НАПРЯМИ ДЕРЖАВНОЇ КООРДИНАЦІЇ ІНТЕРЕСІВ БІЗНЕСУ І СУСПІЛЬСТВА - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

НАПРЯМИ ДЕРЖАВНОЇ КООРДИНАЦІЇ ІНТЕРЕСІВ БІЗНЕСУ І СУСПІЛЬСТВА

13.10.2021 22:29

[Секція 1. Економіка, організація і управління підприємствами, галузями, комплексами]

Автор: Хоха Клімент Олександрович, аспірант, Вищий навчальний заклад «Київський університет ринкових відносин»


Основною бажаною метою будь-якого суспільства є забезпечення високого рівня та якості життя людей. Важливу роль в забезпеченні та досягненні такої мети відводиться державі, яка через свої владні інституції різною мірою і в різних формах регулює економічні процеси. Державні механізми здійснюють регулювання на всіх рівнях економіки: національному, регіональному, галузевому, підприємницькому. Теоретично будь-яке регулювання економічних процесів передбачає на меті соціальний захист та сприяння розвитку добробуту населення країни.

В більшості демократичних країн з розвинутим сектором економіки та соціально направленою політикою держави основну долю публічних послуг населенню надають підприємницькі структури. Відтак, максимальний соціально-економічний добробут населення країни залежить від рівня розвитку й мобільності підприємницького сектору економіки, які є основою економічної системи держави. У зв’язку з цим питання оптимального поєднання комерційних інтересів бізнесу і соціальних інтересів суспільства – є головною координаційною метою державних структур. 

Вплив бізнесу на прийняття адміністративних рішень державних структур сьогодні є досить сильним. Більшість підприємств зацікавлені у вирішенні своїх власних питань щодо нарощування прибутку. Питання про зв’язок між отриманням прибутку і виробництвом благ повинне вирішуватися з позиції соціальної функції бізнесу в суспільстві. Відображення інтересів суспільства в економічній системі країни має лежати в основі  взаємодії бізнесу влади. Для України дане питання є досить болючим, адже досить часто, що власники великого бізнесу беруть активну участь в публічному управлінні та адмініструванні. В такому разі, основному, забезпечуються інтереси бізнесу і аж ніяк не суспільства, що шкодить сталому розвитку країні.

Прагнучи до розбудови прогресивної соціально-економічної системи, необхідно грамотно вибудувати партнерські взаємовідносини держави з бізнесом на принципах прозорості та соціальної відповідальності. Такі принципи в своїй праці визначив Я.А. Жаліло, які варті уваги та потребують уточнення [1]:

1) соціальна співпраця має враховувати умови ведення бізнесу, так як основною причиною обмеження ефективності соціального партнерства сьогодні є надмірне звуження масштабів співробітництва, яке здебільшого не виходить за рамки соціально-трудових відносин; 2) співпраця має бути максимально пов’язати соціальні та економічні результати; 3) в процесі консолідації інтересів коло учасників суб'єктів-учасників співробітництва поступово має розширюватися в зв’язку з розширенням об'єктів-питань, які необхідно вирішувати спільними зусиллями; 3) бізнес повинен бути соціально відповідальним, тобто сприяти поліпшенню ситуації щодо оплати та умов праці; 4) для сучасних видів бізнесу основною конкурентною перевагою є людський капітал, а значить, вони орієнтовані на збільшення вартості робочої сили і об’єктивно характеризуються високим рівнем соціальної спрямованості; 5) сприяти активізації участі бізнесу в реалізації різних програм, пов’язаних із задоволенням суспільних потреб; 6) держава повинна бути гарантом стабільних і прозорих умов, в яких бізнес працює і приносить прибуток; 7) відповідальність перед бізнесом за створення умов для підвищення конкурентоспроможності національних компаній, стимулювання їх розвитку має нести держава.

Сучасний етап публічного управління та адміністрування розвитку України характеризується недостатньою ефективністю системи зв’язків бізнесу з владою, яка поки що не дає змоги ефективно реалізовувати свої функції суб’єктам взаємодії і негативно позначається на вирішенні соціально-економічних проблем суспільства.

Прогресивні регіональні зміни, які відбуваються на місцях як результат децентралізації органів місцевого самоврядування можуть перспективно сприяти інституціональному закріпленню співпраці влади і бізнесу для покращення життя людей. Серед дієвих чинників, які характеризують відкритість та сприятливість бізнес-середовища з боку місцевих органів влади можна виділити:

- пропонування підприємцям невикористовуваних виробничих площ з розбудовою їх інфраструктури;

- формування системи гарантій, включаючи й створення гарантійного інвестиційного фонду з виділенням його наповнюваності окремим рядком в місцевому бюджеті;

- зниження ставок податку у місцевий бюджет за рахунок розвитку соціального підприємництва.

Консолідація інтересів влади, бізнесу і суспільства сприятиме позитивними динамічним змінам в державі. Спільні зусилля мають бути спрямовані для побудови стійкої соціально-економічної моделі взаємодії на принципах взаємовигідного партнерства. 

Література:

1. Жаліло Я.А. Економічний діалог: партнерство заради прогресу / Я.А. Жаліло [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/Table/8022007/80207/003.htm#a1.

2. Мостепанюк А.В. Економічні механізми співпраці держави та бізнесу за умов ринкових перетворень / А.В. Мостепанюк // Економіка. Управління. Інновації. – 2011. – № 1(5) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/ e-journals/eui/2011_1/11mavyrp.pdf.

3. Партнерство бізнесу, влади і суспільства: позитивний досвід і нові виклики [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://urb.org.ua/partnerstvo-biznesu-vladi-i-suspilstva-pozitivnij-dosvid-i-novi-vikliki/

_______________

Науковий керівник: Бородіна Олена Михайлівна, кандидат економічних наук, доцент, Вищий навчальний заклад "Київський університет ринкових відносин"



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота