ПОНЯТТЯ ЗЛОЧИННИХ ОБ’ЄДНАНЬ ЗА КРИМІНАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УГОРЩИНИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПОНЯТТЯ ЗЛОЧИННИХ ОБ’ЄДНАНЬ ЗА КРИМІНАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УГОРЩИНИ

20.07.2023 12:04

[2. Юридичні науки]

Автор: Шульженко Надія Володимирівна, кандидатка юридичних наук, доцентка, старша наукова дослідниця відділу дослідження проблем кримінального права Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса Національної академії правових наук України; асистентка кафедри кримінального права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого


Стверджують, що час, коли кримінальне право розглядалося виключно як національне утворення, вже певним чином залишився позаду. Із розвитком процесів глобалізації виникає наднаціональне кримінальне право та кримінально-процесуальні відносини, що поширюються на злочини проти миру та безпеки людства, транснаціональну організовану злочинність у формах незаконного обігу людських ресурсів, капіталів, зброї та наркотиків, предметів культурної спадщини, врешті-решт, на системну корупцію та комп’ютерну злочинність. Це вимагає застосування інших, ніж юридико-догматичний, методів кримінально-правових досліджень [1, c. 29]. Кримінально-правова компаративістика, як і юридична компаративістика загалом, відіграють велику роль під час проведення реформ в галузі права. Завдяки таким дослідженням отримується інформація щодо врегулювання схожих або аналогічних кримінально-правових відносин в інших державах, що може слугувати вартісним джерелом для законодавця [2, c. 119]. Тому дослідження досвіду Угорщини щодо закріплення кримінальної відповідальності злочинних об’єднань має важливе значення для вдосконалення і вітчизняного кримінального законодавства.

У Кримінальному кодексі (далі – КК) Угорщини у ст. 91 закріплено положення про злочинну організацію, зокрема вказується у ч. (1) якщо особа вчинила умисне кримінальне правопорушення у складі злочинної організації, максимальний розмір покарання, яке застосовується до кримінального правопорушення, подвоюється, але не може перевищувати двадцяти п’яти років; ч. (3) Якщо буде встановлено, що кримінальне правопорушення було вчинено у злочинній організації, не застосовуються правові наслідки, передбачені цим Законом щодо вчинення кримінального правопорушення за злочинною змовою. Також ст. 321 КК Угорщини передбачає відповідальність за участь у злочинній організації, так у ч. 1 зазначено, що особа, яка запрошує, пропонує або зобов’язується вчинити, погоджується вчинити спільно або, з метою сприяння вчиненню, створює умови, необхідні для вчинення кримінального правопорушення у злочинній організації або сприяє вчиненню злочину, або підтримує діяльність злочинної організації в інший спосіб, є тяжким злочином і карається позбавленням волі на строк від одного до п'яти років; ч. (2) Не підлягає покаранню за участь у злочинній організації особа, яка повідомила органам влади про злочин і розкрила обставини його вчинення до того, як вони стали відомі [3].

Додатково за кримінальним законодавством регламентується відповідальність за злочинну організацію проти конституційного ладу, так у ст. 255 КК Угорщини зазначається, що особа, яка засновує або очолює організацію, метою якої є зміна конституційного ладу Угорщини шляхом застосування або погрози застосування сили, є винною у тяжкому злочині та карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років (1); у ч. 2 Особа, яка бере участь в організації, зазначеній у частині (1), карається позбавленням волі на строк від двох до восьми років; та у ч. 3 Особа не підлягає покаранню за кримінальне правопорушення у змові проти конституційного ладу, якщо змова не продовжується через її добровільне залишення або якщо вона добровільно перешкоджає продовженню змови [3].

Як висновок, варто зазначити, що боротьба з організованою злочинністю є однією із основним проблем будь-якої держави, не виключенням є Угорщина. Тільки консолідація держав та врахування досвіду боротьби із злочинними об’єднаннями може допомогти викоренити це явище. 

Список використаної літератури:

1. Туляков В.О. Порівняльний метод у науці кримінального права. Вісник Асоціації кримінального права України, 2014, No 1(2). С. 29-40

2. Шкодяк А.І. Поняття та значення кримінально-правової компаративістики. Науковий вісник Ужгородського національного університету, 2019. Серія прав. Вип. 55. Том 2. С. 115-119

3. Criminal Code of Hungary. URL: https://njt.hu/jogszabaly/en/2012-100-00-00



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота