АТОМНІ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ В УМОВАХ ВІЙНИ: ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

АТОМНІ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ В УМОВАХ ВІЙНИ: ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ

28.06.2022 18:08

[2. Юридичні науки]

Автор: Співак Ірина Вікторівна, старший викладач кафедри інформаційного, господарського та адміністративного права ФСП, Національного технічного університету "Київський політехнічний інститут" ім. Ігоря Сікорського


Атомна енергетика – це галузь промисловості, що базується на перетворенні ядерної енергії в теплову для використання її у виробництві електричної  енергії чи з іншою метою. 

В сучасному світі функціонує близько 190 атомних електростанцій (АЕС), в тому числі в Україні - 4 АЕС з 15 енергоблоками ( Запорізька – найпотужніша в Європі, Южно - Українська, Рівненська, Хмельницька). Україна посідає  третє місце  за кількістю електроенергії, виробленої на АЕС.   

Аналіз процесу трансформації системи управління суспільством найбільш економічно розвинених країн світу свідчать про те, що екзистенціальні потреби буття людини – безпека власного існування ( в тому числі ядерної та радіаційної безпеки ).    

Координація та об’єднання зусиль по забезпеченню ядерної безпеки  та радіаційної безпеки є одним з важливих напрямів міжнародного співробітництва у сфері мирного використання ядерної  енергії.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про використання ядерної енергії  та радіаційну безпеку» важливим завданням є створення правових засад системи управління у сфері використання ядерної енергії і системи регулювання безпеки під час використання ядерної енергії [1].   

Вперше вимоги до безпеки АЕС комплексно були викладені в Загальних критеріях проектування АЕС [2]. Цей документ містив 64 критерії, в яких була сформульована філософія безпеки АЕС, що ґрунтується на стратегії глибоко ешелонованого захисту з такими рівнями захисту: 1) запобігання порушенням нормальної експлуатації – вибір майданчика, проект, якість систем і елементів АС, експлуатаційна документація, ремонт, модернізація, кваліфікація персоналу, формування культури безпеки; 2) забезпечення безпеки при порушеннях нормальної експлуатації і запобігання аварійним ситуаціям – усунення відхилень від нормальної експлуатації, автоматично діючі захисти і блокування, які запобігають переростанню порушень нормальної експлуатації в аварійні ситуації, експлуатаційні процедури тренування персоналу; 3) запобігання і ліквідація аварій – системи безпеки, аварійні процедури, тренування персоналу; 4) управління запроектними аваріями – використання систем нормальної експлуатації і систем безпеки для запобігання запроектних аварій, обмеження їх наслідків, а також повернення РУ у контрольований стан; інструкції з управління запроектними аваріями, тренування персоналу; 5) аварійна готовність і реагування – санітарно захисна зона і зона спостереження, аварійні плани, протиаварійні тестування, протирадіаційні сховища і кризові центри.  

АЕС є джерелами підвищеної небезпеки, не розраховані на ведення поблизу них воєнних дій і не повинні зазнавати нападу (відповідно до ст.56 Додаткового протоколу Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року «Про захист жертв міжнародних збройних конфліктів») [3]. Крім того, Генеральна конференція МАГАТЕ  в 2009р. ухвалила рішення, відповідно до якого будь-який збройний  напад і загроза ядерним об’єктам, що призначені для мирних цілей, є порушенням принципів ООН, її Статуту, міжнародного права та Статуту Агентства.    

Однак попри  всі міжнародні домовленості, світова спільнота спостерігала акти тероризму з боку збройних сил РФ на об’єктах критичної інфраструктури в Енергодарі. 

Забезпечити впровадження та реалізацію загального підходу мають Європейська програма захисту критичної інфраструктури  (ЕПЗКІ) та Європейська інформаційна мережа попередження загроз критичній інфраструктурі.  

Вдосконалення системи захисту критичної  енергетичної інфраструктури є важливим завданням сьогодення. Оскільки АЕС є об’єктами з підвищеним рівнем небезпеки, їх необхідно забезпечити посиленим захистом систем ППО ( радіус дії яких повинен включати зазначені станції). Також важливою є стратегія щодо «лінії фронту» поблизу АЕС. 

Важливими заходами для забезпечення безпеки є також: 1) розробка «плану превентивних дій» для ЗСУ та Національної поліції, спрямованих на недопущення захоплення АЕС; 2) запровадження додаткових організаційно-технічних заходів захисту критичної інфраструктури від випадкових пошкоджень; 3) уникнення розміщення воєнних підрозділів (центрів управління) поблизу АЕС; 4) проведення роз’яснювальної роботи із населенням, командуванням збройних сил, правоохоронними органами щодо забезпечення належного функціонування критичної енергетичної інфраструктури; 5) координація захисту енергетичної інфраструктури у місцях бойових зіткнень між воєнними формуваннями та підрозділами правоохоронних органів з метою недопущення пошкодження обладнання, випадків мародерства. 

Література:

1. Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» № 39/95-ВР від 08.02. 1995 р. (в ред. 2020р.) Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/

2. Зведення федеральних правил США, 10 CFR 50 – Режим доступу: http://www.uatom.org./zagalni/vid

3. Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року «Про захист жертв міжнародних збройних конфліктів». – Режим доступу: http: // zakon. rada.gov.ua/



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота