ПАРАДОКС ЛАП'ЄРА - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПАРАДОКС ЛАП'ЄРА

23.10.2023 11:26

[9. Соціальні комунікації]

Автор: Шеляг Владислав Павлович, студент, ВНЗ «Університет імені Альфреда Нобеля»; Бідняк Владислав Євгенійович, студент, ВНЗ «Університет імені Альфреда Нобеля», м.Дніпро, Україна


Анотація: У статті надано теоретичний аналіз та інтерпретації результатів дослідження «парадоксу Лап'єра».

Ключові слова: парадокс Лап'єра, атитюд, поведінка.

Summary: The article provides a theoretical analysis and interpretation of the results of the study of the "Lapierre paradox".

Key words: Lapierre paradox, attitude, behavior.

Актуальність дослідження. Мабуть, кожен у своєму житті був учасником події в якій дії людини повністю або частково обернені її словам. Річард Лап'єр намагався  дослідити цей феномен, щоб з’ясувати його причини. Результати його дослідження виявилися досить суперечними саме тому, це явище в майбутньому отримало назву «Парадокс Лап'єра».  Результати даного дослідження актуальні й досі, тому що через цей феномен трапляється багато непорозумінь які в свою чергу несуть за собою наслідки різного ступеню складності та  масштабів. Від побутової сварки в родині до непорозумінь  міжнаціонального рівня.  Для того щоб зменшити імовірність цих подій необхідно розуміти чому і як воно функціонує. 

Метою: статі є теоретичне дослідження феномену «парадоксу Лап'єра».  

З 1928 по 1938 Річард Лап'єр видав три статі в журналі «Social Forces», що в свою чергу видаються у Oxford University Press. Ці статті порушували проблему упередження і їх оцінці. 

Тільки друга з трьох статей привернула до себе увагу, яка розглядала зв’язок відносин і дій та була створена на основі подорожі пари із Китаю з якою був Лап'єр в якості компаньйона. Лап'єр збирав данні і в інший подорожі у 1927 року коли поїхав в Європу. Також він використовував звичайні бесіди, додаючи до них спеціальні питання, у розмовах з людьми в місцях їхньої зупинки. Таким чином науковець порівняв соціальну думку по відношенню до «темношкірих людей» у Франції та Англії.[1]

Дослідження Р. Лап'єра тривало на протязі двох років, під час яких він подорожував, з парою китайських молодят, відвідавши в загалом більше 250 готелів. Подорож відбулася в той час, коли в Америці фігурувало стійке упередження проти людей азіатської національності,  однак молодятам лише один раз відмовили у поселенні в готелі. Через шість місяців, експериментатор вислав в готелі, де вони успішно влаштовувалися під час мандрівки листи з проханням прийняти його і китайців знову. Відповіді надійшли з 128 місць і 92% з них містили відмову. 

Таким чином, проявилась відмінність між атитюдами і дійсною поведінкою господарів готелів по відношенню до китайців. 

Віктор Шапар у власному сучасному тлумачному психологічному словнику дає наступне визначення атитюду.

«Атитюд (від фр. attitude — поза) — за Д. Узнадзе, готовність, схильність суб'єкта до сприйняття майбутніх подій і до дій у певному напрямку; забезпечує сталий цілеспрямований характер перебігу відповідної діяльності, є основою доцільної виборчої активності людини.» [7, с556]

Дослідження Лап'єра викликало чи мало інтересу серед наукової спільноти і тому зовсім не дивно, що з’явилося багато тлумачень його результатів. 

Фішбейн і Айзен запропонували власну концепцію співвідношення атитюдів і поведінки, що включає елемент соціальних норм як визначальний фактор. Основна гіпотеза теорії полягає в тому, що значна частина поведінки, дослідження в соціальній психології, є підпорядкована вольовому контролю. Автори гіпотези стверджують, що відносні елементи вкладу і суб'єктивних норм в прогнозування поведінки невизначні завчасно і залежать від конкретного типу поведінки і індивіда. [5]

Террі Докер ліцензований бізнес-психолог і Артур Г. Бедеян заслужений професор менеджменту в Університеті штату Луїзіана вважають, що вирішальне дослідження відносин між установками і поведінкою Лап'єр зазвичай невірно тлумачили як вказівку на невідповідність між установками і поведінкою. Фактично, реальне виявлене невідповідність було між істинними установками тобто тенденцією діяти певним чином  і тим, що вимірюється за допомогою анкети відносини. Основне завдання Лап'єр полягала в тому, щоб вказати на небезпеку припущення, що «установки», оцінені за допомогою опитувальника, призводять до реального поведінки в конкретних ситуаціях.[2]

Мілтон Рокіч сформулював припущення про те, що у індивіда одночасно присутні два аттитюда і в один момент часу може бути активізований тільки один  на об'єкт або обставину. В рамках цієї теорії у персоналу готелів активізувався аттитюд на ситуацію, коли Лап'єр і пара молодят безпосередньо їздили в готелі, даний атитюд негативним не був. При цьому атитюд на об'єкт, що активізувався при читанні листів, був різко негативним, чим мотивує вагому розбіжність між реальною поведінкою і відповідями на листи.[3]

Усі атитюди поділяють на дві складові афект та оцінку. 

Афект - емоційна реакція яка породжується об’єктом стосунків. 

Оцінка - переконання, судження, думки стосовно об’єкта. 

Саме через структуру атитюдів дослідники Давид Кац та Езра Стотленд пояснювали їх механізм роботи. Її теорія базується на тому, що в залежності від ситуації може активуватися як афектна так і когнітивна складова установки, тим самим змінюючи цим рішення суб’єкта. [4]

Усі наведенні пояснення припускали, що атитюди так або інакше впливають на поведінку людини, однак були і такі вчені, що шукали зовсім інший підхід до пояснення природи цього явища. Наприклад дослідник Дж. Бем припустив, що атитюд і поведінка мають зворотні відносини. Причина аттитюда народжується саме з поведінки. Науковець вважав, що людина формує атитюд впродовж власної поведінки. Саме під час спостережень за своєю поведінкою формується атитюд. [6]

До методу експерименту Лап'єра були висловлені такі критичні зауваження:

- Лап'єр застосовував доволі спрощені методи. Приміром, на питання в листах треба було дати відповідь «так» або «ні». Критики засвідчували, що на основі таких спрощених даних складно зрозуміти змістовні установки щодо певних категорій груп людей, але можливо в дослідженні, респонденти навіть не мали жодної інформації про представників національної групи. Вони могли уявляти носіїв даної етнічної групи зовсім інакшими, ніж реальні привабливі молоді люди, з якими їм довелося спілкуватися.

- Експериментатор отримав відповіді лише від половини закладів, які він відвідав. Ці результати можуть вказувати, що ті, хто вирішив відповісти, дійсно мали досить точні негативні атитюди щодо людей азіатської національності.

- У дослідженні не враховувалося, хто саме давав відповідав на листи. Люди що зустрічалися з мандрівниками або інші співробітники готелів. Лап'єр вважав, що отримував відповіді від тих, хто з ними зустрічався, проте через шість місяців персонал закладу міг кардинально змінитися.

Список літератури:

1. Social Forces, Volume 13, Issue 2, December 1934, Pages 230–   237

URl: https://doi.org/10.2307/2570339

2. Dockery TM,  Bedeian A. Attitudes versus actions: Lapiere’s (1934) classic study revisited, Soc Behav Pers, 1989, vol. 17

3. Rokeach M. Belief, Attitudes, and Values: A Theory of Organization and Change. San Francisco: Jossey-Bass, Inc. 1968.

4. Katz D., Stotland E. A preliminary statement to a theory of attitude structure and change. / Ed. S. Koch, Psychology: A study of a science (Vol. 3, pp. 423—475). New York: McGraw Hill.

5. Андреева Г.М. Социальная психология. Учебник для высших учебных заведении. — М.: Аспект Пресс, 2001.

6. Bem D. J. Self-perception theory. / Ed. L. Berkowitz , Advances in experimental social psychology, Vol. 6. New York: Academic Press, 1972.

URl: https://www2.psych.ubc.ca/~schaller/Psyc590Readings/Bem1972.pdf

7. Шапар В.Б. Сучасний тлумачний психологічний словник. — X.: Прапор, 2007. — 640 с. — ISBN 966-7880-85-0.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота