КУЛЬТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ В УПРАВЛІННЯ МІЖНАРОДНИМ ПРОЄКТОМ НА ПІДПРИЄМСТВІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

КУЛЬТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ В УПРАВЛІННЯ МІЖНАРОДНИМ ПРОЄКТОМ НА ПІДПРИЄМСТВІ

27.10.2022 17:51

[1. Економічні науки]

Автор: Романцов Дмитро Олегович, студент, Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського


Вступ. Враховуючи велику різноманітність робочої сили сьогодні, багатокультурні, економічні, політичні та соціальні взаємодії стають дедалі інтенсивнішими. У культурному, незнайомому середовищі можуть виникнути труднощі щодо мови та спілкування, релігії, політики, і, як наслідок, може виникнути багато непорозумінь і конфліктів, частково через невизначеність, спричинену культурною різноманітністю.

Мета статті полягає у дослідженні культурних особливостей в управлінні міжнародним проєктом та їх можливого впливу на результати проєкту.

Об’єкт дослідження. Культурні особливості в міжнародних проєктах.

Виклад основного матеріалу. Міжнародні проекти – це розширення національного проекту з додатковим міжнародним клієнтом, міжнародною проектною групою або з наданням істотних послуг за кордоном. Культура з її основними припущеннями, цінностями, нормами, ставленням і віруваннями проявляється в різноманітних формах поведінки. Таким чином, ці культурні особливості відіграють центральну роль у міжнародних проектах [1].

Управління міжнародними проектами – це управління проектами на міжнародному рівні або в різних країнах та культурах, тому для управління міжнародними проектами потрібен певний набір навичок, щоб забезпечити успіх під час управління міжнародними проектами. Зокрема, важливість культурної поінформованості грає у міжнародних проектах та те, як модель 6-D Хофстеде може бути використана в рамках міжнародного управління проектами [3]. 

Проблема зі стандартами у глобальному сенсі і, значною мірою, у міжнародному управлінні проектами, полягає в тому, що вони не є стандартними. Стандарти відрізняються від країни до країни, і необхідно розглядати, які стандарти будуть використовуватися, якщо потрібно дотримуватися декількох. Деякі ключові області для розгляду: політичні та правові системи, стандарти бухгалтерського обліку, стандарти якості та одиниці виміру, мовні бар'єри, зміни часових поясів, економічні умови, культурні відмінності.

З цих міжнародних проблем управління проектами однією з найскладніших для розуміння є культурні відмінності кожної країни, тоді як деякі країни добре узгоджені, інші можуть повністю відрізнятися за своїми культурними та соціальними нормами, що є очевидним прикладом цього. 

В управлінні міжнародним проектом, керівник проекту не може ігнорувати аспекти відмінностей робочих команд у всьому світі. Серед них виділяються культурні відмінності, оскільки вони є найскладнішими ознаками, з якими потрібно мати справу в складному робочому середовищі, яке включає в себе кілька країн.

У своїй моделі Хофстеде визначив 6 ключових областей культурних відмінностей, звідси 6-D, і таким чином дозволив порівняти дві або більше країн. Завдяки цим інструментам можна помітити основні культурні відмінності, з якими можна зіткнутися під час проекту [3].





Рис. 1 Модель Хофстеде

Велика і мала дистанція потужності. Що стосується їх культурного походження, люди по-різному сприймають нерівний розподіл влади. Ця різниця може мати величезний вплив на відносини між двома компаніями та спосіб проведення зустрічей. Люди в суспільствах з великою дистанцією влади поважають сильний ієрархічний порядок, часто пов’язаний із старшинством. Протилежне суспільство буде просити виправдання нерівності влади та надавати перевагу організації рівної влади.

Уникнення сильної та слабкої невизначеності. Це ступінь, до якої члени суспільства відчувають незручність щодо гнучкості та раптових змін. Це пов’язано з прийняттям невизначеності, з тим, як люди різного соціального походження реагують на невизначеність, і з часом, який потрібен їм, щоб відреагувати на це. Фактично, уникнення невизначеності є причиною того, чому люди схильні вірити в інститути, які мають на меті створити правила та захищати відповідність. Суспільство уникнення сильної невизначеності не терпить девіантних або занадто нетрадиційних ставлень і не винагороджуватиме інноваційних людей, тоді як суспільство уникнення слабкої невизначеності просто дозволить майбутньому відбутися і працюватиме в більш спокійній атмосфері. У такому суспільстві практика важливіша за правила чи теорія, це те, що змушує людей діяти добре і швидко, коли з’являються раптові зміни [4].

Індивідуалізм проти колективізму. Здебільшого це стосується того, як люди думають про себе: це як «я» чи «ми»? Власні досягнення індивідуалістів в компанії – одна з найважливіших речей за час їхньої кар’єри. Вони схильні працювати проти потреб групи, якщо це означає більшу винагороду. Колективізм, його протилежність, віддає перевагу дуже тісній соціальній мережі, люди зроблять все для команди, не піклуючись про свою особисту участь, але просять в обмін на беззаперечну лояльність. У суспільстві з високою культурою індивідуалізму, можливо, найкращим рішенням буде пряме спілкування з ключовою людиною і дозволить йому визнати певну частину роботи власним успіхом.

Мужність проти жіночності. Люди в маскулінному суспільстві, як правило, цінують досягнення, героїзм, наполегливість і матеріальний успіх, тоді як у фемінному суспільстві турбота про інших і якість життя важливіші. Навпаки, фемінні суспільства прагнуть до мінімальної соціальної диференціації між статями. Чоловіки охоче беруть на себе скромні, турботливі ролі. 

Довгострокова та короткострокова орієнтація. Пояснює, якою мірою суспільство демонструє віру в абсолютну істину та традиційну або короткострокову точку зору замість прагматичного бачення, орієнтованого на майбутні перспективи. Суспільство довгострокової орієнтації проявить більшу наполегливість у досягненні завдання і не буде дотримуватись термінів і етапів. Протилежне суспільство буде більше шукати особистої стійкості та стабільності і тому намагатимуться виконати всі свої зобов’язання вчасно [5].

Поблажливість проти стриманості. Це в основному міра щастя в суспільстві, воно пов’язане з тим, як людина насолоджується життям і розважається. У стриманому суспільстві задоволення буде стримуватися жорсткими соціальними нормами, і люди не контролюють свої емоції та життя, тому що суспільство диктує їм, як їм поводитися. У поблажливому суспільстві люди можуть вільно отримувати задоволення та висловлюватися. 

Модель Хофстеде є надійною основою для визначення різних культурних проблем, з якими можна зіткнутися в рамках міжнародного проекту. Він широко використовується в таких областях, як міжнародний маркетинг або фінанси. Коли на підприємстві запроваджується міжнародний проєкт, культурні аспекти можуть бути першим джерелом довідки для розуміння їх загального мислення та культурних моделей, які, ймовірно, можна знайти у своїй культурі. Другим кроком є ознайомлення з різними джерелами інформації про країну, щоб не лише показати членам команди, що підприємство дбає про їхню культуру, але й справді зрозуміти, як вони живуть, думають. Третій і найважливіший крок — звернути увагу на поведінку членів команди, зрозуміти їхні цінності під час неформальних розмов і виявляти повагу до цих цінностей [2]. Розвиток цих навичок є непростим завданням, і його можна досягти лише після кількох років досвіду роботи в мультикультурних командах. 

Висновки. З глобалізацією зростає взаємодія між людьми різних країн і зростає потреба мати справу з культурними відмінностями. Менеджер проєкту повинен розуміти свою власну культуру та культуру зацікавлених сторін проєкту. Бути частиною мультикультурної команди має багато переваг, наприклад накопичення багатьох навичок, переконань і досвіду, які допомагають бути унікальними. Метою інструменту культурних розривів є підвищення обізнаності керівника проєкту щодо прояву культурних відмінностей у його чи її проєкті.

Список використаної літератури:

1. Bull C., Palkovits – Rauter S., Szabo M. B. Project management in a cultural context, 8th International Scientific Conference on Project Management in the Baltic Countries, April 25-26, 2019, Riga, University of Latvia

2. Hehl, M. C. The importance of culture when managing international projects. Paper presented at PMI® Global Congress 2010—North America, Washington, DC. Newtown Square, PA: Project Management Institute. 2010

3. International Project Management. URL: http://apppm.man.dtu.dk/index.php/International_Project_Management

4. Lima N., Patah L., Cultural Issue and its Influence in the Management of Global Project Teams, Future Studies Research Journal, 2016, Vol. 8 

5. Zein, O. Cultural complexities in multinational projects. Proceedings of the PMI Global Congress – EMEA, Marseille, France, 2014.




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота