АНАЛІЗ ВПЛИВУ КОРУПЦІЇ НА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ДЕРЖАВИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

АНАЛІЗ ВПЛИВУ КОРУПЦІЇ НА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ДЕРЖАВИ

28.06.2016 17:58

[Секція 5. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Муніципальне право]

Автор: Потапенко Христина Володимирівна, аспірантка, Ягеллонський Університет (Краків)


Одним з найпоширеніших визначень корупції є використання публічної влади для приватних цілей. Нецільове використання повноважень органами публічної адміністрації сприяє виникненню негативних наслідків для економіки держави. Корупція, що поширюється на вищих рівнях влади негативно впливає на економічний розвиток, наслідком якого, часто, є зменшення оплати праці для  представників публічної адміністрації нижчих рівнів. Ненадходження необхідних коштів до бюджету, спричинене корупційними діями, створює економічну прогалину, яку часто закривають саме за рахунок зменшення доходів органів публічної адміністрації нижчого рівня. Зниження доходів є чинником до розвитку структурної (в конкретному органі) та системної (у всіх органах) корупції. Якщо звернутись до історії, то наприклад в Китаї для протидії корупції працівникам окружних магістратів платили так-звану додаткову винагороду «для зміцнення чесності» (yang-lienyin)[2, c.1339]

Безпосереднім негативним впливом хабарництва на економіку є підвищення трансакційних коштів, невизначеності економічного спрямування та її неефективності [3].

Корупція має мікро і макро кошти (наслідки), які проявляються в короткотривалій та довготривалій перспективі. До мікро коштів належить вплив на конкретну особу корупційних дій. В короткотривалій перспективі це позитивні для суб’єкта наслідки, тобто отримання швидких грошей. До негативних короткотривалих наслідків можна віднести притягнення до відповідальності за протиправне діяння. Щодо макро наслідків, то це наслідки, які мають вплив на всю економіку держави і здебільшого у короткотривалій перспективі вони не проявляються, оскільки саме нагромадження корупційних дій окремих суб’єктів, створюють негативну економічну ситуацію. Мікро наслідками довготривалої перспективи є вплив на особу макро наслідків, а саме зниження ВВП, зменшення інвестицій, знецінення грошової одиниці, отримання неналежних послуг в державних закладах різних сфер діяльності. Проблема коштів корупції полягає в тому, що здебільшого суб’єкти схильні опиратись в своїх діях на наслідки короткотривалої перспективи, що має значний негативний вплив на економічний розвиток держави. 

Прикладом безпосереднього випливу боротьби з корупцією та ВВП є приклад Румунії, де внаслідок ефективної діяльності Національного Антикорупційного Директорату та викриття великої кількості корупційних дій у вищих органах влади, зріст ВВП держави станом на 2015 рік є найвищим серед усіх країн Європи. 

Мікро наслідки корупції для суб’єкта короткотривалої перспективи є також використання корупції як спосіб уникнення обтяжливих, бюрократичних правил неефективної правової сиcтеми. Бюрократизація та ускладнення процедур в органах публічної адміністрації сприяють розвитку корупцію для їх уникнення. Корупція у цьому випадку сприяє ефективнішій праці адміністративних органів, через отримання швидкої незаконної вигоди, та надає свободу дій підприємцям, які хочуть обійти неефективні та складні правила. 

Неефективність та бюрократизація правової системи часто впливає на розвиток корупції в нижчих органах публічної адміністрації і запроваджує своєрідний  «закон черги». Відповідно до цього закону, особи, які очікують в черзі на послугу публічного службовця піддатливі до вчинення корупційних дій з метою заощадження часу та уникнення довгих, бюрократичних процедур. Безпосередньо вчинення дій представником публічної адміністрації може не суперечити правау, але уникнення черги саме по собі є незаконним, оскільки провокує корупційні дії. Для публічного службовця мотивацією корупційних дій є отримання так званих «швидких грошей» (speed money), отримання яких стає можливе через ситуацію, яка виникає внаслідок прогалин законодавства. Можливість отримання «швидких грошей» мотивує представників публічної адміністрації до збереження існуючої системи та відмови від раціоналізації та запровадження ефективної системи діяльності, яка ліквідує закон черги. Якщо коротко, то корупція перешкоджає інноваціям у діяльності публічної адміністрації. Це має безпосередній наслідок на економічний розвиток, оскільки значна частина коштів не надходить до бюджету держави. 

Для підтвердження цього правила, можна навести приклад експерименту проведеного соціологом Фернандо де Сото у Перу у 80-х рр. ХХ ст. Метою експерименту було зрозуміти причину, чого значна частина економічної діяльності та накопичення багатства має місце поза формальною економікою. Для експерименту потрібно було виміряти час необхідний для зібрання всіх необхідних документів та дозволів для відкриття швейної фабрики у Лімі. За результатами дослідження для отримання всіх документів необхідно було витратити  6 годин на день протягом 300 днів. Результати експерименту стали підтвердженням мотивації підприємців платити швидкі гроші, а представників публічної адміністрації використовувати закон черги. Ускладнені процедури сприяють корупції, яка в свою черга негативно впливає на економічний розвиток держави через вибір підприємців неформального (нелегального) сектора економіки. У 2002 р. Д’янков провів дослідження у 85 країнах на предмет кількості процедур та часу необхідного для відкриття малої фірми у кожній з країн, яке підтвердило сильний взаємозв’язок між рівнем корупції та предметом дослідження [1, с. 275]. 

Процвітаюча економіка дає можливість підвищити оплату праці державних службовців і тим самим знизити мотивацію до вчинення корупції. [1329]Економічний розвиток держави сприяє боротьбі з корупцією, проте корупція часто перешкоджає йому і відповідно виникає ситуація замкнутого кола. Економічний зріст генерує достатньо можливостей для зниження рівня корупції. Мауро провів емпіричний аналіз корупції шляхом дослідження зв’язку між інвестиціями та корупцією у 58 країнах. Відповідно до результатів дослідження корупція має значний негативний вплив на зріст ВВП шляхом інвестування в економіку держави[4]. Інвестиції це сильний індикатор корупційної ситуації в державі, оскільки, однією з основних цілей інвестицій є збільшення економічного блага самого інвестора, а у випадку системної корупції в державі такі наслідки для інвестора неможливі, оскільки значна частина фінансових ресурсів має спрямовуватись на боротьбу з недоліками правової системи, яка проявляється зокрема у законі черги. 

Негативом економічно успішних демократії, які виявились досить успішними у хорошому виконанні законів, є те, що в деяких випадках вони виявились менш успішними у зменшенні впливу грошей на прийняття цих законів [2, c. 1330] Позитивні наслідки впливу грошей у даному випадку буде проявлятись у прийнятті економічно вигідних законів, хоча економічно вигідне для держави не завжди є таким для громадян чи їх певних категорій. Однозначним висновком є те, що корупція негативно впливає на економічний розвиток держави, а економічний зріст говорить про позитивні зміни у сфері протидії корупції в державі. 




Література:

1. Aidt Toke S. (2009) Corruption, institutions, and economic development. Oxford review of economic policy, Vol. 25, N2, 2009, pp. 271-291

2. Bardhan P. (1997)Corruption and development: are view of issues. Journal of economic literature. Vol. XXXV, 1997, pp. 1320-1346

3. Corruption and development. (1998) The World Bank. Premnotes, N4 

4. Mauro P. (1995) Corruption and Growth. Quart. J. Econ.110,pp. 681–712

5. Mo Pak Hung (2001) Corruption and economic growth. Journal of comparative economics N29, pp. 66-79

_____________________

Науковий керівник: Wojciech Załuski, prof. dr hab., Uniwersytet Jagielloński

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота