ЕТАПИ РОЗРОБКИ ТОРГОВЕЛЬНОЇ МАРКИ (БРЕНДА) ОСВІТНЬОГО ЗАКЛАДУ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ЕТАПИ РОЗРОБКИ ТОРГОВЕЛЬНОЇ МАРКИ (БРЕНДА) ОСВІТНЬОГО ЗАКЛАДУ

19.02.2020 14:43

[Секція 8. Інтелектуальна власність та його захист. Інформаційне право]

Автор: Єрьомкін Євген Анатолійович, доцент, Донбаська державна машинобудівна академія; Цимбал Валентина Миколаївна, асистент, Донбаська державна машинобудівна академія


В освітніх установах нейминг, а тим більше брендинг поки ще не стали інструментами маркетингової політики по просуванню своєї організації і її продуктів на ринок. В умовах командно-адміністративної системи такої необхідності не було в чинність відсутності ринкових відносин, конкуренції й самостійності самих організацій [1].

На сьогоднішній день можна виявити наступні підходи до назви (торговельній марці) освітніх установ вищого рівня. Звичайно ця складна назва, що включає кілька варіантів нейминга: географічна частина; організаційно-правова форма установи; галузевий підхід; рівень закладу; тип освітньої установи [2];

Розкручена й шановна торговельна марка освітньої організації буде сприяти її поширенню в регіонах для студентів, викладачів та ін., що, в остаточному підсумку, допоможе створенню бренда ВНЗ [3,4].

Розробка торговельної марки (бренда) освітньої організації включає наступні етапи:

1. Розробка (уточнення) стратегії розвитку освітньої організації й плану маркетингу. На даному етапі вибирається стратегічна мета розвитку (з погляду маркетингового плану – стратегія розвитку продуктового й марочного портфелів, їх рівень і диференціація, цінність і ступінь новизни, на який цільову аудиторію, яку частку ринку послуг претендує організація та ін.).

2. Проведення аналізу конкурентного середовища, що дозволяє визначити сильні й слабкі сторони організації й можливі шляхи її розвитку. Це допоможе виявити ринкові тенденції й можливості для просування розроблювальної торговельної марки, її відбудування від імовірних конкурентів, визначити запити потенційної цільової аудиторії й підходи до розробки торговельної марки.

3. Визначення потенційної цільової аудиторії, для якої призначені освітні послуги, з обліком демографічних, соціальних, особистих і психологічних параметрів. Це допоможе точніше визначити емоційні й раціональні очікування споживачів від цінностей освітніх продуктів.

4. Розробка концепції й варіантів торговельної марки освітньої установи. На цьому етапі доцільно використовувати логічні й інтуїтивні методи розробки назви.

5. Після узгодження придуманої торговельної марки необхідно одержати схвалення топ-менеджменту або засновників освітньої організації, у яких свої вистави про концепцію й візуалізації торговельної марки організації й для яких необхідна чітка аргументація й обґрунтування обраного варіанта.

6. Вербалізація й візуалізація торговельної марки з метою її подальшого просування на цільовий ринок. У результаті створюються: захищене ім'я, слоган, дескриптори й правила створення текстових (вербальних) матеріалів. 

Кращим способом розробки є залучення дизайнерів – це найефективніший метод вираження переваг продукту. Коли повністю використовуються можливості обсягу, кольору й форми, освітній продукт сприймається з професійної точки зору.

7. Тестування розробленої торговельної марки з метою виявлення привабливості для потенційної цільової аудиторії, інтересу, розуміння, дізнавання, запам'ятовування, вимови, відбудування від конкурентів, а також визначення, зрозумілі чи з назви вигоди й цінності послуг організації.

8. Реєстрація торговельної марки в Укрпатенті. Після завершення цього етапу розробки є можливість оформляти документи на реєстрацію товарного знаку й використовувати його як нематеріальний актив організації.

9. Розробка програми просування торговельної марки й брендинга за допомогою різних маркетингових технологій, її реалізація. Таким чином, підсумком виходу марки на ринок повинна стати її успішність: наступне перетворення марки в бренд.

10. Оцінка ефективності виходу марки на ринок. Оцінка ефективності є завершальним етапом робіт з неймингу. Вона дозволить визначити, наскільки досягнуті мети, що стояли на початку реалізації проекту, оцінити результати виходу марки на ринок і її успішність на ринку.

Висновок. Використання принципів нейминга й брендинга в діяльності освітніх організацій – необхідний крок у нових ринкових і правових умовах. Активне й професійне використання цих принципів приватними освітніми організаціями свідчить про актуальність використання нейминга й торговельної марки як ефективного інструмента просування організації і її продуктів, важливості емоційної прив'язки аудиторії до діяльності організації за допомогою цього елемента комплексу маркетингу.

Література:

1. Неретина Е., Гвоздецкая И., Корокошко Ю. Брендинговая политика вуза в целях повышения конкурентоспособности / Е. Неретина, И Гвоздецкая, Ю. Корокошко // Интеллектуальная собственность. Промышленная собственность. – 2015. – № 10. – С. 35-48. 

2. Афанасьев А. Зачем нужны бренды в образовании? Менеджмент в образовании. 2012, № 1. С. 11-15.

3. Cotier F. Lateral Marketing: New Techniques for Finding Breakthrough Ideas. M.: Neva, 2004. 192 p.

4. Неретина Е.А., Макарец А.Б. Использование интегрированных маркетинговых коммуникаций в продвижении образовательных услуг вуза / Е.А. Неретина, А.Б. Макарец // Интеграция образования — 2013. — №1 (70). — С.3-12.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота