КОНФЛІКТИ ЯК ДЖЕРЕЛО СОЦІАЛЬНИХ ЗМІН - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

КОНФЛІКТИ ЯК ДЖЕРЕЛО СОЦІАЛЬНИХ ЗМІН

17.11.2023 17:18

[13. Соціологічні науки]

Автор: Черненко Тетяна Віталіївна, здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, Державний податковий університет


Конфлікти є невід'ємною частиною соціального життя і виникають у всіх сферах та на всіх рівнях, між різними соціальними групами та індивідами. Зазвичай, говорячи про конфлікти, люди мають на увазі щось негативне, оскільки більшість розглядає конфлікт як джерело хаосу, поганого настрою та зіпсованих відносин, що, безперечно, є правдою. Проте очевидним є і те, що різні сутички та протиріччя не завжди призводять до негативних наслідків.

Багато хто з вчених розглядає конфлікт як рушійну силу, яка впливає на соціальні зміни. Погоджуємось з думкою Л. Козера, який є засновником теорії позитивно-функціонального конфлікту, щодо того, що соціальні конфлікти можуть виконувати як негативні, так і позитивні функції. Він відзначає, що «соціальні конфлікти, які стосуються лише цілей, цінностей та інтересів, які не суперечать внутрішньогруповим нормам і відносинам, зазвичай, носять функціонально-позитивний характер. Чи стане конфлікт засобом стабілізації відносин, погодженості протилежних сторін, чи переросте в соціальний вибух, залежить від особливостей соціальної структури, в умовах якої розвивається конфлікт» [1, с. 165-166].

Г. Зіммель, попередник Л. Козера, вважав, що саме в ході боротьби закріплюються та розробляються певні закони та норми. Ці норми в подальшому стають орієнтиром для протиборчих сил і для розвитку конфлікту загалом. Найважливішим висновком Г. Зиммеля стала його ідея про конфлікт як основну рушійну силу соціального життя [2].

Сучасні дослідники та науковці згодні з вченими минулого, які вважали, що однією із сторін будь-якого процесу є виникнення соціальних конфліктів. Л. Морозова стверджує, що «конфліктний вплив на соціальні структури і відносини здійснюється не прямо, не одночасно, а за допомогою поступових кількісних змін соціокультурних норм, цінностей, традицій, ідеалів, що є нормативними вимірниками суспільства, його соціокультурного поля» [3, c. 109]. На думку автора, конфлікти мають декілька функцій, за допомогою яких, вони впливають на зовнішнє середовище і свої підсистеми, а саме:

а) регуляторна функція – полягає в тому, що конфлікти допомагають регулювати соціальні відносини, а також можуть призводити до створення нових правил і норм, які регулюють ці відносини. Коли певні соціальні групи конфліктують щодо певних проблем, спостерігається тенденція переосмислення цінностей та норм, що в свою чергу сприяє відкритості до нових ідей і змін. Прикладом регуляторної функції конфліктів є рух за громадянські права в США. Цей рух призвів до змін у соціальних цінностях щодо раси та рівності. Революція розглядається вченими як найбільш непримиренна антагоністична форма соціального конфлікту, що характеризується високим ступенем інтенсивності, організованості, раціональності. Вона означає тривалу в часі, якісну зміну існуючого соціального порядку, усіх сторін соціального цілого [3, c. 108];

б) інноваційна функція – конфлікти можуть призводити до інновацій та змін, які сприяють розвитку суспільства; вони активують творчий та інтелектуальний потенціал  на шляху подолання різного роду проблем, в процесі вирішення яких відносини між соціальними групами переходять на новий більш якісний рівень;

в) демократизуюча функція – полягає в тому, що конфлікти сприяють розвитку демократії, дозволяючи людям висловлювати свої думки та боротись за свої інтереси. Яскравим прикладом є Революція гідності, яка не тільки об’єднала громадян України, але і стала причиною соціальних та політичних змін, призвела до зміни влади та поверненню основних прав та свобод громадян, які раніше були обмежені;

г) інтегративна функція – пов’язана з тим, що будь-який конфлікт впливає на співвідношення індивідуальних, групових, колективних інтересів; конструктивні конфлікти можуть сприяти групоутворюючим процесам, формуванню та підтримці хороших внутрішньогрупових відносин між членами певної соціальної групи. Це в свою чергу сприяє посиленню позиції групи. Прикладом інтегративної функції конфлікту є об'єднання Німеччини в 1990 р. ХХ ст. Цей процес був результатом тривалого конфлікту між Східною та Західною Німеччиною. Конфлікт призвів до того, що два уряди з різних політичних систем були змушені працювати разом, щоб вирішити проблеми. Це призвело до підвищення взаєморозуміння між частинами країни та до створення більш міцного об’єднання;

д) деструктивна функція – конфлікти часто призводять до насильства, радикалізації суспільства, коли вони посилюють поляризованість і непримиренність між різними групами, або до застою суспільства, коли вони ускладнюють досягнення консенсусу і ухвалення рішень.

Отже, конфлікти є складним соціальним явищем, яке може відігравати як позитивну, так і негативну роль у соціальних змінах. Чи будуть наслідки конфлікту конструктивними чи деструктивними залежить від його характеру, способів прояву та відповідно від мотивів обох сторін, які вступають в конфлікт.

Література:

1. Coser L. A. Functions of Social Conflict. Free Press, 1964. 192 p.

2. Simmel G. The problem of Sociology. Creative Media Partners, LLC, 2018. 38 p.

3. Морозова Л. П. Конфлікти як умова соціальних змін. НАУКОВІ ЗАПИСКИ. Спеціальний випуск. 2002. Т. 20. С. 104-109.

___________________

Науковий керівник: Нежинська Олена Олександрівна, кандидат  психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології, педагогіки та соціології, Державний податковий університет

ORCID iD: 0000-0002-0800-356X



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота