СУЧАСНА ПОЧАТКОВА ШКОЛА В УМОВАХ ВАРІАТИВНОСТІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

СУЧАСНА ПОЧАТКОВА ШКОЛА В УМОВАХ ВАРІАТИВНОСТІ

21.03.2023 16:31

[4. Педагогічні науки]

Автор: Габовда Мар’яна Іванівна, здобувачка вищої освіти Мукачівського державного університету; Голіш Ніколетта Василівна, здобувачка вищої освіти Мукачівського державного університету; Лізанець Ксенія Іванівна, здобувачка вищої освіти Мукачівського державного університету; Лалак Наталія Володимирівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії та методики початкової освіти Мукачівського державного університету


Одним із стратегічних пріоритетів сучасної реформи є доступність якісної  початкової освіти, що реалізується в модернізації її змісту, ефективності навчально-методичного забезпечення, форм та методів організації комфортного освітнього середовища, активному впровадженні сучасних педагогічних технологій. Тому чинні нормативно-правові документи (Закон України «Про освіту», Концепція Нової української школи, Державний стандарт початкової освіти тощо) засвідчують право сучасної  початкової школи на функціонування в умовах варіативності.

У Законі України «Про освіту» [2] одним із домінуючих  принципів державної політики визначено  варіативність, що передбачає можливість вибору навчальних закладів, диференціацію та індивідуалізацію, які загалом сприяють формуванню особистості здобувача освіти; забезпечують умови для самовизначення та самоактуалізації дитини та створюють надійне підґрунтя для  індивідуальної траєкторії її розвитку. 

У Концепції «Нова українська школа» [1] сутність варіативності схарактеризована як створення умов  для вибору всіма учасниками освітнього  процесу. Зокрема, здобувачі освіти мають право визначати своє робоче місце, яке може змінюватися впродовж дня; приймати самостійні рішення, усвідомлюючи при  цьому їх наслідки. Остаточно ідею варіативності закріплено в Державному стандарті  початкової освіти, в якому передбачено існування двох різних навчальних програм (за редакцією О. Савченко та Р. Шияна). Головним механізмом реалізації варіативності в документі визнається педагогіка партнерства, для якої характерним є подолання інертності мислення, перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу, академічна свобода тощо.

Проблемам розвитку початкової освіти в умовах варіативності присвячені наукові доробки Н. Бібік, Л. Коваль, В. Мартиненко, М. Матішак, Т. Мієр, М. Овчиннікової, З. Онишківа, О. Онопрієнко, К. Пономарьової,  О. Савченко, С. Скворцової, Л. Хоружої, А. Цимбалару, О. Ярової тощо.

Поняття «варіативність» ми розглядаємо як механізм реалізації принципу індивідуалізації, який надає школярам вибір різноманітних повноцінних, якісних, специфічних і привабливих варіантів освітніх траєкторій розвитку.

У наукових працях О. Савченко закцентовано увагу на використанні авторських програм, альтернативних підручників з різними методичними підходами до реалізації змістових ліній початкової освіти, існуванні декількох посібників і робочих зошитів до одного навчального предмета, що дозволяє зробити уроки більш динамічними, цікавими щодо контенту навчального матеріалу. Дотримання принципу варіативності, на  думку вченої, за умови впровадження компетентнісно-орієнтованого підходу, передбачає спеціальну навчальну взаємодію в межах конкретного класу, що постійно модернізується з метою досягнення розвивального впливу на здобувачів початкової освіти, формування в них ключових та предметних компетентностей [3].

Важливим аспектом варіативності початкової освіти в сучасних європейських школах, який встановила О. Ярова, є упровадження альтернативних програм і моделей навчання; розвиток спеціалізації закладів та їх автономії; збагачення переліку загальнонаціональних освітніх цілей регіональними та локальним (вміння жити та працювати у громаді, демонструвати дбайливе ставлення до села/міста, у якому проживає учень/учениця, займати громадянську позицію тощо). Розглядаючи варіативність форм організації навчально-пізнавальної діяльності здобувачів початкової освіти, К. Пономарьова акцентує увагу на моделюванні та проведенні нестандартних занять: урок-дослідження, урок-казка, урок-екскурсія, урок-змагання, урок-презентація проекту, урок розвитку мовленнєво-творчих здібностей тощо. На її думку, це активізує молодших школярів до передбачення ризиків, прийняття рішень у нетипових ситуаціях; підтримує інтерес до навчання, спонукає до ініціативи, сприяє формуванню навичок взаємодії з іншими учасниками освітнього процесу. Все це забезпечує розвиток особистості, яка має достатній рівень культури, володіє знанням основ наук, здатна креативно мислити, проявляти ініціативу, творчо вирішувати життєві завдання тощо. Варіативний характер початкової школи, як вважає Л. Коваль, зумовлює принципово нові вимоги до підготовки майбутніх фахівців, оскільки постають завдання, пов’язані з формуванням у студентів основ професійної компетентності, де пріоритетним є здатність моделювати уроки в умовах варіативної організації освітнього процесу на основі застосування різних навчальних технологій.

Поділяємо думку А. Цимбалару, яка зазначає, що осучаснення початкової школи відбувається за рахунок проєктування освітнього простору в межах певної організаційної форми навчання (урок, екскурсія, індивідуальне заняття) – соціокультурної навчальної ситуації, під час якої можливий вибір взаємодії з урахуванням варіативності індивідуально-психологічних особливостей молодших школярів, а саме домінуючого каналу сприйняття інформації (аудіального, візуального або кінеститичного); провідного стилю освітньої діяльності (натуралістичний, музично-ритмічний, вербально-лінгвістичний, логіко-математичний, моторно-рухливий); комфортного типу спілкування тощо [4].

Таким чином, вивчення проблеми функціонування початкової освіти в умовах варіативності дозволяє зробити висновок, що цей процес передбачає можливість навчання здобувачів освіти у навчальних закладах різного типу, оновлення змісту (впровадження нестандартних занять, вибір взаємодії з урахуванням індивідуально- психологічних особливостей молодших школярів, а саме домінуючого каналу сприйняття інформації; провідного стилю освітньої діяльності; використання авторських програм, альтернативних підручників, посібників і робочих зошитів); активне застосування сучасних педагогічних технологій. Крім того, варіативність застосовується вчителем початкової школи під час контрольно-оцінювальної діяльності, що сприяє створенню позитивного мікроклімату, ситуацій успіху, емоційного задоволення; орієнтує на розвиток особистісних якостей школярів, залучає їх до рефлексії.

Література: 

1. Концепція Нової української школи. URL: www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ukrainska-shkola-compressed.pdf

2. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 р. № 2145-VIII. Голос України. 2017. 27 верес. (№ 178-179). C. 10–22.

3. Савченко О. Я. Варіативність організаційних форм компетентнісно орієнтованого навчання у початковій школі: монографія. під наук. ред. К.: Педагогічна думка. 2016. 283 с.

4. Цимбалару А. Дидактичні засади розвитку початкової освіти: варіативність програмового забезпечення. Початкова школа. 2018. № 7. с. 51.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота