РЕГУЛЮВАННЯ ДОСТАТНОСТІ КАПІТАЛУ БАНКІВ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ РЕКОМЕНДАЦІЙ БАЗЕЛЬСЬКОГО КОМІТЕТУ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

РЕГУЛЮВАННЯ ДОСТАТНОСТІ КАПІТАЛУ БАНКІВ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ РЕКОМЕНДАЦІЙ БАЗЕЛЬСЬКОГО КОМІТЕТУ

05.05.2015 21:26

[Секція 6. Банківська справа. Гроші, фінанси і кредит]

Автор: Кирилюк Оксана Олександрівна, студентка, Київський національний торговельно-економічний університет


В умовах фінансової кризи значення достатності капіталу банківських установ набуває особливої актуальності. У зв’язку з цим необхідною є адаптація вітчизняної регуляторної практики до положень документів «Міжнародна конвергенція виміру капіталу і стандартів капіталу: нові підходи. Уточнена версія» (Базель ІІ) та «Глобальні регуляторні підходи для банків та банківських систем» (Базель ІІІ) з урахуванням національних особливостей розвитку й функціонування банківської системи [1, с.263].

Згідно європейського законодавства в рамках Директиви Європейської Ради 96/6/ЄEC від 15.03.1996 р. вимоги мінімальної величини капіталу виражаються наступним виразом:

Мінімальний коефіцієнт =  Регулятивний капітал/Активи, зважені за ступенем ризику* 100%            (1)

Аналогом даного коефіцієнта в українській практиці є норматив достатності регулятивного капіталу (Н2). Відобразимо його динаміку в цілому по банківській системі України, скориставшись даними [2] (рис.1). 




Рис. 1. Динаміка нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу по банківській системі України у 2014-2015 рр.

Як видно з вище наведеного графіка, коефіцієнт достатності (адекватності) регулятивного капіталу в цілому по банківській системі України за 2014 рік відповідає нормам, встановленим Національним банком України (не менше 10%). Проте, з 2015 року спостерігається порушення даного нормативу по всій банківській системі України, і станом на 01.04.2015 даний норматив зафіксований на рівні 8,35%. Причинами даного відхилення є системна криза у банківському секторі України: банкрутство системно важливих банків та визнання ряду українських банків неплатоспроможними. Однак, враховуючи норми, зафіксовані у міжнародних вимогах по мінімальному коефіцієнту (не менше 8%), ситуація не настільки катастрофічна. 

Проте, вимоги Базельського комітету з банківського нагляду за період з 1996 р. теж змінились, і перш за все, відносно формули розрахунку мінімального коефіцієнту достатності капіталу, який на сьогодні при визначенні обсягу регулятивного капіталу повинен враховувати не тільки кредитні ризики (що відображалось у активах, зважених на ризик), але й ринкові та операційні ризики. Подібні зміни відбулись і у методиці розрахунку нормативу адекватності регулятивного капіталу в Україні, однак лише в частині врахуванням валютних ризиків (шляхом додавання до знаменника обсягу відкритої валютної позиції банку).

Національним банком України також було взято до уваги умови Базеля ІІ щодо виокремлення трьох підходів до оцінки кредитного, операційного та ринкового ризиків. В міжнародних стандартах визначаються такі варіанти оцінки ризику: підхід, що базується на внутрішніх рейтингах (IRB), підхід на основі базових індикаторів (BIA), прогресивний підхід на основі вимірювань (AMA). Застосування даної методики розрахунку ризиків дозволяє банкам і наглядовим органам обрати найбільш прийнятний підхід, який відповідає розміру, рівню розвитку та позиції на ринку кожної окремої банківської установи. Проте, конкретних заходів щодо наближення вітчизняної банківської практики до положень Базеля ІІ наразі не було вжито. В Україні відсутнє відповідне правове поле щодо впровадження концепції оцінювання системних та індивідуальних ризиків банків як на макро-, так і на мікрорівні. Однак, окремі банки України почали впроваджувати вимоги Базеля ІІ і запровадили систему внутрішнього рейтингування клієнтів (наприклад, Укрексімбанк, Райффайзен Банк Аваль, ОТП та інші).

З метою подолання кризи в банківській сфері України, НБУ варто працювати над впровадженням принципів Базельського комітету, а саме:

- розробити підходи щодо застосування нових методів оцінки ризиків банківських установ, визначених Базелем ІІ;

- вивчити доцільність й можливості впровадження у вітчизняну банківську практику антициклічного регулювання достатності капіталу банків за новою міжнародною Угодою про капітал (Базель ІІІ) на основі застосування принципів динамічного резервування, підвищення вимог до якісного та кількісного рівня достатності власного капіталу;

- забезпечити широке оприлюднення банками інформації про достатність їх капіталу з метою уникнення ситуацій, коли недостовірна інформації щодо достатності капіталу окремих банків може викликати негаразди всієї банківської системи;

- здійснювати превентивні заходи в рамках банківського нагляду щодо попередження ситуацій з негативного відхилення нормативів капіталу банківських установ від мінімально встановлених.

Таким чином, впровадження наведених заходів дасть змогу гармонізувати українське банківське законодавство відповідно до європейських норм та наблизити практику регулювання капіталу банків до міжнародних стандартів з урахуванням особливостей функціонування вітчизняної банківської системи.




Література:

1. Береславська О.І. Перспективи імплементації рекомендацій Базельського комітету в практичну діяльність банків України / О.І. Береславська //Наукові записки. Серія «Економіка». Випуск 23. – 2013. – С.262-266.

2. Показники діяльності банків України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=76262&cat_id.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота