ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ МАЛИХ МІСТ УКРАЇНИ (НА ЗАСАДАХ ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЇ РАЦІОНАЛЬНОГО ПОВОДЖЕННЯ З ТПВ) - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ МАЛИХ МІСТ УКРАЇНИ (НА ЗАСАДАХ ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЇ РАЦІОНАЛЬНОГО ПОВОДЖЕННЯ З ТПВ)

02.03.2015 22:47

[Секція 8. Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка]

Автор: Жукова Наталя Валеріївна, аспірант відділу регіональної політики Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) м.Київ, Україна


Вирішення системної проблеми розвитку малого міста щодо забруднення територій відходами виробництва і споживання та нераціонального поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) є однією з визначальних умов конкурентоспроможного безпечного сталого розвитку малого міста та фактором, що сприятимете залученню інвестицій. 

Створення місцевої економіки, що ґрунтується на доцільному використанні ресурсів, екології та конкуренції, визначено пріоритетним напрямком стратегії соціально-економічного розвитку Євросоюзу на період до 2020 р [3]. Одним із найважливіших шляхів реалізації принципів сталого розвитку малих міст Європи є впровадження заходів щодо попередження екологічного забруднення внаслідок знищення відходів як промислового, так і побутового походження. Соціальні та економічні можливості малих міст України унеможливлюють використання європейського досвіду «розумного поводження» з ТПВ у малих містах, зокрема,  в Естонії, Швеції, Німеччині тощо. 

На державному рівні реалізації стратегії раціонального поводження з ТПВ   перешкоджає переважання адміністративних методів сучасної системи управління у сфері поводження з ТПВ над економічними. Залишається складною нормативно-правова база, зокрема, у рамках Державної програми з управління твердими відходами 2006-2012 було прийнято більше 24 регуляторних актів щодо управління відходами [1]. Тарифи по збору відходів є занадто низькими для покриття витрат їх повторної обробки. Інфраструктура відходів в Україні є застарілою (деякі звалища були створені більше 40 років тому), перенасиченою та небезпечною. Інструменти економічного стимулювання практично не застосовуються.

На локальному рівні еколого-економічна небезпека сталого розвитку малих міст України має певні особливості, а саме: 

- полігонів ТПВ на території малих міст немає. Внаслідок відсутності належної системи збору ТПВ у приватному секторі малих міст з'являються сотні стихійних, несанкціонованих звалищ в безпосередній близькості від населених пунктів. В абсолютній більшості малих міст сміття вивозять нерегулярно;

- на всіх місцевих сміттєзвалищах не проводиться розділення відходів, в результаті чого неможливо здійснити утилізацію скла, макулатури та інших відходів. Сміттєзвалища малих міст України є джерелом інтенсивного забруднення атмосфери та підземних вод, вони потребують невідкладної реконструкції, а відпрацьовані – рекультивації; 

- поводження із зібраними ТПВ у малих містах на даний час включає лише ліквідаційний метод (вивезення на міське звалище побутових відходів). Більшість із ресурсоцінних матеріалів, що входять до складу ТПВ, не відсортовуються та недостатньо контролюються;

- фінансове забезпечення заходів щодо поводження з ТПВ базується на зборах коштів від населення та організацій у вигляді тарифів і бюджетному фінансуванню. У зв’язку з нестачею бюджетних коштів фінансування об’єктів здійснюється не в повному обсязі для ефективного розвитку систем утилізації відходів. Водночас спеціальні підприємства з переробки відходів здатні виділяти значну кількість компонентів із ТВ, які підлягають вторинній переробці (утилізації).

Саме тому вирішення проблеми утилізації та опрацювання ТПВ стає наріжним каменем у питанні визнання інвестиційної привабливості малого міста України. Накопичені на території українських регіонів ТПВ традиційно розглядаються лише в контексті їх негативного впливу на навколишнє природне середовище. При цьому не враховується, що їх переробка дає позитивний економічний ефект, ефективність якого нерозривно пов’язана з успішністю впровадження систем їх роздільного збору серед населення, транспортування та технологіями переробки. 

Єдиний технологічний цикл операцій поводження з ТПВ (роздільне збирання органічних та інших ТПВ із поступовим переходом на роздільне збирання більшої кількості фракцій) стає ефективним безпечним інструментом залучення інвестицій в малі міста, який не тільки повертає ресурсоцінні вторинні матеріали в господарський обіг і здешевлює тим самим вартість виробленої продукції але й зменшує обсяги захоронення побутових відходів, що позитивно впливає на довкілля. Такий цикл містить низку заходів, а саме:

1. Прийняття міської програми поводження з твердими побутовими відходами, основу якої становлять конкретні заходи із необхідним фінансуванням і строками виконання, спираючись на можливості місцевого бюджету та потенціал залучення місцевих інвесторів, зокрема, висвітлення питання виведення сфери поводження ТПВ зі складу житлово-комунального господарства в самостійне виробництво та створення відокремленого фонду поводження з ТПВ на місцевому рівні; вдосконалення тарифної політики шляхом створення регіональної управляючої компанії, що має повноваження щодо організації діяльності у даній сфері. 

2. Формування «кластеру», ядром якого виступають підприємства зі збирання, транспортування, знешкодження, видалення, утилізації ТПВ і використання вторинної сировини, що потребує пошуку потенційних споживачів відсортованої вторинної сировини. Такі заходи потрібно здійснити до початку сортування відходів, щоб уникнути форс-мажорних ситуацій.

3. Установлення спеціальних контейнерів з  кришкою для збирання органічної фракції побутових відходів поряд із наявними контейнерами та виділення транспорту із існуючого парку сміттєвозів для їх вивезення. Задіяння механізмів державно-приватного партнерства при реалізації заходів щодо утилізації ТПВ (зокрема, залучення приватних інвесторів до будівництва заводів з переробки ТПВ, укладання концесійних договорів з фермерськими господарствами щодо компостування та отримання біогазу тощо).

4. Проведення інформаційної кампанії серед населення малого міста з метою підвищення ефективності роботи системи поводження з ТПВ. У місті з населенням менше 50 тис. населення така робота виявляється найбільш ефективною та стрімкою, зокрема, випуск відповідних агітаційно-просвітницьких листівок, брошур, публікації у місцевих друкованих виданнях повідомлень та статей, пов’язаних із негативним впливом відходів на довкілля та їх роздільне збирання, використання  Методичних рекомендацій щодо екологобезпечного поводження з побутовими відходами [2]. Впровадження роздільного збору потребує тривалої підготовки та створює додаткові ризики, які можливо подолати лише шляхом підвищення обізнаності громадян . 

5. Поетапне встановлення спеціальних контейнерів для роздільного збирання відходів у навчальних закладах та державних установах. Доцільним є облаштування спеціальних центрів із такими контейнерами у місцях масового скупчення людей. На початковій фазі впровадження роздільного збирання відходів доцільним є розрізняння тарифів для людей, які сортують відходи, та не розділяють їх. 

Ефективним імперативом дотримання економічної безпеки політики поводження з ТПВ у малих містах та чинником підвищення інвестиційної привабливості стають такі вимоги, як: 

- ліквідація стихійних сміттєзвалищ у малих містах з наданням особливої уваги приватним забудовам та їх постійний моніторинг; 

- упровадження системи збирання небезпечних побутових відходів (в першу чергу, люмінесцентних ламп та батарейок) шляхом організації пунктів збирання (наприклад, на автозаправних станціях, магазинах тощо);  

- забезпечення роботи системи утилізації медичних відходів, особливо у медичних закладах малих міст, шляхом укладання договорів на утилізацію із підприємствами, які мають відповідне обладнання, або придбання спеціалізованого обладнання;

- за умови функціонуючої системи переробки органічних відходів посилення заборони вивезення таких відходів на полігони ТПВ з метою уникнення потенційних екологічних проблем на полігоні (самозапалювання відходів, утворення фільтрату тощо); 

- постійний моніторинг системи роздільного збирання побутових відходів, а саме: вирішення проблеми фільтрату на полігоні ТПВ через установлення дренажних труб для відведення фільтрату у спеціально призначене для цього місце із подальшим його знезараженням; установлення обладнання для збирання біогазу на полігоні тощо.

Важливою умовою дотримання принципів безпечного сталого розвитку малого міста є чітка взаємодія місцевих адміністрацій із населенням, обізнаність населення щодо стратегії раціонального поводження з ТПВ, урахування регіональних особливостей, які можуть сприяти або завадити реалізації оптимального сценарію поводження з ТПВ. Вирішення проблеми утилізації ТПВ на рівні малих міст сприятимете не тільки покращенню екологічної ситуації, покращення стану ґрунтових вод, але й матимете економічний ефект.




Література:

1. Довідковий матеріал щодо Фінансування управління відходами в Україні.  [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://documents.rec.org/events/EF/Background%20paper_financing%20waste%20management%20in%20Ukraine_UKR.pdf

2. Про затвердження Методичних рекомендацій із формування громадської думки щодо екологобезпечного поводження з побутовими відходами, наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 38 від 16.02.2010р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :  http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN54047.html

3. EUROPE 2020 A European strategy for smart, sustainable and inclusive growth [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ec.europa.eu/eu2020/pdf/COMPLET%20EN%20BARROSO%20%20%20007%20-%20Europe%202020%20-%20EN%20version.pdf

______________________

Науковий керівник: Біла Світлана Олексіївна, доктор наук з державного управління, професор,  Національний інститут стратегічних досліджень



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота