ПОРУШЕННЯ ПРАВ ДІТЕЙ ПІД ЧАС ВОЄННИХ ДІЙ В УКРАЇНІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПОРУШЕННЯ ПРАВ ДІТЕЙ ПІД ЧАС ВОЄННИХ ДІЙ В УКРАЇНІ

01.07.2022 00:31

[2. Юридичні науки]

Автор: Джуган Вікторія Олегівна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільного та господарського права і процесу Івано-Франківського юридичного інституту Національного університету «Одеська юридична академія», м. Івано-Франківськ, Україна



Кожна європейська демократична правова держава має захищати права та свободи людей, особливо дітей. Сьогодні Україна знаходиться у стані війни з Російською Федерацією. Тому механізм захисту прав дитини в Україні послаблений. Діти в умовах збройного конфлікту захищаються нормами міжнародного гуманітарного права у особливому порядку як вразлива категорія людей. Основні гарантії їх захисту, визначені міжнародно-правовими актами, є частиною національного законодавства чи частиною звичаєвого права. Разом з тим, незважаючи на ці міжнародні правила, права дітей в Україні порушені. Так, станом на ранок 30 червня 2022 року щонайменше 972 дитини постраждали в Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації. За офіційною інформацією ювенальних прокурорів офіційне число дітей-жертв становить 341 та кількість поранених – 631. Ці цифри не остаточні, оскільки триває робота з їх встановлення в місцях ведення активних бойових дій, на тимчасово окупованих та звільнених територіях [1].

Дослідженням правового статусу дітей в сучасних умовах займалися такі вітчизняні вчені: Вінгловська О.І., Індиченко С.П., Коталейчук С.П., Крестовська Н.М., Несинова С.В. Окремі питання захисту дітей під час ведення бойових дій були предметом вивчення таких науковців-міжнародників: Антонович М.М., Гнатовський М.М., Дутлі М.Т., Лукашук І.І.,    Мацко А.С., Репецький В. М. та багато інших. Однак питання реалізації і захисту прав дітей в Україні з початку збройної агресії Російської федерації проти України та введенням в Україні воєнного стану залишається актуальним, тому що дітей, в першу чергу, намагаються захистити у цій війні.

Дана доповідь присвячена дослідженню сутності та змісту прав дітей та їх порушень під час воєнних дій в Україні. Для цього потрібно з'ясувати поняття та проблеми реалізації прав дитини під час війни, порушення прав дітей під час воєнних  дій в Україні, а також зробити відповідні висновки.

Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 р. у ст. 1 визнає дитиною кожну людську істоту до досягнення нею 18-річного віку, якщо за законом повноліття не настає раніше [2], аналогічне визначення міститься у п. С ст. 2 Європейської Конвенції про громадянство (ETS № 166) від 6 листопада  1997 р. [3], однак Конвенція «Про мінімальні норми соціального забезпечення 102» від 28 червня 1952 р. у п. Е ст. 1 визначає, що термін «дитина» включає або дитину, яка не досягла віку закінчення обов'язкової шкільної установи, або не досягла 15-річного віку, як це може бути встановлено [4]. Отже, в міжнародних нормативно-правових актах вік є основною ознакою «дитини».

У національному законодавстві вживаються поняття «дитина», «малолітні діти», «неповнолітні діти». Згідно Закону України «Про охорону дитинства» дитина – це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше; дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій або збройних конфліктів – це дитина, яка внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту отримала поранення, контузію, каліцтво, зазнала фізичного, сексуального, психологічного насильства, була викрадена або незаконно вивезена за межі України, залучалася до участі у військових формуваннях або незаконно утримувалася, у тому числі в полоні (ст. 1) [5]. За ст. 6 Сімейному кодексі України (СКУ) діти поділяються на малолітніх (до 14 років) і неповнолітніх (від 14 до 18 років) [6], отже правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття, тобто до 18 років. В Цивільному кодексі України (ЦКУ) дієздатність фізичної особи поділяється, насамперед,  за віком на: часткову, якою наділена особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа) (ст. 31); неповну, якою наділена особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) (ст. 32); повну, якою наділена фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повнолітня особа) (ст. 34) [7]. І від виду цієї дієздатності залежить обсяг її прав. За загальним правилом дитиною є особа до досягнення нею повноліття. 

На думку П.П. Шляхтуна, права дитини – права людини щодо дітей [8, с. 372-373]. В юридичній енциклопедії під правами дитини розуміються систему прав і свобод, що характеризує правовий статус дитини, з урахуванням особливостей її розвитку, до повноліття [9, с. 707]. Під правами дитини розуміють також систему можливостей, які необхідні особі для її комплексного цілісного розвитку і умовах і відповідно до вимог середовища, беручи до уваги незрілість дитини [10]. Досить детальне визначення прав дитини пропонує 

О.А. Шульц, на думку якої вони становлять систему соціальних, економічних, культурних та інших можливостей, які зумовлені особливостями фізичного, психологічного та розумового розвитку дитини, що визнаються та здійснюються у певний період життя людини – дитинства, виходять з принципів природного права, загальнолюдських цінностей, визнаних у міжнародному праві та національному законодавстві, гарантуються державою, суспільством, сім'єю та іншими суб'єктами права та мають особливий режим та механізм реалізації і захисту [11, с. 95].

Конституція України (Розділ II «Права, свободи та обов'язки людини і громадянина») закріплює права кожної людини, в тому числі дитини [12]. Права дитини можуть бути загальними, які в національному законодавстві чітко передбачені в Законі України «Про охорону дитинства», Конституції України тощо. Цей закон передбачає право кожної дитини на: життя та охорону здоров'я (ст. 6), на ім'я та громадянство (ст. 7), на достатній життєвий рівень (ст.8), на вільне висловлення думки та отримання інформації (ст. 9), на захист від усіх форм насильства (ст. 10), на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків (ст. 11), на контакт з батьками,  які проживають окремо (ст. 15), на майно (ст. 17), на житло (ст. 18), на освіту (ст. 19), на працю з 16 років, як виняток, після досягнення 15 років, якщо це не завдає шкоди їх здоров'ю і навчанню за згодою одного з батьків або особи, яка замінює батьків (ст. 21), на зайняття підприємницькою діяльністю (ст. 22), на об'єднання в дитячі та молодіжні організації (ст. 23); на захист прав та інтересів дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, на утримання і виховання дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та безпритульних дітей (ст. 24), на соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (ст. 25), на захист дітей з інвалідністю та дітей з вадами розумового або фізичного розвитку (ст. 26), на захист дітей, які постраждали внаслідок стихійного лиха, техногенних аварій, катастроф (ст. 28), на державну допомогу дітям, ураженим ВІЛ-інфекцією, та дітям, хворим на інші невиліковні та тяжкі хвороби (ст. 29), на захист дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, та дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів (ст. 30¹), на захист дітей, які постраждали від сексуального насильства або стали його свідками (очевидцями) (ст. 30²), на захист дітей-біженців та дітей, які потребують додаткового або тимчасового захисту (ст. 31), на захист дитини від незаконного переміщення (ст. 32), право на захист дитини на особисту свободу (ст. 33) [5] та багато інших. Є також ряд особливих прав, передбачених спеціальним галузевим  законодавством України. Зокрема, трудовий законодавством передбачено ряд прав та пільг щодо роботи неповнолітніх, в цивільному та сімейному законодавстві від дієздатності та віку залежить обсяг прав дитини.

Відомо, що під час воєнних дій в Україні права дитини порушуються, а Російська Федерація (РФ) забирає у дітей безтурботне дитинство. Загальна декларація прав дитини визначає, що дитина має бути наділена всіма правами. Ці права мають визнаватися за усіма дітьми без жодних винятків і без розрізнення чи дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, статі, мови, релігійних, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, народження або іншими обставинами, що стосуються самої дитини чи її сім’ї (принцип 1) [13]. 

Відомо, що Росія систематично та зухвало порушує Женевські конвенції, Конвенцію ООН про права дитини, а є їх державою-учасницею, не дотримується міжнародних декларацій та норм міжнародного гуманітарного права. До основних порушень прав дітей під час воєнних дій в Україні належать: використання заборонених засобів та методів ведення війни, в тому числі щодо дітей (ст. 23 IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі [14] та ст. 35 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I) [15]; відмова в доступі до гуманітарної допомоги (ст. 55 Женевської конвенції про захист цивільного населення підчас війни [16]); викрадення та незаконне вивезення дітей (ст. 49 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни [16], ст. 78 Протоколу I [15], ст. 21 Конвенції ООН про права дитини [2]); вербування і використання дітей (ст. 38 Конвенції ООН про права дитини [2] та ст. 77 Протоколу I [15]); вбивства і каліцтва (ст. 37 Конвенції ООН про права дитини [2], ст. 3 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими [17] та ст. 77 Протоколу I [15]); зґвалтування та інші форми сексуального насильства (ст. 34 Конвенції ООН про права дитини [2]); напади та школи, лікарні, позашкільні заклади розвитку та на захищених осіб, які пов'язані з ними (ст. 28 та ст. 31 Конвенції ООН про права дитини [2]); блокування евакуації дітей з зони бойових дій (ст. 17 Женевської конвенції про захист цивільного населення підчас війни [16]); порушують право на фізичне і психічне відновлення  (ст. 39 Конвенції ООН про права дитини [2]) тощо.

Такі правопорушення, вчинені Російською Федерацією, є міжнародними злочинами проти українських дітей, вони не мають строків давності. Національним та міжнародним законодавством передбачено механізми захисту прав дітей під час воєнних дій, однак якщо одна зі сторін не виконує зобов'язання, в даному випадку країна-агресор – Російська федерація, то реалізувати їх складно. Однак українська влада та народ України, міжнародна світова спільнота та санкції, введені щодо Російської Федерації «запустили» цей механізм, зокрема, щодо відновлення та захисту прав дітей. Сьогодні, окрім оборонної сфери, посилено евакуаційний механізм у Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, інших областях та механізми доставки гуманітарної допомоги. Проводяться інформаційно-роз'яснювальні заходи про дії під час повітряної тривоги. Організовано способи фіксації усіх правопорушень, в тому числі щодо дітей, особливо злочинів. Ведеться облік внутрішньо переміщених осіб та осіб, які отримали тимчасовий захист та статус біженців. Паралельно у необхідних місцях підготовлені захисні споруди цивільного захисту тощо.

Література:

1. В Україні від початку повномасштабної війни жертвами російських окупантів стали понад 970 дітей URL: https://tsn.ua/ato/v-ukrayini-vid-pochatku-shirokomasshtabnoyi-viyni-zhertvami-rosiyskih-okupantiv-stali-ponad-970-ditey-2099557.html.

2. КОНВЕНЦІЯ ООН про права дитини від 20 листопада 1989 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text.

3. Європейська Конвенція про громадянство (ETS № 166) Страсбург, від 6 листопада 1997 р. Європейська Конвенція про громадянство (ETS № 166) від 7 листопада 1997 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_004#Text.

4. Конвенція про мінімальні норми соціального забезпечення 102 від 28 червня 1952 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/993_011.

5. Про охорону дитинства: Закон України від 26 квітня 2001 року № 2402-III URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text.

6. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 року № 2947-III URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text.

7. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435-IV URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/435-15#top.

8. Шляхтун П.П. Конституційне право : словник термінів. К. : Либідь, 2005.  568 с.

9. Пустовіт Ж.В. Права дитини. Юридична енциклопедія. НАН України; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. Т.4: Н-П. К. : Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1998. 470 с. 

10. Права дитини. Безоплатна правова допомога URL: https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8.

11. Шульц О.А. «Права дитини» як категорія сучасного конституційного права. Часопис Київського університету права. 3009. № 3. С. 91-96.

12. Конституція України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80.

13. Декларація прав дитини прийнята резолюцією 1386 (ХIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384#Text.

14. IV Конвенція про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_222#Text.

15. Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I) від 8 червня 1977 року URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text.

16. Женевська конвенція про захист цивільного населення підчас війни від 12 серпня 1949 року URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text.

17. Женевська конвенція про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153/card2#Card.




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота