ДІЯЛЬНІСТЬ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ УКРАЇНИ В УМОВАХ ФОРС-МАЖОРНИХ ОБСТАВИН - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ДІЯЛЬНІСТЬ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ УКРАЇНИ В УМОВАХ ФОРС-МАЖОРНИХ ОБСТАВИН

25.05.2022 22:51

[Секція 6. Банківська справа. Гроші, фінанси і кредит]

Автор: Іщук Олена Дмитрівна, студентка, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»


Страхова галузь забезпечує захист майнових прав та інтересів всіх громадян і підприємств, а також сприяє економічній стабільності та безпеці держави, допомагає регулювати національну економіку, зміцнює фінансову систему та вирішує  соціальні проблеми.

В умовах повномасштабної війни в Україні діяльність страховий компаній має особливу важливу роль та значення як для країни та її громадян.

Страхування традиційно відноситься до універсальних способів мінімізації ризиків. У той же час, війна вносить принципові зміни у діяльність страхових компаній.

Війна в країні належить до форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Існування форс-мажорних обставин не звільняє сторони від зобов’язань, а лише надають правомірну відстрочку виконання обов’язків до закінчення таких дій та при цьому не понести штрафних санкцій за таке прострочення. У такому випадку страховик може затримати страхову виплату, але має обов’язок виплатити її після закінчення військового стану в країні [1].

У статті 26 Закону України «Про страхову діяльність» передбачена низка обставин за яких страховик має право відмовити у здійснені страхової виплати [2]. При цьому, цей перелік не є вичерпним та страховики мають право зазначати й інші підстави для відмови. На практиці страхові компанії включають до правил страхування додаткові підстави, що пов’язані з війною.

Таким чином страховики убезпечують себе від непередбачених значних втрат компанії, пов’язаних із великими одночасними страховими виплатами, що передбачає відтік коштів. Відтік грошових потоків за рахунок страхових виплат значно перевищує притік від страхових премій. За такої ситуації страхова компанія не має достатньої кількості коштів щоб погасити всі свої зобов’язання, а отже банкротує.

Страхування від ризиків під час війни існує на ринку як окремий продукт, але є не поширеним через велику вартість.

З 2014 року страховики включали до правил страхування, що договори страхування не діють на території проведення бойових дій і на окупованих територіях України. Вони керувалися розпорядженням Кабінету міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії розмежування» [3]. Після 24 лютого 2022 року такі територіальні винятки стали доволі суперечливими. 

З 13 березня 2022 року страховики почали керуватися Постановою Кабінету Міністрів України №269 «Про внесення змін до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи», якою був врегульований перелік території, де проводяться бойові дії [4].

Війна в країні значно вплинула на страховий ринок країни. У березні 2022 року вітчизняні страхові компанії втратили близько половини надходжень від страхових премій. Це змусило страховиків шукати резерви для виконання зобов’язань перед клієнтами. Податки, заробітна плата працівникам та оренда виплачується також за рахунок резервів.

Більшість страхових компаній зараз працює не на залучення нових страхових клієнтів, а лише на те, щоб забезпечити виплати. Так як позитивний грошовий потік у якості страхових премій може покращити ситуацію з достатністю грошових коштів у короткостроковий перспективі, але у довгостроковій перспективі спричинити відтік коштів в рази більший ніж притік. [5]

Станом на травень 2022 значна частина страховиків вже спостерігає падіння платежів на 50-90%. Згідно опитування страховиків-учасників Асоціації «Страховий бізнес» лише 5% компаній стабільно та без проблем продовжують роботу. Біля 60% працюють, проте мають певні труднощі. Майже 30% стикнулись з вимушеним перериванням діяльності і лише частково відновили роботу, а 10% взагалі ще не можуть відновити операційну діяльність [6].

Компанії намагаються оптимізувати грошові потоки та збільшити прибуток від операційної діяльності за допомогою надходження грошових коштів у якості страхових премій за найбільш популярними у військовий час страховими продуктами, такими як зелена карта.

У результаті війни карта страхового ринку України, скоріш за все, зазнає певних змін. Пріоритетними стануть напрямки обов’язкових видів страхування, банкострахування (іпотеки, застави, від нещасних випадків), автокаско та добровільне медичне страхування. Але як саме зміниться структура, що зможе запропонувати страховий ринок, наскільки він готовий до вторинних військових ризиків (вибухи мін у полях та лісах із пошкодженням техніки, смертю чи інвалідністю громадян унаслідок цього), ще не можливо оцінити [6].

Страхова галузь дуже чутлива до економічних змін. Отже, страховики сподіваються на значні іноземні вливання в українську економіку після війни, та її істотне зростання.

Для того, щоб індустрія змогла пережити війну, відновитися і, відповідно, продовжувати надавати страховий захист українцям, необхідно запровадити системні рішення на державному рівні, своєрідний внутрішній план Маршалла у страхуванні.

Можна запропонувати такі конкретні пропозиції, для покращення становища страховиків у повоєнний період [6]:

1. Пом'якшення регуляторних вимог, перегляд та зниження нормативів, а саме:

а. до розрахунку резервів, насамперед – резерву незароблених премій;

б. до платоспроможності, диверсифікації та структури активів, зокрема, тимчасово встановити інші показники для дебіторської заборгованості, зменшити обмеження на розміщення коштів страховиків в одній банківській установі та збільшити показник перестрахування в одного перестраховика.

2. Скорочення податкового навантаження на страхові компанії — ініціювати перед Верховною Радою скасування подвійного оподаткування у страхуванні, тобто відмовитись від 3% податку на суму всіх страхових платежів, залишивши тільки застосовуваний для всіх юридичних осіб у країні податок на прибуток.

3. Створення механізму свого роду «миттєвого рефінансування» за підтримки НБУ та банків, насамперед державних.

4. Можливість пільгового кредитування під термінові депозити, розміщені в українських банках, та наявні у страхових компаній ОВДП, у яких розміщено резерви.

5. Часткове вивільнення коштів страховиків із додаткових гарантійних фондів Моторного (транспортного) страхового бюро України, які підуть на виплати громадянам, які постраждали у Дорожньо-транспортній пригоді.

6. Скасування явної чи непрямої дискримінаційної процедури «акредитації» у банках та за участю у тендерах.

7. Перегляд Положення НБУ щодо ведення діяльності зі страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою для усунення обмежень на участь страховиків у такому страхуванні.

8. Стимулювання внутрішнього перестрахування.

9. Відстрочка набуття чинності всім нормами нових законів («Про страхування», «Про фінансові послуги») та підзаконних актів (Ліцензійних умов та ін.). Перенесення застосування в Україні МСФЗ 17.

Такі кроки на думку генерального директора асоціації Страховий бізнес Черняхівського В.В. необхідні, аби забезпечити страховикам можливість здійснювати виплати, тим самим підтримуючи громадян.

Отже, необхідно застосувати широкий і системний підхід, націлений в основному на створення умов для повоєнного розвитку галузі за рахунок дерегулювання, виключення можливості для будь-якої дискримінації на страховому ринку та заходів, які сприятимуть зростанню попиту на страхові послуги. Насамперед, підтримка з боку держави на рівні регуляторних підходів потрібна невеликим та середнім страховим компаніям, компаніям, які значно постраждали від військових дій, а також національному бізнесу.

Література:

1. Антонив Р. Страхування під час війни. Українська правда. 2022. URL: https://www.epravda.com.ua/rus/columns/2022/04/14/685760/ (дата звернення: 23.05.2022)

2. Про страхування: Закон України від 1996 № 85/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-вр#Text (дата звернення: 23.05.2022)

3. Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії розмежування: Розпорядження Кабінету міністрів України від 7.11.2014 р. № 1085-р. URL: https://ips.ligazakon.net/document/KR141085?an=2 (дата звернення: 23.05.2022)

4. Про внесення змін до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи: Постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 р. № 269. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/269-2022-п#Text (дата звернення: 23.05.2022)

5. Гордієнко О., Шевчук С., Шаповал К. Життя довше за війну. Forbes. 2022. URL: https://forbes.ua/inside/zhittya-dovshe-za-viynu-viyskovi-dii-vdarili-po-ukrainskomu-strakhovomu-rinku-ale-vin-prodovzhue-pratsyuvati-shcho-varto-znati-klientam-v-ukraini-ta-za-kordonom-01042022-5219 (дата звернення: 23.05.2022)

6. Черняховський В.В. План Маршала для українського страхового ринку. НВ Бізнес. 2022. URL: https://biz.nv.ua/experts/kak-povliyala-voyna-na-strahovoy-rynok-ekspert-poslednie-novosti-50237940.html?fbclid=IwAR2Up0GHMoNTaAZVDQFtnYlkYaXCyjEDYyccZNWcM9CtLV5LZYf15RaPqXc (дата звернення: 23.05.2022)

_________________________

Науковий керівник: Свідерська Інна Миколаївна, кандидат економічних наук, доцент кафедри корпоративних фінансів і контролінгу, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота