ПОШУКИ ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ В СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПОШУКИ ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ В СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

20.02.2024 11:19

[6. Культурологія]

Автор: Прокопенко Олексій Володимирович, кандидат філософських наук, доцент, Східноукраїнський національний університет імені В. Даля; Подніглазов Кирило Дмитрович, аспірант 1 курсу Східноукраїнського національного університету імені В. Даля


У XX ст. всесвітня історія зіткнулася з феноменом абсолютної помилки, коли неймовірні жертви, людські та матеріальні ресурси витрачались на недосяжні цілі. Виявилось, що на Землі неможливо збудувати Рай, а можна тільки запобігти Пеклу. 

Виникла загрозлива колізія між цивілізацією та екзистенцією. Людина виявилась розіп’ятою між палеолітом свого духовного підпілля та науко – технічним прогресом, який, за висловом А. Ейнштейна, став нагадувати сокиру в руках дикуна. Адже сам гуманізм перетворився на спробу замінити релігію Бога, що став людиною, на релігію людини, що оголосила себе Богом. Отже, цивілізація робить людей богами раніше, ніж вони стають гідними статусу людини.

Людина вже не вичерпується визначенням homo sapiens, бо вона абсолютизує ознаку володіння розумом. А це не тільки обмежує людяність самою лише характеристикою інтелектуально розвиненої особи, а й затьмарює необхідність поєднання у визначенні людини розумного та морального як альтернативи машинному інтелекту. Людина є, істотою, що має внутрішній світ,духовність, свою долю та зверненість до вищих цінностей.

Роблять свій внесок у духовну напруженість і проблеми глобалізації ринкових відносин. Адже в наш час ринкова економіка вперше в історії людства стає повсюдною. А це веде до загрози універсалізації матеріального інтересу, до пріоритету прагматичних цілей перед духовними цінностями. Тим самим для збереження повноти людської екзистенції стає необхідним вироблення опору тиску бездуховного прагматизму. Про нагальність цього завдання свідчить мала модель аналогічних процесів у Європі першої половини XIX ст.

Духовність завжди виступає альтернативою хаосу, небуттю, спрощенню, коли творча повнота людського буття редукується до товарного начала самовпевненого споживання, коли нівелюється всяка відмінність суб’єктів та панує тотальна посередність. Духовність – це завжди заклик зверху здійснити те, що не здійснюється само собою, наявним чином, заклик, що потребує індивідуального розшифрування.

Інакше кажучи, духовність – це ціннісне домобудівництво особистості, якщо під нею розуміти не тільки неповторність внутрішнього світу індивідів, а й індивідуальну неповторність нації, бо вона є історичною особистістю. Особистість означає здатність бути вірним самому собі, зберігати само тотожність у кон’юнктурних ситуаціях, що постійно змінюються. Подібне можливе за наявності у особистості внутрішнього світу, внутрішньої автономності. Внутрішнє само стояння і виявляється можливим завдяки духовності,яка перекладає універсам зовнішнього буття у внутрішній всесвіт особи на етичній основі. В результаті фізичний час людського існування перетворюється на життєві події, що освячені метою, яка виходить за межі біологічного існування.

Духовність дає змогу особистості обертати засвоєння зовнішнього світу на шлях до самого себе. А цей шлях є найдовшим, який проходить особа в житті. Для індивідуума – це біографія протистояння небуттю, пошук найвищих цінностей, що намагнічують душу вічністю. Для нації – це історія власної присутності у світі, що дає можливість крізь національне прозирати універсальне, тобто переломлювати загальнолюдський досвід у національну іпостась буття. У такому шляху до самого себе, в дорозі до власного Дому, і полягає національна ідея, особливо для націй, які мають велику історію.

Актуальність такого розуміння національної ідеї з погляду заклику духовності XXI ст. має певні історичні підстави. Так, до кінця другого тисячоліття людство виробило майже всі проекти поліпшення майбутнього. І всі вони виявились недолугими. Стало ясно, що в третьому тисячолітті спиратися потрібно не на плинні обставини, а на ідеї, що пройшли випробування всією всесвітньою історією. Відповідно глобалізація, не зачинаючи фундаментальної національної диференціації культур, виявилася певною мірою універсалізацією загального в національному досвіді народів. Отже, становлення загальнолюдських цінностей є розкриттям загальних начал духовності націй як суб’єктів світової історії, а не виходом за межі національного.

Духовна значущість універсального досвіду української нації визначається історією її культури, утвердженням ідей софійності, онтологічного оптимізму, принципу духовного розуму. Українська нація створила і свій варіант культури бароко, першого синтетичного художнього напряму Європи.

Отже, розкриття досягнень національного життя в духовних інтенціях XXI ст. сполучається з актуалізацією універсальних цінностей світової цивілізації.

Список використаної літератури

1. Бех В.П. Функціональна модель особистості: пошуки полікультурних

детермінант поведінки : монографія / В.П. Бех, Є.О. Шалімова. – К. : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2009. – 255 с

2. Визначення цінностей. Об'єктивістська та суб'єктивістська концепції цінностей [Електронний ресурс] . – Режим доступу до вид. : http://ebk.net.ua/Book/philosophy/prichepiy_filosofia/part3/3401.

3. Духовні цінності як основа відродження української нації [Електронний ресурс]. – Режим доступу до вид. : http://www.ukrpart.org/tohelp/filosof_klub/3979.html

4. Криза цінностей: що таке добре, а що – погано? [Електронний ресурс]. – Режим доступу до вид. : http://dialogs.org.ua/ua/dialog.php?id=68&op_id=1152



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота