HABEAS CORPUS ЯК ПРОЦЕСУАЛЬНА ГАРАНТІЯ КОНСТИТУЦІЙНИХ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

HABEAS CORPUS ЯК ПРОЦЕСУАЛЬНА ГАРАНТІЯ КОНСТИТУЦІЙНИХ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ

07.05.2014 02:52

[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Міжнародне право]

Автор: Бєлічко Дарина Андріївна, студентка юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка


Актуальність теми дослідження зумовлено тим, що в Україні сьогодні багато положень Конституції України, в частині конституційних прав, не мають механізмів реалізації. Іншими словами, задекларовані конституційні права порушуються, не маючи при цьому реальних важелів протидії. З огляду на це, пропонуємо проаналізувати досвід Великобританії, де вперше в світі було розроблено концепцію Habeas Corpus як процесуальної гарантії конституційних прав і свобод людини. 

Перш за все варто звернути увагу на закон, прийнятий англійським парламентом в 1679 р. «Акт про краще забезпечення свободи підданого і про попередження заточення за морями» – «Habeas Corpus Act». Прийняття даного закону було зумовлене тим, що в 1679р. король Карл ІІ розпустив старий парламент і оголосив нові вибори. Після прийняття цього акту Карл ІІ декілька раз розпускав парламент і призначав нові вибори, в яких незмінно перемагали віги. Тоді король остаточно розпустив парламент і в наступні чотири роки свого правління не скликав його. Потім спадкоємець Яків ІІ Стюарт, який здійснював жорстку політику, взагалі відмінив Habeas Corpus Act, однак ненадовго. Пізніше він був поновлений [1, с.47].

Слід також відзначити, що першопочаткова концепція прав і свобод була доволі таки обмеженою. Виходячи із індивідуального розуміння поняття свободи, політична філософія того часу підкреслювала, що суспільство вільних людей не потребує в організовуючій ролі держави, не потребує будь-яких соціальних інститутів, оскільки воно само в змозі забезпечити прогрес на основі індивідуально-вільної діяльності кожного члена суспільства. Подібні ліберальні концепції знайшли своє відображення в ХІХ ст. в роботах А.Сміта, І.Бентама та Дж. С. Милля.

Сучасні конституціоналісти Habeas Corpus Act називають основним елементом так званої Біблії британської конституції, до якої також входять Білль про права 1688р. та Акт про престолонаслідування 1701р. Habeas Corpus Act складається із 21 статті. Законом вводився наказ «Хабеас корпус», який означав наказ суду шерифу та іншим посадовим особам, у випадку, якщо немає підстав для перебування під вартою, звільнити арештованого та відпустити його під залог до розгляду його справи судом. При цьому зазначалося, що будь-яка арештована людина вправі вимагати при своєму арешті постати перед судом, а суд зобов’язаний вирішити питання про його ув’язнення чи про звільнення протягом двох днів. Акт зобов’язував суддів видавати хабеас корпус у всіх випадках, за винятком тих, коли основою арешту являлось обвинувачення людини в державній зраді або в тяжкому злочині. По отриманні хабеас корпус шериф зобов’язаний був протягом 3-20 днів (в залежності від відстані) доставити арештованого в суд.

Жодна вільна людина не може бути ув’язнена без попереднього судового розгляду. В наказі хабеас корпус не може бути нікому відмовлено. Він повинен видаватися на прохання кожній людині, яка підлягає арешту чи затриманню по наказу будь-якого державного органу. В Habeas Corpus Act зазначалося положення про те, що у випадку, якщо вільна людина ув’язнена чи арештована «без законних підстав» і якщо це буде встановлено на основний хабеас корпус, виданому цій людині, то вона повинна бути або взагалі відпущена або звільнена під заставу.

У випадку затримки судового розслідування закон передбачав звільнення арештованого під заставу, чим не могли скористатися бідні. Це також не поширювалося на незаміжніх боржників, про що йшлося в статті 8. Людину, звільнену по наказу хабеас корпус, не можна було знову ув’язнити або арештувати за те саме правопорушення або злочин. Заборонялося також переводити затриманого із однієї в’язниці в іншу і тримати без суду і слідства у в’язницях заморських володінь Англії. В законі передбачалось, що у випадку, якщо особа зловживає своїм правом на хабеас корпус, то їй може бути відмовлено у його виданні в подальшому [2, с.75-79].

До зазначених гарантій Habeas Corpus Act передбачав також заборону відсилати будь-якого жителя Англії у в’язниці Шотландії, Ірландії або у в’язниці будь-яких інших заморських володінь. Порушникам цієї заборони виписувався доволі таки високий штраф, втрату посади і втрату можливості обіймати будь-які посади на державній службі. Таким чином усувається можливість ув’язнення особи у віддаленому місці, де для нього можливість отримання хабеас корпусу буде ускладненим чи взагалі неможливим [2, с.82].

З огляду на проведений аналіз досвіду Великобританії, я дійшла висновків, що в основі процесуальних гарантій дотримання конституційних прав людини є:

1) право затриманого з’ясувати причини його затримання та вимагати від судді їх перевірки протягом 24 годин; 

2) право вважатися невинним поки провина не буде доведена судом; 

3) заборона на отримання доказів вини шляхом психічного та фізичного тиску; 

4) право на звичайний, а не надзвичайний суд або суд з особливими повноваженнями. У британській правовій доктрині право на свободу особистості включає таємницю перепису та телефонних розмов, захист від електронних засобів контролю за особистим життям, свободу совісті та віросповідання [1, с.120-132].

Зазначені гарантії отримали загальну назву правило «хабеас корпус». Заборона довільного арешту і судовий контроль за недоторканістю особистості отримали широке розповсюдження, стали невід’ємним атрибутом будь-якої правової держави. Таким чином, правило «хабеас корпус» вперше закріпило процесуальну гарантію особистої свободи людини.

Всі демократичні конституції закріпили процесуальні гарантії конституційних прав і свобод людини та громадянина в тому чи іншому вигляді. Юридичні засоби захисту права на особисту недоторканість передбачаються для випадків загрози посягання або посягання на це право: заходи по виявленню, припиненню і розкриттю правопорушень проти особистої недоторканості; юридична відповідальність; компенсаційно-відновлювальні заходи, пов'язані з відшкодуванням збитків, заподіяних особі; самозахист і тому подібне. На мою думку, досвід Великобританії є життєво необхідним в умовах формування демократичної і правової України, а Habeas Corpus Act повинні бути в основі процесуальних гарантій дотримання конституційних прав і свобод людини.




Література:

1. Дерюжинский В.Ф. Habeas Corpus Act и его приостановка по английскому праву. Юрьев: Типо-лит. Г. Лакмана, 1895. - 428 с.

2. Кострицына H.A. Ограничение гарантий неприкосновенности личности в английском праве. Habeas Corpus Act 1679 года и чрезвычайное законодательство в Англии.-М., 1957.- 175 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота