Вас вітає Інтернет конференція!
Вітаємо на нашому сайті
ІНФОРМАЦІЙНІ ІНФІЛЬТРУВАННЯ В СУЧАСНУ ЛЮДИНУ!?
06.03.2024 15:10
[15. Психологічні науки]
Автор: Бугрим Валентин Володимирович, академік, доктор філософії, постнауковець, журналіст і письменник, медіаексперт, м. Київ, Україна
ORCID: 0000-0003-2148-1272
ПРЕВЕНТИВ. СТАН ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАЯВЛЕНОЇ ТЕМИ. Проблему і н ф о р м а ц і ї уже значно досліджено методологічно, теоретично, законодавчо! Зокрема, – як види, типи, структури, форми, змісти, носії, функції, використання, правочинність тощо. Також вивчено традиційні й нові медіа. Навіть монографічно і дисертаційно, маркетингово досліджуються й можливості та прогнозування інформаційного в п л и в у на п с и х і к у людини. Але теж – теоретично й методологічно. Якщо порахувати на таку тематику статтей, монографій тощо – в Україні та закордонні, – то, ймовірно, – це займе кілька томів по 500 сторінок. Отож, чи варто зазначати тут посилання? Тим більше, що вони в статті не цитуються. Хто предметно зацікавить ними, то зможе їх віднайти самостійно. Хоча варто завжди наводити посилання на специфічни матеріал (особливо медичний, технічний, інший), соціологічні і статистичні дані. Проблеми в п л и в у, особливо медіа на реципієнта розглядаються загалом, тобто, без соціології і конкретики в кожному випадку чи ситуації, тим більше, без оптимально-ефективних результатів таких дій і наступних зумовленостей/ спонукань? Теж можна навести чимало посилань, але чи потрібно? Проблема ця тут аспектно не розглядається.
САМЕ ТОМУ НАЙЛІПШЕ ОПИРАТИСЯ НА СВОЇ ОРИГІНАЛЬНІ МІРКУВАННЯ ТА ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ.
Автор уперше в науці ставить і досліджує проблему «Взаємодії Людини й Інформації» на основі постійних процесів інформаційного і н ф і л ь т р у в а н н я (про новий термін буде тлумачення далі), щоб зрозуміти і знати як утворюється, надходить та опрацьовується й фіналізується вона до/в людин(и)(і)? Що і як у там відбувається, які особливості та наслідки такого процесу? Та щ е й – в умовах війни... БО:
Людина теж є і н ф о р м а ц і я!?
Адже давно – I(ай)T(ті)-формація.
Та чи бува вона руйнація?
Чи, може, дійсно – інновація
та поступ у собі і в світі,
як креативні – суті миті?
Що рухають життя й діяльність
з прадавності – в новую дальність,
ту паралельну віртуальність,
й водночас фізики реальність!?
Та всі прогреси – реакційні,
коли для л ю д с т в а є руйнівні!? В.Б.
ВСТУП. У центрі життя і діяльності на планеті Земля є Л Ю Д И Н А! Homo Sapiens Sapiens, як єдинонайвищий інтелектуальний представник живих розвинутих біоістот, – створює, розподіляє і знищує всі матеріальні/ нематеріальні – культурні та духовні блага людства! Людина має інтелект, свідомість, мислення, мову, логіку, здатність розумно/нерозумно діяти, займатися працею, служити у військових і правоохоронних органах, воювати з ворогами, боротися з колаборантами, жити мирно у суспільстві і державі.
Як неофілософ і постнауковець, у такому сенсі схильний визнавати а н т р о п о ц е н т р и з м феноменом Людини як ц е н т р у Всесвіту і найвищої м е т и всіх у ньому перетворень, подій і поступів! Л ю д и н а має біологічний, медичний, соціальний, суспільний, державний, політичний, економічний, бізнесовий, науковий, культурний, технологічний, мистецький, спортивний, інші виміри. Та у с е це здійснюється на основі і н ф о р м а ц і ї! Саме тому і у п е р ш е в світовій науці ставиться і досліджується проблема конкретної взаємодій Л юд и н и й і н ф о р м а ц і ї у зазначених аспектах. Адже л ю д и н а давно вже є, як сказано у віршованому епіграфі – IT-ф о р м а ц і я: живе у смартфоні й тривало у віртуальному світі, користується комп’ютером, планшетом, різними девайсами і гаджетами, їхніми опціями, має інтернет, дивиться/слухає/читає сучасні електронні і друковані медіа з лонгрідами.
ОСНОВНА ТЕРМІНОЛОГІЯ дослідження (авторські тлумачення). Інформація (від лат. informatio, тобто «роз'яснення, уявлення, поняття про що-небудь») – це в і д о м о с т і про в с е, що завгодно – будь-якого з м і с т у і форми чи носія: Людину, природу, суспільство, державу, ЗСУ, війну; факти, події, проблеми, явища, ситуації тощо; речі, предмети, товари, послуги; закони, ідеї, світогляди, релігії, поняття, концепти, програми, ідеї, перформенси; державні, громадські, неформальні організації – і т.д.
Інфільтрування, як іменник незавершеної тут дії, від слова інфільтрація (із лат. in – в, filtratio – проціжування), тобто проникнення/накопичення /надходження/дифузія. Можна вживати, певне, точніший термін як «проціжування проникання інформації» або «проціжування інформації, що проникає в Людину»! Синонімічно і н ф і л ь т р у в а н н я означає процес п р о н и к н е н н я інформації в Людину.
Квінтесентна сутність людини зазначена у Превентиві.
Інформаційний – це прикметник від слова інформація і означає те (Людину в даному контексті), що містить відомості, створює і опрацьовує їх, постачає собі чи на різні на об’єкти/суб’єкти.
Інформаційні інфільтрування є процесом надходження і проникнення інформації у Людину – в Головний мозок, у тіло (абревіатурою ІІфЛ). Пропонується саме такий т е р м і н на означуване явище і впроваджується в науковий обіг у цьому дослідженні в п е р ш е.
Інформаційний бум-потік означає швидкісне зростання великих облягів інформації та її надходження до Людини на різних ресурсах та у багатьох видах і формах та змістах.
Так, обсяг відомостей в світі щороку зростає на 30% і у середньому на людину виробляється 2,5х10 (у 8-й) байт [10]. Якщо в 2018 р. Користувач усередньому впродовж дня робив понад 500 взаємодій із ІТ, – то до 2025 р. вона буде сягати майже 5 тис. на день. Такий прогноз людської перспективи опубліковано в доповіді дослідницької компанії IDC «Ера данних 2025», що становить приблизно одну взаємодію кожні 17,8 сек [8]. Взаємодія з ІТ може відбуватися непомітно для Людини через використання інтернету, збільшення застосування нею різних пристроїв, таких як смартфони, смарт-годинники, фітнес-браслети, інші.
Конструкт розглядається тут як інтелектуальне утворення, конструкції від інформаційно-людинної взаємодії в результаті проникнення відомостей; спосіб, яким людина опрацьовує і фільтрує інформацію для осмислення навколишньої дійсності.
ОСНОВНИЙ ВИКЛАД МАТЕРІАЛУ. СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ІНФІЛЬТРУВАННЯ в СУЧАСНУ ЛЮДИНУ МОЖУТЬ БУТИ:
• Від традиційних м е д і а – телебачення, радіо, преси (особливо н о в и н и в країні та за рубежем), кінематографу (фільми), театру (спектаклі), виставок.
• Від нових, тобто м е р е ж е в и х медіа: Інтернет-видань, Телеграм-каналів, Фейсбуку, Твіттера, Bluesky, Месенджерів, Вайбера, WhatsApp, Ютуба, інше (різнотематична інформація – внутрішня і закордонна).
• Від органів в і д ч у т т я: Очей (Зору), Вух (Слуху), Носу (Нюху), Язика (Смаку), Шкіри (Дотику), Внутрішніх вух (Вестибулярності), Інтуїції (Єства), Інтегрального ТехноКомфорту, інше.
• Через спілкування з рідними, родичами, друзями, знайомими, колегами.
• Від м и с л е н н я: Думок, Мрій, Сподівань, Надій тощо.
• Прогнози астрологів, тарологів, нумерологів, мольфарів та інших віщунів.
• Надходження неформальних відомостей: переказів, чуток, пліток.
ЛІРИЧНО-СЕНСОРНИЙ ЕКСКУРС. Село Хмелів на Роменщині малювниче (зір) врожайними полями, лісами і дібровами, ставками, хатами, вулицями, розфарбованими патріотично зупинками! Прийшов уранці в Казенний ліс, що недалеко від моєї садиби, – на чудову галявину. Ступаю в роси босі ноги, натомлені з автодороги, ступні відчувають їхній холод, м’якість (тактильність) зеленої трави; Очі помічають колористику різнотрав’я, окрасу дубів, осики, берези, липи (зір). Вуха чують пташиний спів, багатоголосся вокалістів і тенорів пернатих та гул бджіл і джмелів (слух). Ніздрі вбирають неповторний свіжозелений п’янкий аромат лісової Природи (нюх); Гілочки тендітним листячком торкаються мойого торсу і рук аж до лоскотіння (дотик); Нахиляюся і беру королеву поляни (вестибулярність) – суницю, кладу її на язик і вона мииттєво тане, даруючи свій цілющий сік (смак). Все це мене осяйває і надахихає та підказує (інтуїція): повертайся до хати і хутко опиши чарівне дійство на чудовій лісовій галявині... Що й зроблено.
ВЗАЄМОДІЯ ІНФОРМАЦІЇ і ЛЮДИНИ.
З В У К. Чутно, що в умовах війни життєво актуально: «Увага! Повітряна тривога! Пройдіть у найближче Укриття». Людина розуміє (мозок) спершу с у т н і с т ь повідомлення (зміст) від суб’єкта (передавача) і небезпеку від цього. Тобто з в у к як коливальний рух частинок середовища, який поширюється хвилями (певної довжини, швидкості, потужності і тривалості), надходить до вух і сприймається сенсорною системою Людини. Звукові х в и л і проникають і приводять у рух барабанну перетинку в середньому вусі, тоді там спрацьовує молоточок, ковадло і стремечко – ланцюжок своєрідних слухових кісточок. Внутрішнє вухо людини чимось нагадує порожнину у вигляді равлика, заповнену рідиною. Звукові коливання передаються в цю рідину і чутливі клітини у внутрішньому вусі перетворюють отримані механічні коливання в нервові і м п у л ь с и. Тобто слухові рецептори-завитки внутрішнього вуха (волоскові клітини) сприймають звукові подразнення і перетворюють їх на нервові імпульси, які по волокнах слухового нерва надходять у підкіркові центри слуху та до слухової зони, що містяться в скроневій долі кори великих півкуль Головного мозку, де й формується відповідний адекватний звуковий образ [6; 11], який усвідомлює п с и х і к а (що це – сигнали «Тривоги» від ППО ЗСУ, які в Україні чути щодня, а не спів соловейка). І після цього людина діє: спускається в найближче «Укриття» або розміщується «між двох стін».
De facto: На відміну від дорослих, у дітей барабанна перетинка й основна мембрана пластичніші,аніж у дорослих, тому слух у них чутливіший. Природа нагородила ліпшим у кільканадцять разів слух у тварин (котів, собак, левів, тигрів, косуль, інших), аніж у людей.
О Ч І / З І Р. Вони дають змогу людині сприймати дійсність зображально. І це – важливо, тому що більше 70% інформації, на мою апріорну думку, надходить до Людини візуально! У народі кажуть: «Краще раз побачити, аніж сто разів почути». Зорова система Людини – це наявність складних органів і структур, що дають їй змогу сприймати кольори, світло, темінь і перетворювати їх на образи/зображення, а також розпізнавати різні рухи і форми предметів. Вивчаючи та не заглиблюючися у фізіологію, зазначимо, що нині о ч і Людини мають 3 категорії фоточутливих елементів, тобто рецепторів [11]. Це – високочутливі палички, ті, що відповідають за сутінкове/нічне бачення; менш чутливі колбочки – такі, що вможливлють бачення кольорів; гангліозні клітини, які займаються циркадним ритмом. Наявні три типи клітин у сітківці о к а перетворюють світлову енергію на електричну, що використовується вже сенсорною нервовою системою, а точніше: палички реагують на світло низької яскравості та допомагають сприйняттю чорно-білих зображень із низькою роздільною змогою; колбочки відповідають за дуже яскраве світло та забезпечують сприйняття кольорових зображень високої роздільної здатності; нещодавно виявлені фоточутливі гангліозні клітини реагують, відгукуються на повний розбіг яскравості світла та сприяють керуванню обсягом світлового потоку, який досягає сітківки, підтримують і пригнічують гормон м е л а м і н із залученням аж циркадного ритму [6]. У сітківці о к а Людини є 3 види колбочок, найбільша чутливість яких припадає на червону, зелену, синю ділянки видимого спектра, тобто відповідає трьом основним кольорам. Криві їх спектральної чутливості частково перекриваються, завдяки чому розпізнаються тисячі к о л ь о р і в та відтінків у спектральному діапазоні довжин світлових хвиль (у нм). Дуже яскраве світло подразнює всі т р и типи рецепторів, тому сприймається як випромінювання сліпучо-білого кольору. У сітківці ока також міститься головний фоточутливий червоний пігмент родопсин [6; 11],
ОСКІЛЬКИ ЗОРОВА СЕНСОРИКА Є ДОМІНАНТНОЮ, – то ЗВЕРНУВСЯ ще й до Штучного Інтелекту, який Т А К ПОДАЄ ОСНОВНІ
СКЛАДНИКИ ЗОРОВОЇ СИСТЕМИ (подаю в оригіналі):
1. Очі: Очі – це головний орган зору. Вони містять спеціалізовані структури, такі як рогівка, райдужка, стекловидне тіло, ретина, склера та інші, які працюють разом для фокусування світла і створення образів.
2. Ретина: Ретина – це тканина, яка лініює задню частину очного яблука. Вона містить фоточутливі клітини, відомі як колбочки і палички, які сприймають світло і перетворюють його на нервові сигнали.
3. Зіниця і об'єктив: Зіниця – це отвір у середині райдужки, який розширюється або звужується для контролю кількості світла, яке потрапляє в очі. Об'єктив – це прозора структура, яка змінює свою форму для фокусування світла на ретині.
4. Зоровий нерв: Зоровий нерв переносить нервові сигнали з ретини до мозку для обробки і аналізу. Це дозволяє мозку розпізнавати образи і інформацію, отриману з очей.
5. Мозок: Мозок грає ключову роль у обробці інформації, отриманої з очей. Він інтерпретує сигнали, отримані з ретини, і визначає форму, колір, рух та інші аспекти зору.
De-facto: Останнім часом все частіше вживаєься термін
«м а ш и н н и й зір» (МЗ), що також не можна тут обминути його розгляд. МЗ має робототехніка, зокрема БпЛА, різні типи дронів. Машинний зір дає змогу людині сприймати світ навколо і взаємодіяти з ним. Залежно від контексту, в якому він використовується, термін «машинний зір» може мати різні значення. Однак, якщо ми говоримо про Штучний Інтелект (ШІ) або робототехніку, "машинний зір" може вказувати на здатність комп'ютерних систем або робототехніки розпізнавати зображення/ образи чи візуальність, звісно, що й за допомогою супутникової навігації. У такому контексті, МЗ може використовуватися для опису систем візуального спостереження і сприйняття, таких як комп'ютерні програми для розпізнавання облич, об'єктів або сцен у відео чи інших зображеннях. Це може бути частиною системи комп'ютерного зору, яка використовується у різних сферах, включаючи автономні роботизовані установки, автомобілі, медичні діагностичні системи, структури безпеки, відеоспостереження, Безпілотні – літальні, наземні, надводні й підводні апарати. У контексті ШІ, Машиний з і р також може посилатися на використання алгоритмів комп’ютерного навчання для аналітики та інтерпретації візуальних даних, щоб вирішувати завдання з класифікації об'єктів, виявлення аномалій, наведення на ворожу ціль або прогнозування подій, взаємодіючи з нейромережею, звісно, під модераторством Людини!
Н Ю Х. У ділянці верхніх носових ходів містяться р е ц е п т о р и (хеморецептори) нюху. Відомо, що у кожній половині носа є така ділянка площею 2,5-2 см2. Саме тут міститься 10 млн рецепторів, які знаходяться між опорними клітинами. На одному його кінці є 6-12 тоненьких волосків, що занурені у с л и з, який виробляють залози слизової оболонки носа. Саме такі волоски збільшують поверхню контакту рецепторів із молекулами з а п а ш н и х речовин. Тут роль фільтра якраз і відірає с л и з: бо одні запашні молекули пропускає він швидко, інші – повільніше. На другому кінці рецептора містяться а к с о н и, які формують волокна нюхового нерва [6;]. (Аксон або нейрит – це осьовий циліндр, відросток нервової клітини, яка проводить нервові імпульси від тіла клітини (соми) до органів, що іннервуються, та іншим нервовим клітинам. Від кожної нервової клітини {нейрону} відходить тільки один аксон). Нюхові рецептори Людини, як відомо, можуть розрізняти 10 тисяч запахів. Нюховий аналізатор: молекули пахучих речовин осідають на поверхні слизової і розчиняються в секреті залоз. Розчинені речовини подразнюють нюхові волоски. Звідси вже імпульси надходять по нюхових нервах у центри нюху головного мозку, які розташовані в проміжному мозку і корі. Там формується адекватне відчуття запаху речовин, які вдихаються [6; 11] (приємні, неприємні, нейтральні; цибулині, часникові, парфумні тощо). Ще такий цікавий факт: 27 липня 2021 року Валерій Федорорович Залужний обійняв посаду Головнокомандувача Збройних Сил України. До повномасштабного вторгнення Росії залишалося трохи менше семи місяців. І, як з’ясувалося вже набагато пізніше, безпосередньо перед початком Великої війни, саме В. Залужний виявився тією людиною, що готувалася до неї як до невідворотної загрози. «Запах війни ні з чим не сплутаєш, і він уже висів у повітрі», – згадував пізніше головнокомандувач ЗСУ, генерал Валерій Залужний [7].
С М А К. Він розглядається як п р о ц е с сприйняття смакових властивостей речовини (солодкий, кислий, гіркий), яка потрапляє в порожнину рота на рецептори язика. Це – хеморецептори, що входять до складу смакової бруньки або цибулини, розміщені у ротовій порожнині, а найбільше їх – на язику. Смакові бруньки розміщені на язиці нерівномірно, як відомо, певними групами від 10 до 300 клітин: чутливіші до солодких речовин – на кінчику, до кислих – по краях, до гірких – на корені, а до солоних – на кінчику й по краях [11]. Кожна з бруньок містить 2-6 рецепторні клітини, між якими розташовані опорні клітини. Смакова брунька не досягає поверхні слизової оболонки язика і з'єднується з порожниною рота через смакову пору. На одному з кінців клітин є 40-50 тоненьких ворсинок [6]. Речовини їжі осідають на ворсинках смакових клітин і викликають їхні подразнення. Збудження із смакових рецепторів цибулин передається через волокна язикового нерва у міст і довгастий мозок, а звідти до зорових горбів і кори великих півкуль (у скроневій частині). Саме так формується сприйняття як р і з н і смакові відчуття (солодкий, кислий, гіркий, солодко-кислий тощо). Діяльність смакових рецепторів залежить також від стану органів травлення. На формування смакових відчуттів впливають зір та нюх [6; 11]. Уся така система створює аналізатор смаку, який здійснює поцінування смакових якостей харчових речовин, щ о добре тоді розрізняє Людина! Та, головне, – щоб їжа була якісною! De facto: Відчуття Людиною смаку відіграє важливу роль у формуванні її апетиту, регуляції травлення шлунком. Смаковий аналізатор разом із нюховим бере участь у регуляції обміну речовин людини – дуже важливого процесу діяльності людського організму.
• ШКІРА/ДОТИК – це рецептура ш к і р и, яка передає тактильність: відчуття болю, температури – холоду, спеки, механічні подразнення тощо. Тобто д о т и к – це здатність сприймати і реагувати на різні торкання до тіла людини або на впливи від фізичних контактів. Це може включати усвідомлення текстур, температур, тиску та інших фізичних властивостей Людини через дотики до тіла, які сприймаються за допомогою спеціалізованих нервових рецепторів, відомих як тактильні рецептори. Вони розташовані в шкірі, м'язах та інших тканинах тіла. Відомі кілька типів тактильних рецепторів, кожен із яких реагує на різні стимули.
ОСНОВНІ ТИПИ ТАКТИЛЬНИХ РЕЦЕПТОРІВ ЗОСЕРЕДЖУЮТЬ:
1. Меканорецептори: Вони реагують на механічні стимули, такі як тиск, розтягнення та рух. Приміром, Мезінцеві та Пасинікові тіла, Меркеляні корпускули, Руффінієві корпускули.
2. Терморецептори, які реагують на зміни температури. Є теплові рецептори, що реагують на підвищення температури, і холодові рецептори, які реагують на зниження температури.
3. Ноцицептори рецептори сприймають біль та інші неприємні відчуття, пов'язані з травмою або пошкодженням тканин.
4. Хеморецептори, які реагують на хімічні речовини, зокрема на харчові добавки, запахи, смаки тощо [6].
Коли рецептори отримують стимули, вони генерують нервові сигнали, які передаються по нервовій системі до мозку, де інтерпретуються як відчуття дотику, тиску, температури чи болю. Такий процес допомагає організму реагувати на зовнішнє середовище і підтримувати його внутрішню рівновагу.
• Тактильність відіграє важливу роль у міжособистісній взаємодії, у сприйнятті людьми навколишнього середовища, Природи та спілкуванні з ними. De facto: Тактильність має ще такі важливі особливості:
• Дотикова гармонія/дисгармонія тіла – в інтимних стосунках.
• Прояв батьківської ласки, обіймів до дітей як турботи.
• При – масажі (який неможливий без дотиків).
Але ще й г е н д е р н и й прояв тактильності: Ласки, поглажування інше за згодою – не викликають запитань. А тримання за руки, обійми, поглажування, поцілунок, ні з того-ні з чого, як кажуть у народі, тощо вже розглядаються як домагання: від чоловіків чи від жінок. Такі прояви, які одна людина чи група людей пред'являє до іншої особи чи групи – чоловіки жінкам або жінки чоловікам з метою отримання певного результату, налагодження стосунків або задоволення своїх якихось потреб, бажань чи інтересів, зокрема інтимного змісту. Домагання можуть висловлені також й в інших формах чуттєвості, включаючи усні, письмові та невербальні.
ВЕСТИБУЛЯРНІСТЬ (Вестибулярний апарат, ВА) теж належить до сенсорної системи Людини, бо сприймає положення т і л а у просторі. ВА розташовується у «внутрішньому вусі» та представлений трьома півколовими каналами і двома мішечками – овальним і круглим. Рецепторні волоскові клітини містяться у півколових каналах, що реагують на обертальні рухи. Отоліти містяться у порожнині мішечків: численні кристали кальцій карбонату, а на внутрішніх стінках мішечків містяться рецептори, що сприймають прискорення або сповільнення руху [6]. Людина може нахилятися, випрямлятися, обертатися тощо. Згадаймо її рухи на фізкультурі чи гімнастичних вправах, не кажучи вже про тренування професійних спортсменів, їхні змагання. І м п у л ь с и по вестибулярному нерву передаються до Центральної нервової системи, де відбувається їх аналітика [6]. Багато відділів Центральної нервової системи відповідають за п о л о ж е н н я тіла у просторі, проте, в основному – це є функцією мозочка.
МИСЛЕННЕВЕ ПРОНИКНЕННЯ.
Хай мисль й на мить не засинає, – так голова трудитись має.
Світити с м и с л, ніби зірками, і у день – не лиш ночами.
І – проникати до Людини, цілодобово, щохвилини. В.Б.
Вважається, що за добу звичайну людину відвідує 50-60-70 тис. думок, а в журналістів, письменників, митців, інших креаторів – 80-90 тис. [8] (спробував порахувати їх механічно, але це дуже складно, фактично, нереально; тут потрібні спеціальні електронні пристрої). Варто ще порахувати мислі людини у складній життєвій ситуації, коли вони, буквально, рояться для її розв’язання? Д у м к у можна визначити як психічно-інтелектуальний процес, який людині формулює, опрацьовує та виражає її ментальні уявлення, ідеї, переконання та оцінки. Такий внутрішній процес мислення може включати у себе різні елементи: розуміння, рефлексія, аналітика, уява, судження та рішення. Мисль може бути виражена словами, мовними висловлюваннями, знаками, символами тощо. Вона є основою для утворення уявлень, концепцій та інтелектуальних продуктів, які впливають на поведінку людини та взаємодію з навколишнім світом. Ще на ІІ курсі навчання на факультеті журналістики в КДУ ім.Т.Г.Шевченка (1977 р.), при написанні курсової роботи про українську літературу з фантастики, запропонував термін «уявореаль», тобто поєднання уявного і реального. «Уявореаль» може виникати при появі думки і з’єднанні її зі смислом, ясна річ, у голові людини.
М и с л ь завжди наповнена і важлива своїм с м и с л о м! Д у м к а – ц е те, що появилося як наслідок праці м о з к у, розмірковування! Мисль є суб’єктивний процес думання і його результат як ідея, судження, погляд тощо. С м и с л – це сутність д у м к и про щось/ когось: конкретне чи розмите (приміром, уві с н і) розуміння чогось/когось: людини, речі, явища, проблеми тощо! Існує д і а л е к т и к а мислі та смислу!? Є м и с л ь буремна і нуртовна! Є с м и с л глибокий і змістовний! Між ними – д і а л е к т и к а наявна, тих к а т е г о р і й – невблаганна!? У д у м ц і суб’єктивно та емоційно, не завжди раціонально, відображається дійсність – інтерпретуються факти, події, ситуації, проблеми (інше). У журналістиці є принцип: Факти – святі, коментарі – вільні. Це тому, що факт є адекватним відбраженням фрагменту дійсності, хоча в умовах інформаційної війни чи інформаційно-психологічних операцій може бути підтасований, фальшивим, фейковим тощо. Але факти можна п е р е в і р и т и, на відміну від м и с л е й! Факт після перевірки може бути підтверджений або ж спростований. Якщо думка підтверджена фактами, то вона тоді стає аргументом.
І Н Т У Ї Ц І Я. Людська і н т у ї ц і я – це внутрішнє в і д ч у т т я чи спонтанне розуміння ч о г о с ь без логічних або наочних (інших) обгрунтувань. Вона проявляється у здатності людини с п р и й м а т и чи уявляти події, проблеми, ситуації, явища (інше), їх розв’язання або результати без аналітики чи опрацювання. Інтуїція може базуватися на досвіді, підсвідомих знаннях, емоціях та інших факторах. Автор вважає інтуїцію також своєрідним і наявним сенсором, яке дає змогу Людині відчувати або уявляти речі, що недоступні за допомогою звичайних і уже розглянутих ш е с т и-п'яти сенсорів (зір, слух, нюх, смак, дотик, вестибулярність). І н т у ї ц і я може допомагати Людині в прийнятті швидких рішень, розв'язанні проблем або передбаченні результатів. Їй довіряють розвідники, льотчики, рятівники, екстремали (інші). Інтуїція є складним явищем, яке дослідники психології вивчають з різних точок зору, включаючи еволюційну, когнітивну та соціальну, політичну психологію і філософію. Ліпше б: неофілософію і постнауку чи неонауку!
АВТОР МАЄ КІЛЬКА ПІДХОДІВ до РОЗУМІННЯ ІНТУЇЦІЇ:
А. Певна ситуація, проблема, обставина або творчий пошук зумовлюють таке унікальне осяйвання.
Б. Інтуїція є результатом миттєвого опрацювання накопиченої актуально-необхідної та змістовної інформації на підсвідомому рівні.
В. Вона може бути квінтесентним проявом досвіду, знань, практики.
Г. Інтуїції може бути інтегральним виявленням мудрості й інтелекту.
ІНТЕГРАЛЬНИЙ ТЕХКОМФОРТ. В епоху високорозвинених IT-технологій, наявності у Людини комп’ютерів, планшетів, смартфонів із багатьма застосунками, телевізорів, радіоприймачів, інших девайсів та гаджетів неабияке значення має відчуття т е х н і ч н о г о комфорту. Як бути? Реально таким домінантним чинником «інтегрального техкомфорту» став сучасний мобільний телефон, зокрема найбільш поширений – с м а р т- ф о н, що ефективно використовується як універсальна медіаплатформа: зв’язок, електронні документи особи, телевізор, радіоприймач, комунальні та інші сервіси, банкінг, соціальні мережі та ще чимало гаджетів. Людина живе у смартфоні, а світ мешкає у медіа! Люди стали «с м о н д і», бо постійно дивляться у телефон.
В Україні впроваджено унікальну систему «ДІЯ» із багатьма застосунками, яка надає Людині десятки різних корисних сервісів.
В И С Н О В К И. Опрацювання прониклої інформації в організмі людини має різні фізіологічні та психологічні процеси і результати, зокрема: А. СПРИЙНЯТТЯ. Як зазначалося, інформація спершу сприймається через органи відчуття та концентрується від думок чи інтуїтивно (інше) в мозкові. Приміром, зорові відомості вбирають рецептори сітки очей, звукові – вуха, дотикові – шкіра тощо. Б. ОПРАЦЮВАННЯ. Після сприйняття інформації вона передається до відповідних частин Головного мозку, піддається аналітиці, інтерпретації та узагальненню. В. ЗБЕРІГАННЯ. Після зазначених вище процесів інформація зберігається у п а м’ я т і – короткочасно або довготривало. Г. ЗАСТОСУВАННЯ. Збережена інформація за запитом Людини (думкою, ситуацією, дією, інше) може використовуватися для відповідних потреб: розв’язання проблеми чи завдання, продукування нових ідей, проєктів, написання творів, прийняття важливих рішень, вивчення явищ і т.д. Д. РЕФЛЕКСІЯ. Головий мозок, Центральна нервова система і загалом організм Людини може відповідати на і н ф і л ь т р о в а н у, опрацьовану та збережену інформацію багатьма і різними способами через фізіологічні реакції (серцево-судинної, нервової, дихальної, сенсорної систем тощо, приміром: зміна температури тіла, кров’яного тиску, інше), емоційні відчуття (позитивні, негативні, нейтральні), психологічні реакції (шок, стрес, гнів, лють, радість і т.д.).
Людина постійно перебуває в гравітаційному полі н о в и н, здійснюючи їх постійний с к р о л і н г (ньюсскролінг, думскроллінг), що вже також уперше досліджено в умовах війни і опубліковано автором кілька праць, з якими можна ознайомитися самостійно [1; 2; 3; 9].
Post factum: У матеріалі розглянуто головні позиції заявленої проблеми. Деякі джерела інфільтрування інформації в сучасну людину пролонгуються для подальших досліджень, що й перебачається умовами та вимогами наукового підходу до перспективної теми/проблеми.
Мозок Людини є унікальним найпотужнішим і своєрідним природним гігантським біокомп’ютером! Це – персональний комп’ютер у кожної Людини. Тож який обсяг інформації міститься всередині Людини? Всього 1,5 гігабайта п а м' я т і займає генетична інформація Людини за математичними розрахунками кількості бітів науково-освітнім каналом «Veritasium» [5]. Організм людини за різними дослідженнями складається із 30-35-40 трильйонів клітин [4]. Кожна з цих клітин, як зазначено, містить 1,5 гігабайта генетичного коду. Отже, Людина зберігає близько 60 секстибайт (1 секстибайт = 1024 екзабайт = 1 180 591 620 717 411 303 424 байт) інформації. Це – неймовірно в е л и к и й обсяг. За даними НОК «Veritasium», у 2020 році обсяг збереженої у всьому світі інформації досяг 40 секстибайт [5]. Стає зрозуміло наскільки велика кількість інформації записана в Людині, яка надходить із розглянутих на початку статті джерел (і це – без врахування думок та інтуїції, підсвідомих мислероїв. В.Б.). «У мозку людини є близько 100 мільярдів нейронів, які потенційно можуть формувати 100 трильйонів контактів. Ці контакти роблять наш мозок працездатним, і за їхньою допомогою мозок керує іншими системами в організмі і дозволяє нам опрацьовувати вхідну інформацію, генерувати знання і створювати наші світовідчуття» [4]. Саме такі унікальні і н ф і-л ь т р о в а н і інформаційно-мозкові п р о ц е с и, взаємодіючи один із одним, забезпечують Л ю д и н і оптимально-ефективну ж и т т є д і я л ь н і с т ь, гармонію із різними суспільними, державним чи іншими факторами, Природою та загалом із складним і неоднозначним навколишнім світом буття на планеті Земля чи у Космосі, у Всесвіті...
ДЖЕРЕЛА і ЛІТЕРАТУРА
1. Бугрим В.В. Долати когнітивний дисонанс / В. В. Бугрим // [Інтернет-ресурс – Українська Світова Інформаційна Система – УСІМ] / Режим доступу: https://ukrainainc.net/2022/05/28/4187/ (Дата звертання 29 червня 2023 р., з екрана). 2. Бугрим В. Думскролінг та його подолання / Валентин Бугрим // [Інтернет-видання «СУРМА» – україноцентрична газета] / Режим доступу: https://surma.com.ua/611-dumskroling-ta-iogo-podolannia.html (Дата звертання 10 лютого 2024 р., з екрана).
3. Бугрим В. Інформація в життєдіяльності людини у війну / Валентин Бугрим // [Інтернет-ресурс – Портал «Постнаука: досягнення і відкриття] / Режим доступу: https://www.facebook.com/groups/614708003219765 (Дата звертання 2 лютого 2024 р., з екрана).
4. Войтенко Н. Потенціал мозку / Ніна Войтенко // [Інтернет ресурс – zbruc.eu] / Режим доступу: https://zbruc.eu/node/103208 (Дата звертання 17 лютого 2024 р., з екрана).
5. За: Науково-освітній канал «Veritasium» // [Інтернет-ресурс: gmi.nmu.org.ua] / Режим доступу: https://gmi.nmu.org.ua/ua/news/interes/skolko-gigabajt-vesit-chelovek/ (Дата звертання 18 лютого 2024 р., з екрана).
6. Підручник з анатомії людини / Кафедра описової і клінічної медицини НМУ ім. О.О.Богомольця // [ Інтернет-ресурс – ЦНС і органи чуття] / PDF. Режим доступу: https://drive.google.com/drive/folders/1bHz5H6vt U1B8j8 (...)
(Дата звертання 20 лютого 2024 р., з екрана).
7. Семенова І. Перший головком великої війни з РФ. Валерій Залужний йде: що запам’ятає Україна про його роботу на чолі ЗСУ за два роки вторгнення / Інна Семенова // Інтернет-видання – https://nv.ua – НВ] / Режим доступу: https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/zaluzhnogo-zvilnili-golovni-dosyagnennya (...) (Дата звертання 18 лютого 2024 р., з екрана).
8. Цікаві факти про пам’ять людини: ТОП-20 // [Інтернет-ресурс – журнал «EVENT Ukrainer» / Режим доступу: https: //eventukraine.com/health/cikavi-fakti-pro-pam-yat-ljudini-top-20/ (Дата звертання 9 лютого 2024 р., з екрана).
9. Bugrym V. How to overcome cognitive dissonance? / Valentyn Bugrym // [Інтернет-видання – uawar.news] / Режим доступу: https://uawar.news/2022/09/20/how-to-overcome-cognitive-dissonance%EF%BF%BC/ (20 september 2022). (Дата звертання 15 лютого 2024 р., з екрана).
10. Lyman P., Varian H.R. How mach information. Release of the Univercity of California. 27. Oktober. 2003.
11. Telleen S. Human Anatomy / Steven Telleen. Senses. Sensory Percepcion // [Internet resource – Internet Archive] / URL: archive. org. 1566 s. (Дата звертання 20 лютого 2024 р., з екрана).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Інші наукові праці даної секції
-
ПЕРВИННИЙ ЗАХИСТ ТВОРІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ
27.03.2024 18:00 -
ОСОБЛИВОСТІ ІСТОРИЧНОГО ТА ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ НАЙМАНСТВА ЗА КРИМІНАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ
27.03.2024 17:58 -
СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ
27.03.2024 17:49 -
РОЛЬ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ В СУЧАСНИХ БІЗНЕС-ПРОЦЕСАХ
27.03.2024 17:42 -
КОПІНГ-СТРАТЕГІЇ ТА МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ’Я У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ
27.03.2024 17:30
Конференції
Конференції 2024
Конференції 2023
Конференції 2022
Конференції 2021
Конференції 2020
Конференції 2019
Конференції 2018
Конференції 2017
Конференції 2016
Конференції 2015
Конференції 2014
