САНАЦІЯ ЯК АЛЬТЕРНАТИВА БАНКРУТСТВУ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

САНАЦІЯ ЯК АЛЬТЕРНАТИВА БАНКРУТСТВУ

26.03.2024 15:11

[2. Юридичні науки]

Автор: Дерлюк Василь Дмитрович, адвокат, арбітражний керуючий, аспірант кафедри фінансового та податкового права ННІ права, Державний податковий університет



Банкрутство та санація – це два тісно пов'язані поняття. Санація має на меті попередити банкрутство та налагодити стабільну діяльність підприємства,  організації, слугуючи альтернативним способом вирішення проблем неплатоспроможності. Досягнення цієї мети стає можливим завдяки комплексу заходів, що застосовуються як на досудовій, так і на судовій стадії. Серед цих заходів важливу роль відіграють досудові процедури. 

Багато фахівців-аналітиків вважають, що досудові процедури відіграють значну роль у відновленні платоспроможності організацій. Ці процедури включають заходи, спрямовані на усунення причин неплатоспроможності конкретного суб'єкта господарської діяльності. Позасудові процедури запобігання неспроможності, що здійснюються як з ініціативи боржника, так і кредиторів, широко застосовуються у зарубіжних країнах. В Україні наразі санація підприємства-боржника може здійснюватися у формі досудової санації.

Орієнтація на превентивне оздоровлення компанії-боржника, що має фінансові труднощі і одночасно має антикризовий потенціал, сьогодні є основним трендом розвитку інституту банкрутства у всіх країнах світу. Такий підхід дозволяє відновити, а не ліквідувати життєздатний бізнес, зберегти робочі місця, повернути борги, що позитивно впливає на економіку.

В Україні механізмом, спрямованим на превентивну реструктуризацію та оздоровлення боржників, є досудова санація, яка на жаль, в повній мірі не використовується, не враховує усіх вимог і введена ще до прийняття Директиви ЄС 2019/1023 про превентивну реструктуризацію [3]. 

Робота над гармонізацією українського законодавства з європейським у  цій сфері  триває. Зокрема, розроблено Проєкт Закону №10143 від 12.10.2023 про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації [2].  

Директива про реструктуризацію встановлює єдині правила превентивної реструктуризації, створені задля уникнення (стигми) процедур неспроможності. Превентивна реструктуризація є процедурою, спрямованою на запобігання банкрутству і збереження або відновлення життєздатності бізнесу підприємця. Таким чином, це є спосіб своєчасного вирішення фінансових проблем підприємця з метою економічного оздоровлення комерційної організації.

Превентивна реструктуризація не є інструментом вирішення проблеми банкрутства, а є рішенням, якого підприємець прагне своєчасно та превентивно. Мається на увазі той момент, коли у підприємця починаються певні фінансові проблеми, які, однак, не досягають такої інтенсивності, щоб їх довелося вирішувати через процедуру неплатоспроможності.

Директива про реструктуризацію надає різноманітний інструментарій для превентивної реструктуризації. Ключові особливості систем превентивної реструктуризації включають призупинення примусових дій кредиторів, що дає боржнику час для реорганізації свого бізнесу та уникнення банкрутства; зобов’язання подавати заяву про неплатоспроможність, що гарантує врахування інтересів всіх кредиторів справедливо та однаково; скасування положень ipso facto, які дозволяли кредиторам розривати контракти або змінювати їх умови у разі неплатоспроможності боржника (їх скасування допоможе боржникам отримати доступ до нового фінансування та реструктурувати свою заборгованість); міжкласове обмеження та захист нового та проміжного фінансування, що гарантує захист нового фінансування, наданого боржнику під час реструктуризації, від претензій кредиторів. І найголовніше, Директива про реструктуризацію дає боржникам шанс на порятунок та сприяє більш ефективному та справедливому вирішенню проблем неплатоспроможності.

Однією з ключових відмінностей превентивної реструктуризації від судової санації є те, що перша є більш проактивною та гнучкою процедурою, спрямованою на запобігання банкрутству, а друга – це більш жорстка процедура, яка використовується для відновлення платоспроможності боржника, який вже знаходиться в процесі банкрутства. Перевагами превентивної реструктуризації для боржника є те, що боржник зберігає контроль над своїми активами та діяльністю (debtor in possession) та впливає  на вибір заходів реструктуризації. Перевагами превентивної реструктуризації для кредиторів є вища ймовірність повного задоволення їхніх вимог та врахування інтересів всіх кредиторів, включаючи дрібних [1].

У деяких країнах вважають за краще заохочувати саме досудові процедури реструктурування боргів як форми реорганізації неплатоспроможного підприємства. Достатньо м'які добровільні форми досудової санації чи ліквідації неплатоспроможних підприємств застосовуються в Австралії, Австрії, Великобританії, Ірландії, Сінгапурі та Японії. Більш жорсткі, примусові досудові процедури неплатоспроможності застосовуються в Канаді, Італії, Франції, Новій Зеландії та США. Можна сказати, що добровільне досудове врегулювання проблем між боржником і кредитором використовується повсюдно, хоча воно тільки заохочується, але у жодному разі не нав'язується [4].

Зарубіжна практика відрізняється від української, по-перше, наявністю законодавчо закріплених механізмів, які уніфікують процес, що створює обізнаність учасників ринку про можливості запобігання неплатоспроможності; по-друге, системністю надання консультативної допомоги учасникам санації з будь-якої галузі: на відміну від розрізнених структур в Україні, там створюються вузькопрофільні центри антикризового управління, професійні асоціації, спеціалізація яких включає медіацію, аналіз фінансового стану проблемного бізнесу, розробку плану фінансового оздоровлення, управління процесом, що підтверджується успішними кейсами.

Директива вводить концепцію «механізмів раннього попередження», щоб попередити боржників про термінову необхідність діяти, стимулювати боржників, які починають відчувати фінансові труднощі, вживати ранніх заходів запобігання неплатоспроможності, яка загрожує. Приклади інструментів раннього попередження, наведені в Директиві, включають механізми оповіщення про несплату боржником окремих видів платежів, консультативні послуги, що надаються державними або приватними організаціями, а також передбачені національним законодавством стимули для третіх осіб, які володіють відповідною інформацією про боржника, таких як бухгалтери, податкові органи та органи соціального забезпечення, повідомляти боржника про негативний розвиток подій. Директива наділяє директорів повноваженнями враховувати ці інструменти під час виконання своїх обов’язків.

Законодавець хоче мотивувати підприємців до використання превентивної реструктуризації за допомогою кількох аспектів. Насамперед, процес реструктуризації за новим законом має бути швидким і гнучким. Порівняно з провадженням у справі про неспроможність немає необхідності в громіздких процедурах, таких як визначення банкрутства, подання позовів, їх розгляд тощо.

Механізм превентивної реструктуризації дозволяє боржнику забезпечити виконання плану реструктуризації для «зацікавлених сторін» рішенням більшості та ухвалою суду з реструктуризації. Робота з можливою неплатоспроможністю також може мати перевагу для незгодних «зацікавлених сторін» у вигляді вищих виплат, ніж виплати внаслідок банкрутства або у разі безперервності бізнесу боржника.

Проект закону про превентивну реструктуризацію містить досить цікаві стимули, які могли б позитивно мотивувати підприємців до своєчасного вирішення фінансових проблем. Хоча неформальна реструктуризація сьогодні вже досить поширена, нова правова база може бути свого роду відродженням. Однак залишається припущення, що підприємець активно боротиметься з несприятливою економічною ситуацією. Це цілком добровільний процес, і ніхто не може примусити до нього підприємця. Якщо нові рамки реструктуризації будуть розумно реалізовані у національних законах, вони можуть стати справжнім проривом у цій сфері, надавши життєздатну альтернативу банкрутству багатьох підприємств.

Література:

1. Гринчишин Я. Превентивна реструктуризація як новий тренд законодавства про неплатоспроможність. Облік і фінанси. № 2 (92), 2021 URL:https://afj.org.ua/pdf/830-preventivna-restrukturizaciya-yak-noviy-trend

2. Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації: Проєкт Закону  України від 12 жовтня 2023 р. № 10143/ Верховна Рада України. URL: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42981

3. Directive on preventive restructuring and second chances №2019/1023 URL: https://www.eumonitor.eu/9353000/1/j9vvik7m1c3gyxp/vkzpoa70klz4

4. Madaus S.A Role Model for Implementing the Restructuring Directive? The New German Law for Preventive Restructuring Procedures in German. Revista General de Insolvencias & Reestructuraciones: Journal of Insolvency & Restructuring (I&R). 2022. № 1. P. 211–220.

______________________

Науковий керівник: Никитченко Наталія Валеріївна, доктор юридичних наук, професор, Державний податковий університет



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота