, організація і управління підприємствами, галузями, комплексами]

Автор: Перит Ірина Олегівна, здобувач кафедри міжнародного туризму і готельного бізнесу, Тернопільський національний економічний університет


В умовах сучасної економіки розвиток успішного бізнесу грунтується на засадах гнучкості та результативності. Традиційний для більшості підприємців вітчизняного простору командно-адміністративний стиль управління діяльністю значно обмежує можливість впровадження цих концептів. Як наслідок, бізнес змушений функціонувати в рамках централізовано-стандартизованих процесів господарювання, які зводять нанівець можливість оперативно реагувати на ринкові зміни та нівелювати ризики. 

Зарубіжний досвід показує, що впровадження у підприємницьку діяльність гнучких концепцій та методів управління, наприклад, таких як Agile, Lean, Scrum чи XP, позитивно впливає на фінансові результати, дозволяє досягти процесної гнучкості та гіперпродуктивності. Застосування у практичній діяльності нових для вітчизняного простору методів управління потребує кардинальної перебудови бізнес-процесів та мислення. У результаті цього виникає необхідність впровадження поряд з новими методами управління також і ефективних концепцій побудови підприємницького світогляду, прикладом якої є Lean.

Засновником Lean-управління («lean» з англійської – бережливий) вважається Т. Оно, співробітник компанії Toyota, основоположник системи TPS (Toyota Production System або Lean manufacturing).

Lean - це «мислення, а не методика» [4, 598]. Загалом управління бізнесом на основі Lean трактують як «ощадливе виробництво» - концепція менеджменту, яка сфокусована на оптимізації бізнес-процесів з максимальною орієнтацією на ринок та з урахуванням мотивації кожного працівника [7,104]. З іншого боку «ощадливе виробництво» - це ефективна сучасна концепція менеджменту, сутність якої полягає в оптимізації бізнес-процесів за рахунок максимальної орієнтації на інтереси та потреби клієнтів і ринків, а також врахування мотивації кожного працівника [1, 13].

Отже, Lean-управління - це орієнтована на ринкове середовище концепція, яка спрямована на побудову оптимальних бізнес-процесів та дозволяє прийняти і адаптувати у підприємницькій діяльності як agile-методи, так і інші методології гнучкого управління.

Сьогодні концепція Lean є основою нової філософії менеджменту та використовується в таких відомих компаніях як Ford, Xerox, Toyota, Bank of New York, National Australia Bank, «КамАЗ», «ГАЗ», «Дніпропетровський завод бурякового обладнання», корпорація «Агро-Союз», промисловий холдинг «Євраз», ЗАО «Чумак», Kraft Foods Україна [2, 82; 5, 55; 7, 105].

Lean-управління грунтується на наступних основних принципах та цінностях: ліквідація втрат, посилене навчання, прийняття рішення якомога пізніше, поставка цінностей якомога раніше, незалежність команд, цілісність, контроль загального стану [4, 580-581].

Пропонуємо розглядати цінності концепції Lean, як важливої складової Agile, у контексті управління вітчизняним бізнесом наступним чином:

1. Ліквідація втрат. Завдання, які виконуються та не приносять позитивного економічного ефекту для підприємця потрібно виключити із бізнес-процесів, наприклад зменшення зайвого обсягу документообігу.

2. Посилене навчання. В процесі управління підприємницькою діяльністю необхідно отримувати зворотній зв’язок про якість вихідних результатів та постійно удосконалювати подальшу стратегію діяльності. Йдеться як про комунікації власника бізнесу та персоналу щодо ефективності бізнес-процесів, так і про співпрацю менеджерів та замовників (клієнтів) стосовно ступеня задоволеності отриманим результатом або етапом його виконання (виготовлення продукції чи надання послуг).

3. Обізнаність. Важливі управлінські рішення повинні прийматися виключно за наявності максимуму інформації – тобто «в останній відповідальний момент». Прийняття рішень щодо зміни бізнес-процесів та виконання поставлених завдань до здійснення цілісного аналізу несе ризик виникнення втрат та негативної репутації для підприємця. Зважений та якісний аналіз дозволяє приймати максимально ефективні рішення.

4. Рання демонстрація цінностей. Необхідно виконувати оперативний аналіз затримок у здійсненні підприємницької діяльності та мінімізувати їх за допомогою системи «витягування та черг». Система «витягування та черг» – це спосіб виконання процесу, який використовує черги або буфери для усунення обмежень [4, 654]. Особливістю цієї системи є розподіл завдань на маленькі частини, які аналізуються та затверджуються. Узгодження завдань може бути нерівномірним, тому завдання які погоджені першими запускаються в роботу, що унеможливлює ситуації простоїв та перевантаження працівників.

5. Незалежність команд. Для ефективної роботи адміністративного та рядового персоналу важливою умовою є наявність цілеспрямованого та ефективного робочого середовища, яке базується на засадах оптимального об’єднання енергійних працівників.

6. Цілісність. Створення або налагодження бізнес-процесів має базуватися на інтуїтивному розумінні їх сутності та максимально відповідати очікуванням бізнесу. 

7. Контроль загального стану. Необхідно досконало розуміти бізнес-процеси, враховувати та коректно виконувати важливі для бізнесу завдання.

Концепція Lean-управління акцентує увагу на принципі ліквідації втрат, що дозволяє виявляти основні «нікчемні» моменти бізнесу та усунути їх. Мається на увазі ситуація, коли за значного обсягу завдань у бізнесі не відбувається жодних покращень. Наприклад, це робота менеджера відповідного напрямку діяльності над складанням великої кількості планів, які в результаті не відповідають реаліям та ніким не використовуються. У свою чергу зосередження уваги на щоденні ефективній оцінці діяльності дає змогу оперативно передбачати та усувати можливі втрати. 

Враховуючи вище сказане, Lean виокремлює сім видів втрат, ідея яких запозичена із досвіду Toyota: частково виконана робота, додаткові процеси, зайві функції, мультизадачність, очікування, рух, дефекти [4, 615-617].

Вважаємо за доцільне трактувати класифікацію втрат від діяльності за Lean з точки зору управління вітчизняним бізнесом наступним чином:

• Часткове завершення роботи – здійснення окремих спрінтів (набору завдань) чи ітерацій із наміченого списку наближує бізнес до успіху, але не задовольняє очікувані цінності. Наприклад, демонстрація клієнту частково розробленого програмного забезпечення не несе для нього очікуваної цінності, однак дозволяє проаналізувати продукт та отримати зворотній зв’язок щодо його якості; демонстрація власнику бізнесу результатів від налагодження бізнес-процесів не дає змоги повністю оцінити результат, але дозволяє зрозуміти коректність векторів руху та вчасно внести корективи.

• Додаткові процеси. Зайві бізнес-процеси, від яких немає користі, є антипаттернами в управлінні бізнесом. Наприклад, надмірна перевантаженість працівників паперовою роботою не збільшує кінцевої цінності, однак впливає на трудо- та часозатратність.

• Зайві функції. Виконання завдань, які не входять в бізнес-процеси або не є частиною замовлення клієнтів є втратами для бізнесу. Наприклад, працівнки у процесі виконання завдань захоплюються новими можливостями та користуються можливістю вивчити їх. Однак, такі ітерації не несуть користі для кінцевого результату, хоча потенційно можуть бути корисними у довгостроковій перспективі.

• Мультизадачність. Перемикання уваги між непов’язаними завданнями в рамках поставлених цілей створює додаткове навантаження на співробітників, в результаті чого виникають затримки у виконанні поставлених завдань.

• Очікування. Не допускається при виконанні завдань очікування того, що хтось із членів команди повинен закінчити якесь із пов’язаних з ним завдань. Простої приносять втрати для бізнесу.

• Рух. Якщо над налаштуванням бізнес-процесів або створенням продукту для замовника працює команда, то її члени повинні бути розміщені в одному робочому середовищі. Не допускається територіальна розмежованість таких працівників в межах офісу, адже при необхідності комунікувати буде витрачатися лишній час на «прогулянки».

• Дефекти. Результати виконаної роботи потрібно перевіряти поетапно (після виконання кожного спрінта або ітерації). Якщо перевірка зроблена після завершення виконання всіх завдань та виявлено допущені помилки – витрата часу на їх виправлення буде значно більша, ніж коли це роботи поточно.

Використання концепції Lean-управління передбачає також наявність варіативного мислення – розуміння різниці між спектром відповідальності та можливими правами, іншими словами розвиток на основі установок. Це спосіб ведення бізнесу, при якому «…команда може опрацювати одразу кілька варіантів його розвитку, щоб порівняти їх і вибрати оптимальний» [4, 586]. 

Варто також зауважити, що вагомим фактором для ефективного впровадження Lean-управління у бізнес є створення корпоративної культури, яка мотивуватиме працівників проявляти ініціативність та прагнення до розвитку, а також стимулюватиме впровадження концептів трудової співпраці всіх працівників з метою постачання очікуваної вартості клієнтам і задля досягнення поставлених цілей бізнесу загалом.

Отже, впровадження у вітчизняну підприємницьку діяльність концепції Lean-управління є підгрунтям до застосування нових, альтернативних традиційному світогляду, методів управління. Концепція Lean дозволяє бізнесу попередити низку щоденних проблем, досягти гнучкості, мінімізувати втрати, зменшити терміни виконання завдань та виробничих процесів, побудувати ефективну стратегію постачання, уникнути зайвих трудо- та часозатрат. Результатом застосування Lean-управління є перебудова корпоративного світогляду та налагодження ефективних бізнес-процесів – фактично бізнес рухається за вектором гіперпродуктивності, підвищуються його конкурентоспроможність та прибутковість.

Література:

1. Бек О. М., Петецький І. Lean-менеджмент як інноваційний підхід до управління виробництвом. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Логістика. 2017. №863. С. 12-16 URL: http:// ena.lp. edu.ua: 8080/xmlui/bitstream/handle/ntb/41233/2017n863_Bek_O_M-LEAN_management_ as_an_innovative_12-16.pdf?sequence=2&isAllowed=y

2. Білоус-Сергєєва С. О. Роль управління якістю у концепції «Lean production» та проблеми її впровадження на вітчизняних виробництвах. Reporter of the Priazovskyi state technical university. 2018. Вип. 35. С. 77-83. URL: http://eir.pstu.edu/bitstream/handle/123456789/22591/11_Belous-Sergeeva.pdf? sequence=1

3. Брич В. Я., Снігур Х. А. Інновації в системі людського розвитку.  Інноваційна економіка. 2017. №5-6. С. 37-41. 

4. Грин Д., Стеллман Е. Постигая Agile. Ценности, принципы, методологии. Манн, Иванов и Фербер. Москва, 2017. 826 с.

5. Коровіна О. В. Lean-produktion в системі управління промисловим підприємством. International Journal of Innovative Technologies in Economy. 2018. №6. С. 52-56. URL: http://archive.ws-conference.com/wp-content/ uploads/ijite0175.pdf

6. Микитюк П. П, Брич В. Я., Желюк Т. Л., Буяк А. Є., Демків І. О., Микитюк В. П., Микитюк Ю. І., Паранюк Я. Д., Саранюк А. Ю., Сорока Т. М., Федірко М. М. Управління проектами: навч. пос. Тернопіль, 2017. 320 с.

7. Хомякова Е. В. Использование Lean-management в качестве способа повышения конкурентоспособности отечественных предприятий. Статистика и економика. 2014. №5. С. 104-108. URL: https://cyberleninka.ru/article/ v/ispolzovanie-lean-management-v-kachestve-sposoba-povysheniya-konkurentosposobnosti-otechestvennyh-predpriyatiy



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота