ТЕНДЕНЦІЇ УТВОРЕННЯ НАІМЕНУВАННЬ ОСІБ ЖІНОЧОЇ СТАТІ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ТЕНДЕНЦІЇ УТВОРЕННЯ НАІМЕНУВАННЬ ОСІБ ЖІНОЧОЇ СТАТІ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

30.10.2022 13:50

[8. Філологічні науки]

Автор: Пономарьова Лілія Федорівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри романо-германської філології, Дніпровcький національний універcитет імені Олеcя Гончара, м. Дніпро, Україна


Можливість або неможливість  утворення найменування осіб жіночого роду та їх функціювання у мові визначаються як системними закономірностями сполучення словотвірних елементів, так і екстралінгвістичними факторами. В німецькій мови назва осіб   в цілому вмотивована співвіднесеністю   граматичного роду з природною статью. Однак ця умотивованість не є прямолінійною. Реальний характер категорії роду в назвах осіб перебиваються дією різних факторів, вступаючи у проти дійство з іншими семантичними ознаками, а нерідко і з формально-морфологічними показниками слова.

Аналіз обмежень, які накладаються на співлучність елементів при  словотворенні залишається актуальною і стикаєтеся з іншою важливою  теоретичною проблемою в області словотворення, тобто, із проблемою лінгвістичної імовірності /потенції, у діалектичному зв’язку з  поняттями  норми и системи  в мові. При потенційних можливостях утворюються нові слова: «потенційні», «оказіональні», «авторські неологізми», «речові», відсутні у язикової до того у язиковій традиції. 

Вивчення даної тематики безпосередньо зв’язано і с гендерними дослідженнями в мові. Оскільки цей науковий напрямок з допомогою лінгвістичного понятійного апарату вивчає відображення гендера в мові: номінативну систему, лексикон, категорію роду  та низку  схожих об'єктів. 

Даний підхід є правомірним і при описанні і поясненні того, як і мові манифестується наявність людей різної статі, які механізми лежать у основі даного процесу. В даній роботі в вищеназваних аспектах розглядаються обмеження  при процесах мовації  (Movierung, a также Motion или Mutation). Ціллю роботи було виявлення груп слів, які не приймають участі або обмежено приймають участь у процесах мовації в силу семантичних і інших видів других видів обмежень, визначення

 інтра –та екстралінгвістичних тенденцій в експліцитній деривації похідних жіночою статі в рамках теорії лінгвістичної імовірності та гендерного підходу, який відображує соціально-культурні умови відображення гендеру в мові [1].  

Як правило, похідними виявляються найменування осіб жіночого роду. Наявність чи відсутність жіночих корелятивних найменувань визначається як   дією екстралінгвістичних факторів, так і власно лінгвістичними факторами.  До інтралінгвістичних  факторів відносяться  фоно-морфологічний, етимологічний та семантичні аспекти   взаємодії безпосередньо складових словотворчої конструкції,  призводові основ і афікса при експліцитний деривації. 

Як показують результати словникової вибірки, більшість найменувань осіб у німецькій мові немає корелятів для позначення осіб жіночого роду. Порівнюючи словотворчі можливості найменувань чоловічого роду, які мають корелятивних найменувань жіночого роду, з парними найменуваннями, можна дійти  висновку, що й словотворчі можливості не відрізняються від словотвірних можливостей, корелюючих найменувань осіб чоловічого і жіночого роду за формою.

Відсутність відповідних найменувань жіночого роду постерігається у всіх морфологічних групах слів: кореневих, похідних, складних. Для аналізу на лексико-семантичному рівні груп слів з безпарністю, абсольютною або частковою, семантичні угруповання одного словотворчого типу були об'єднані у 16 блоків за принципом общого семантичного значення. Відсутність корелятивних найменувань жіночого роду, наприклад, блоку «робота» визначається перш за все екстралінгвістичними факторами, а семантика слів може блокувати створення  корелятивних найменувань  жіночого роду від рядка слів блоку «якісної характеристики особи», яка притаманна тільки особам чоловічого роду. 

На прикладі субстантивних композитів можливо  спостерігати тісне переплетення екстра- та інтралінгвістичних причин, які впливають на можливості реалізації продуктивної словотворчої моделі «основа+ in»: der Lustmörder, der Haremwächter u.a. 

Не розрізнення або нейтралізація ознак статі обумовлюються потребами комунікації. Якщо комунікативно значущою є  якісна характеристика особи, характеристика за його діями або поведінкою та інші  характеристики, тобто ознака статі у певному контексті ситуації не є релевантною, вживаються немаркіровані форми. Потреба уточнити ознаку статі викликає появу відповідних язикових  засобів [2,75].

Таким чином, область словотворення імен особи є джерелом інтенсивної варіативності. Відсутність корелятивних найменувань жіночого можна пояснити обмеженнями в дистрибуції словотвірних морфем, обмеженнями норми, дією інтегруючої тенденції в мові, а також дією семантичних факторів, які обмежуються окремими шарами лексики і не є основними.

Література

1. Пономарьова Л.Ф. К вопросу об ограничениях в процессах мовации в  

современном немецком языке // Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету//Збірник наукових праць, Серія: Філологія, випуск 33, том 2. - Одеса, 2018, с. 89-92.

2. Donalies E. Basiswissen. Deutsche Wortbildung. -Tübingen–Basel:

A. Francke Verlag, 2007. -  S.74-89.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота