ПОСИЛЕННЯ БАНКІВСЬКОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ: КОРИСТІ ТА ЗАГРОЗИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПОСИЛЕННЯ БАНКІВСЬКОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ: КОРИСТІ ТА ЗАГРОЗИ

25.09.2014 18:31

[Секція 6. Банківська справа. Гроші, фінанси і кредит]

Автор: Бакаїм Наталія Ярославівна, аспірантка Львівського національного університету ім.Івана Франка



Збитковість банківської системи, стихійний відтік депозитів з банків, зниження рівня довіри до банківських установ – ось ключові параметри, які характеризують ситуацію, що склалася на сьогодні в банківському секторі. Вона стала відображенням непродуманої, надліберальної політики Національного банку України щодо комерційних банків, а також відсутності ефективного контролю.


Кількість банків, які оголошені неплатоспроможними, на сьогодні, продовжує зростати. Протягом цього року їх кількість зросла більш як на двадцять, а збиток банківської системи за серпень 2014 року перевищив 3,3 млрд. грн. На фінансовий результат продовжує впливати діяльність саме цих банків. Сукупні збитки банків за січень-серпень цього року склали понад 5,3млрд.грн.[1].


На дану ситуацію вплинули основні два чинники:


• зростання кількості неплатоспроможних банків;


• збільшення відрахування у резерви (збільшення відрахувань до резерву в порівнянні з попереднім місяцем відразу на 48,3%, або на 3,4 млрд грн. [1]).


Одним з ефективних методів посилення контролю за діяльністю банків є стрес-тестування, що за сукупністю критеріїв дозволяє визначити фінансову стійкість банків до несприятливих умов. На сьогодні, лише 9 із 37 великих банків (на них припадає близько 80% всіх активів банківської системи) успішно пройшли стрес-тестування НБУ [2]. Це в свою чергу засвідчило необхідність докапіталізації банків, брак ліквідності і в цілому підтвердило дієвість даного методу контролю банків для визначення серед них проблемних. Внутрішня корисність такого методу для банків проявляється у тому, що партнери краще зрозуміють реальний фінансовий стан своїх банків і їхню здатність протистояти ризикам під час екстремальних, але вірогідних сценаріїв.


Результати стрес-тестування частини банківських структур спровокували запровадження такого контрольного органу як інститут кураторства. Введення даного органу передбачає, що у кожен банк, який отримав стабілізаційний кредит або кредити на підтримку ліквідності (крім короткострокових кредитів отриманих під заставу високоліквідних державних цінних паперів через механізм щоденних тендерів) призначено куратора. Таке рішення було прийнято з метою посилення контролю за належним використанням коштів рефінансування [3]


Введення такого посилюючого контролю несе в собі значні користі, адже багато банків, до недавнього часу, декларували фіктивну збитковість, аби отримувати в НБУ рефінансування. Проте, як правило, рефінансовану гривню банкіри використовували не на оздоровлення своїх банківських структур, а для спекуляцій на валютному ринку, і в результаті підживлення попиту на іноземну валюту, впливали на девальвацію гривні. З введенням кураторів у банки вирішиться проблема спекуляцій на рефінансуванні.


Введення інституту кураторства банків на постійній основі є корисне не тільки з точки зору боротьби з можливими махінаціями з рефінансуванням, а й з необхідності оперативного реагування на проблему різкого відтоку депозитів. Адже відтік депозитів на сьогодні склав понад 30% усіх депозитів [4].


Проте, посилення контрольних процедур крім позитивних сторін несе в собі і загрози, серед яких можна назвати зникнення прошарку дрібних вузькоспеціалізованих банків, які не зможуть привести показники діяльності у відповідність з підвищеними нормативами капіталу і ліквідності, а також конкурувати з великими банками. 


Загалом, основними напрямками посилення банківського контролю повинні стати такі процедури:


• контроль щодо надання рефінансування і використання коштів;


• контроль щодо достовірності фінансової звітності банку;


• контроль реалізації стратегії банку.


Отже, вирішенням ключових проблем банківського сектору повинна стати зміна курсу дій основного регулятора банківського сектору в бік посилення контрольних процедур щодо комерційних банків, загалом передбачувана, послідовна і зрозуміла політика НБУ, а також забезпечення рівних умов для усіх учасників ринку, незалежно від їх розміру і виключення ризику недобросовісної конкуренції між банками.





Література:


1. Доходи та витрати банків України за вісім місяців 2014 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/


2. Про стрес-тести українських банків [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://news.finance.ua/


3. Нацбанк хоче вводити кураторів в банки на постійній основі [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://economics.unian.ua/finance/985625-natsbank-hoche-vvoditi-kuratoriv-v-banki-na-postiyniy-osnovi.html


4. Українці з початку року забрали з банків понад 100 млрд. гривень, - голова НБУ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://espreso.tv/news/2014/09/20/ukrayinci_z_pochatku_roku_zabraly_z_bankiv_ponad_100_mlrd_hryven____holova_nbu.








Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота