ОСНОВНІ АСПЕКТИ ПРАВА НА ЗАБУТТЯ ЯК ОДНОГО ІЗ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОСНОВНІ АСПЕКТИ ПРАВА НА ЗАБУТТЯ ЯК ОДНОГО ІЗ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

18.07.2023 17:55

[2. Юридичні науки]

Автор: Іваніцький Павло Сергійович, аспірант кафедри теорії права та прав людини, юридичного факультету, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича


Людина неподільно пов’язана з своїми правами, які вдосконалюються чи з’являються поруч з тим як людство розвивається, наприклад у технологічному чи інформаційному просторі. Так з цим розвитком людина винайшла всесвітню мережу Інтернет, яка сприяла появі нових прав людини, одним з яких є право людини на забуття. 

Право на забуття є новітнім доповненням до вже існуючих прав, таких як права на приватність чи права на захист персональних даних та базується на можливості людини впливати або контролювати інформацію яка доступна в публічному просторі. В основі права на забуття лежить усвідомлення людини, що інформація, яка присутня в публічному просторі, в даному випадку в Інтернеті, може мати негативний вплив на різні сфери життя особи, як наприклад на приватну чи професійну сферу життєдіяльності, а отже людина має право на видалення чи приховання даної інформації. Попович Т. П. з цього приводу зазначає : «формування права бути забутим викликано можливістю знаходження у пошукових системах інформації про осіб в будь-який момент, незалежно від строків її розміщення.», [] а отже це право можна трактувати як таке, що дозволяє особі вимагати видалення матеріалів з пошукових систем чи сайтів, навіть якщо ця інформація була розміщена законно чи самостійно, на основі того, наприклад, що інформація є застарілою або не відповідає дійсності.

На основі цього можна визначити основні складові права на забуття, що включають :

1. Контроль над інформацією про особу, тобто те, що особа має право на контроль своїх особистих даних і може вимагати видалення, приховування чи виправлення таких даних.

2. Інформація повинна бути публічно нерелевантна, тобто може бути видалена, якщо вона втратила свою правдивість, є неактуальною чи завдає шкоди законним інтересам особи.

3. Інформація повинна бути доступна, тобто особа має знати чи може дізнатись, які дані про неї оприлюднені в мережі чи зберігаються там.

4. Право на забуття може бути обмежене в низці випадків, як наприклад коли інформація має значний громадський розголос, інтерес для наукових досліджень, правосуддя чи історичної документації.

Серед іншого право на забуття має і своє формальне закріплення у законодавчих актах різних країн (Іспанії, Франції), у рішеннях ЄСПЛ чи у регламентах і директивах Європейського Союзу. З цього приводу Уколова В зазначає : «Розробка та запровадження правових норм на підтримку та задля захисту фундаментальних прав та свобод  людини,  принципів  законодавства  у  сфері обробки персональних даних осіб ще більше підтверджує та закріплює важливість цього інституту поміж інших, а також посилює права фізичних осіб», хоч право і не визнане абсолютним, а відома розглянута справа Іспанії та Маріо Костехи Гонсалеса, що вимагав вилучення та спростування інформації про нього, що була розміщена в інтернеті визнається судом як універсальна.

Не абсолютність права на забуття також підтверджує те, що воно було закріплене у статті 17 Загального регламенту захисту даних Європейського Союзу, проте з встановленими обмеженнями, щодо можливості задоволення запиту на стирання даних, а саме : задоволенню не підлягають запити які стосуються реалізації права на свободу вираження поглядів та свободу інформації; для досягнення цілей суспільних інтересів; для формування, захисту чи здійснення правових претензій; для дотримання законних зобов’язань, або для виконання завдання в суспільних інтересах або ж на підставах інтересів в сфері охорони суспільного здоров’я. Кучерявенко В. С. додає : «утвердження права на забуття як способу захисту особистих немайнових прав, слід визнати позитивним кроком щодо підвищення захисту прав людини в мережі Інтернет, в той же час право на забуття не є панацеєю для захисту порушених прав в силу його екстериторіальної дії», для чого і були поставлені обмеження, щоб цим правом не можна було спекулювати у незаконних цілях.

Підсумовуючи варто зазначити, що право на забуття в сучасному світі є важливою частиною права на приватність та контролю за персональними даними в мережі. Впровадження цього права сприяє балансу у співвідношенні між свободою інформації та захистом приватності в онлайн-середовищі, надає особам можливість контролювати особисту інформацію, вимагати її видалення чи зміни, але лише враховуючи комплексність цього права, в аспекті його пов’язаності з іншими важливими принципами та суспільними інтересами.

Список використаних джерел та літератури :

1. Кучерявенко, Вікторія Сергіївна. «Право на забуття як спосіб захисту особистих немайнових прав порушених в мережі Інтернет.» За загальною редакцією, 2019, 251 с.

2. Уколова, Валерія. «Право на забуття як особисте немайнове право людини.» Молодий вчений, 2019, 11 (75): С. 407-410.

3. Попович, Терезія Петрівна. Право на забуття: змістовні аспекти. 2021. 14 с.

4. Совгиря, Ольга; Ремінська, Юлія. «Право на забуття: міркування з точки зору конституційно-правової «матерії». Український часопис конституційного права, 2021, 20.3: С. 23-35.

5. Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/679 від 27 квітня 2016 року про захист фізичних осіб у зв'язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних, та про скасування Директиви 95/46/ЄС : Регламент Європ. Союзу від 27.04.2016 р. № 2016/679. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_008-16#Text

____________________


Науковий керівник: Задорожна Світлана Михайлівна, доктор юридичних наук, доцент кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота