РОЛЬ ЛЬВІВСЬКОЇ ХОРЕОГРАФІЧНОЇ ШКОЛИ В МИСТЕЦЬКО-ТАНЦЮВАЛЬНОМУ ЖИТТІ СУЧАСНОГО ЛЬВОВА - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

РОЛЬ ЛЬВІВСЬКОЇ ХОРЕОГРАФІЧНОЇ ШКОЛИ В МИСТЕЦЬКО-ТАНЦЮВАЛЬНОМУ ЖИТТІ СУЧАСНОГО ЛЬВОВА

26.04.2023 15:20

[7. Мистецтвознавство]

Автор: Мокрій Роксолана Сергіївна, аспірантка кафедри режисури і хореографії Львівського національного університету ім. Івана Франка; Берест Роман Ярославович, доктор історичних наук, професор кафедри режисури і хореографії Львівського національного університету ім. Івана Франка


ORCID: 0000-0002-5833-2353 Мокрій Р.С.

ORCID: 0000-0001-7405-2020 Берест Р.Я.

Серед багатьох мистецько-культурних центрів Східної Галичини давніми хореографічними традиціями помітно виділявся Львів. Відомо, що ще у XVI–XVII cт. у Львівській братській школі учням викладали основи хореографічних знань. Згодом, у XVIII – XIX cт., особливо з підпорядкуванням галицьких земель Австрійській імперії, помітно зросла роль хореографічного мистецтва у суспільному житті. Значного поширення набувають приватні хореографічні школи, різноманітні товариства і, навіть, культурно-освітні секції профспілок [1, с.159–163]. Особливістю мистецького життя Львова австро-угорського періоду (1772–1918 рр.) була його поліетнічність. Про це яскраво свідчать ідейно розмежовані громадські організації професійних спілок польських, німецьких, єврейських, українських робітників, фармацевтів, артистів та інших культурно-освітніх товариств [2, с. 86–88]. 

Складним та насиченим новітніми танцювальними методиками став польський період (1921–1939 рр.) історії Галичини [3, с. 165–175]. 

Львівська хореографічна школа була створена після закінчення Другої світової війни у радянський період. Не виключено, що вона успадкувала кращі традиції та здобутки попередніх хореографічних шкіл Галичини. Від часу виникнення школа зайняла помітне місце в позашкільній мистецькій освіті Львова. Упродовж  багатьох років школа готувала високого рівня танцівників, які згодом продовжували навчання у вищих навчальних закладах, працювали у галузі хореографії, як артисти балету, педагоги, балетмейстери, керівники колективів тощо. Результат досліджень показує, що рівень педагогічної діяльності в формуванні національної свідомості учнів школи є доволі високим. Як твердить С. Лавриненко “важливо зазначити, що процес формування національної свідомості молоді через хореографічне мистецтво можливо здійснювати за наступними напрямками: виховна діяльність в колективі, формування репертуару, концертна та гастрольна діяльність” [4, c. 62].

Про творчий рівень теоретичних знань  та практичних умінь педагогічного колективу навчального закладу свідчить те, що на даний час  трупа Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької  на 80% складається з колишніх випускників Львівської хореографічної школи [5, с. 136]. В їх біографії, зазвичай, зазначається лише вища освіта, а відомості про навчання в школі не згадано.  Випускники школи ставали талановитими танцівниками з базою знань, яку отримували у хореографічній школі, успішно вступали до вищих навчальних закладів на спеціальність хореографія не лише Львова й України, але й зарубіжжя. Часто вони були кращими студентами, які прагнули стати відомими артистами балету, педагогами, балетмейстерами-постановниками  [6, c. 207].

Серед сучасних артистів балету, які навчались в Львівській хореографічній школі, а пізніше  працювали у Львівському театрі опери та балету варто згадати Народного артиста України Олега Петрика, Заслужених артисток України Ярину Котис, Христину Трач, Анастасію Ісупову, а також Заслуженого артиста України Євгена Свєтліцу. 

Велику популярність здобули  провідні артисти балету Юлія Єрмоленко, Вікторія Ткач, Юлія Михаліха, Арсен Марусенко. Далеко за межами мистецького Львова є відомими солісти та солістки театру, а саме: Анастасія Гнатишин, Андрій Адонін, Вікторія Зварич, Роксоляна Іскра, Уляна Корчевська, Олена Мицко, Ольга Фабіянська, Мирослав Мельник, Ірина Лампіко, Володимир Судомляк, Роксоляна Данилюк, Юлія Охріменко, Олександра Бєлік, Олена Павлова, Анна Шух, Наталія Дідик, Вікторія Дідик, Марія Дмітриєва, Ілля Потапов, Юлія Ушакова, Наталія Рибак, Максим Кадикало, Романа Думанська, Олег Ласка та багато інших [7]. Частина з них, завершивши кар’єру танцівника, продовжила свою діяльність на педагогічній ниві. Наприклад, Олег Петрик став визначною особистістю в розвитку сучасної хореографічної освіти. Завдяки йому навчання хореографічному мистецтву у Львові вийшло на новий рівень. З його ініціативи було відкрито кафедру режисури та хореографії в Львівському національному університеті імені Івана Франка, яка робить вагомий внесок у розвиток танцювального мистецтва.

 Багато колишніх артистів балету викладають хореографічні дисципліни у Львівському  фаховому коледжі культури і мистецтв (Христина Трач, Анна Пахолків), Львівському державному університеті фізичної культури імені Івана Боберського (Наталія Дідик, Олена Шевченко) та у Львівському національному університеті імені Івана Франка (Олег Петрик, Ю. Безпаленко, Катерина Кшен, Олена Літовченко), а також працюють в хореографічних ансамблях танцю.  

З розвитком та популяризацією хореографічного мистецтва в Україні у часи незалежної України почався активний розвиток танцювальної освіти,  як вищої так і початкової. У Львові, завдяки талановитим випускникам школи, відкрилася низка балетних студій. Зокрема, “Балетна школа-театр L. Stage”, якою керує солістка театру опери та балету  Юлія Лампіко, Школа балету “InStep” під керівництвом Галини Білоус, “Impulse Dance School”, яку очолює  Анастасія Іващишин. Викладачами та балетмейстерами в хореографічних студіях працюють випускники Львівської хореографічної школи Катерина Кшен, Вікторія Кокоткіна та ін. Випускниця школи Тетяна Павлюк створила танцювальний колектив у місті Щирець під назвою “Step ap Dence”, який дуже швидко й ефективно розвивається, демонструючи високий рівень виконавської майстерності на конкурсах та фестивалях. 

На базі Львівської хореографічної школи в 2010 р. створено Дитячий театр балету. Учні школи мають змогу демонструвати на широку публіку свої хореографічні вміння. В репертуарі театру були поставлені вистави “Лис Микита” на музику І. Вимера, постановка С. Наєнка, “Привал Кавалерії” на музику І. Армсгеймера, постановка М. Санжеревського, “Пори року” на музику О. Глазунова, постановка С. Наєнкa, “Лускунчик” музика П. Чайковського, постановка С. Наєнкa. Перелічені балетні вистави у виконанні юних артистів були представлені на сцені Львівського театру опери та балету.

У 2006 р. під керівництвом Володимира Саболти започатковано і проведено у Львові Перший Міжнародний юнацький конкурс класичної хореографії “Галицька Терпсихора 2006”, який мав великий успіх. Вперше до Львова приїхали учні з різних хореографічних (балетних) шкіл та студій України, щоб показати свою танцювальну майстерність. Другий і третій конкурси відбулися у 2008 та 2010 рр. [8, с. 3]. Це була визначна подія, адже подібних конкурсів з класичної хореографії в західних регіонах України ніколи не проводили. 

Висновок. Львівська хореографічна школа завдяки талановитим учням стала важливою ланкою у формуванні танцювального-мистецького життя не тільки Львова, але й багатьох інших міст Галичини та України. Своїм вихованцям вона прищеплювала любов до танцю, давала початкову хореографічну освіту,  відкривала прекрасний світ творчості, культури та мистецтва. 

Література:

1. Берест Р., Берест І. Народне мистецтво в діяльності дорадянських профспілок Східної Галичини  // Світ наукових досліджень / редкол.: О. Патряк та ін.; ГО “Наукова спільнота”; WSSG w Przeworsku.  Тернопіль: ФОП Шпак В. Матеріали Міжнародної мультидисциплінарної наукової інтернет-конференції, (м.Тернопіль, Україна – м.Переворськ, Польща, 24-25 листопада 2022 р.). Вип. 14. С.159–163.

2. Берест Роман. Нариси історії профспілкого руху в Західній Україні (1817 –1939 рр.). – Дрогобич: Відродження, 1995. 128 с.

3. Берест Роман, Плахотнюк Александр, Берест Игорь. Танцевальные движения и фигуры в древней и современной хореографической культуре населения Гуцульщины  // Universitatea Pedagogică de Stat "Ion Creangă" 2022. С.165–175.   

4. Лавриненко Світлана. Хореографічне мистецтво як засіб формування національної свідомості сучасної молоді // Науковий процес та наукові підходи: методика та реалізація досліджень. 2020. С. 61.

5. Мокрій Роксолана. Впровадження сучасної хореографії у Львівській хореографічній школі // Хореографічна культура – мистецькі виміри. Збірник статей. Вип.14. 2023. С.136–142.

6. Мокрій Роксолана. Становлення Львівської державної хореографічної школи // Вісник Львівського університету. Серія мистецтвознавство. Вип.16. 2015. С. 203–208.

7. Львівська національна опера. Балетна трупа URL: https://opera.lviv.ua/type/baletna-trupa

8. Юність балету //  Мистецько-інформаційний вісник. – Львів №1. – 2016.  С.12.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота