ПРОЦЕСИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ШЛЮБНИХ СТОСУНКІВ В СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПРОЦЕСИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ШЛЮБНИХ СТОСУНКІВ В СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ

24.11.2023 19:15

[1. Економічні науки]

Автор: Швець Катерина Віталіївна, здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова



Шлюб – це форма людських взаємовідносин, яка історично зумовлена суспільством.  Метою укладення шлюбу є спільне проживання, створення спільної власності, а головне - це створення сім’ї та народження у ній дітей. Традиційно прийнято вважати, що сім’я – це найбільша цінність, проте зважаючи на сучасні тенденції, особливості трансформації та функціонування шлюбу, можна спостерігати занепад інституту сім’ї. 

Перш за все слід зазначити основні особливості традиційного для нас шлюбу в Україні: високий кількісний показник укладання шлюбів (90 % населення до 30-35 років уже перебувають або перебували у шлюбі, а це свідчить про те, що для українців не характерна позашлюбна самотність); середній шлюбний вік чоловіків вищий за середній шлюбний вік жінок; для українців характерні більш ранні шлюби (середній шлюбний вік серед двох статей – 23, 5 років); з 70-х років у Україні збереглася своєрідна модель демографічної поведінки – «легкий» вступ до шлюбу та «легкий» вихід з нього [1]

В Україні завжди можна було спостерігати вкрай «традиційну модель поведінки» стосовно шлюбів: одруження у ранньому віці, менше незареєстрованих шлюбів, а в подальшому вищий рівень народжуваності та менший рівень розлучуваності. Проте під впливом глобалізаційних процесів, внутрішніх трансформацій суспільство поступово віддаляється від традиційності і переживає зміни у шлюбних відносинах. Особливий вплив на нашу шлюбну культуру має шлюбний лібералізм Європи. З кожним новим поколінням він приваблює все більше й більше своїм, на відміну від «легкого» традиційного ставлення до шлюбу, «серйозним» нетиповим для українців.  Ця трансформація спостерігається у таких тенденціях: поступове підвищення вікових показників укладання шлюбу, скорочення ранніх шлюбів, збільшення кількості укладених шлюбів після 30 років,  в загальній тенденції коливання рівня розлучення, укладення шлюбів з іноземцями та зростання кількості незареєстрованих шлюбів. [2]

Головними чинниками, що впливають на трансформацію традиційної сім’ї є: поширення ідей гендерної рівності та економічної незалежності жінок, скасування правової дискримінації народжених дітей поза шлюбом, розширення асортименту споживчих товарів, які спрощують життя самотнім людям, відсутність втручання держави у сферу особистого життя, підвищення середнього віку вступу до шлюбу, «репродуктивна революція». Зазначене  формує коло чинників  появи та поширення  ряду таких негативних явищ, як: розкута дошлюбна поведінка, перевага раціональних та матеріальних мотивів вступу до шлюбу, зміна якісних показників сім’ї – закритість, дисгармонійність, дезінтегрованність установок на лідерство (не вміння поділити ролі у родині), скарги на сексуальні дисфункції та, в кінці кінців, погіршення відносин дітей з батьками. Усі ці явища шкодять стабільності шлюбів, що, у свою чергу, призводить до зростання кількості розлучень. Тож, слід розуміти, що ці нові цінності та орієнтації хоч закріплюють ідеали шлюбу, який заснований на коханні, проте вони ніяким чином не сприяють міцності шлюбного життя. Як наслідок, спостерігається зростання розлучуваності, що супроводжуються болісними та стресовими подіями, які негативно впливають не тільки на партнерів, а й на їхніх дітей. [3, 4]

У розв’язанні цієї проблеми, на нашу думку, надважливим є, перш за все, проведення просвітницької діяльності у суспільстві, яка пов’язана з донесенням до молоді, населення в цілому, ідей важливості інституту шлюбу та сім’ї, формування їх цінності та розуміння необхідності  зміцнення шлюбів в Україні. Наступним важливим кроком у цьому питанні є вдосконалення шлюбної політики та законодавства. Необхідно підвищити рівень захисту прав дітей у шлюбі та сім’ї, а також забезпечити родини підтримкою у вигляді підвищення розміру пільг та допомог на дітей. Необхідно сприяти підвищенню рівня економічної безпеки сімей, зокрема, шляхом створення нових робочих місць, підвищення рівня заробітної плати, забезпечення доступу до якісної освіти та охорони здоров'я. Щодо конкретних заходів, які можна вжити для зміцнення шлюбів в Україні, можна виділити такі: введення обов'язкової підготовки до шлюбу для молодих людей. Така підготовка повинна охоплювати: навчання основам сімейного життя, вирішення конфліктних ситуацій, виховання дітей; створення мережі центрів сімейного консультування та підтримки, які можуть надавати кваліфіковану консультативну допомогу сім'ям, що зіткнулися з труднощами у відносинах; залучення громадських організацій до роботи з сім'ями, зокрема у напрямі проведення просвітницької роботу, сприяння розвитку сімейних цінностей у суспільстві.

Отже, можемо зробити висновок, що сучасні тенденції шлюбу свідчать про порушення шлюбно-сімейних цінностей в українському суспільстві. Тож потрібно працювати над поверненням тенденцій шлюбності до традиційного русла, що є нелегким завданням, яке вимагатиме зусиль з боку всіх верств суспільства. Однак, якщо вжити комплекс заходів, які будуть спрямовані на підвищення рівня освіти, економічної безпеки та соціальної підтримки сімей, то можна досягти значних результатів у цій царині.

Література:

1. Слюсар Л. Еволюція шлюбу в Україні: ХVІІ – початок ХХ сторіччя. Вісник демографічних проблем та тенденцій. 2011. С. 62-72; 

2. Глазунов С. Проблеми формування та розвитку шлюбно-сімейного способу життя сучасні молоді. URL: http://www.rusnauka.com/2_KAND_2011/Psihologia/78560.doc.htm$ 

3. Ляшенко Н. Сучасні альтернативні форми шлюбу. URL: http://web.kpi.kharkov.ua; 

4. Слюсар Л. Соціологія кохання: як українці одружуються та чому розводяться. Сьогодні. 2018. URL: https://ukraine.segodnya.ua/ua/ukraine/sociologiya-lyubvi-kak-ukraincy-zaklyuchayut-braki-i-pochemu-razvodyatsya-1113755.html 

_________________________

Науковий керівник: Кравець Ірина Михайлівна, кандидатка економічних наук, доцентка, Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота