ЗАКОННІ ІНТЕРЕСИ ЯК ОБ´ЄКТ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОЇ НАУКИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ЗАКОННІ ІНТЕРЕСИ ЯК ОБ´ЄКТ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОЇ НАУКИ

29.06.2016 10:11

[Секція 5. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Муніципальне право]

Автор: Щавінський Віталій Романович, кандидат юридичних наук, Київський окружний адміністративний суд


Наука адміністративного права та адміністративно-процесуального права серед іншого розвивається у напрямку якомога більшого використання фундаментальних надбань теоретичних наук. У цьому аспекті важливо проаналізувати такі явища як «інтереси», «правові інтереси», «законні інтереси» тощо. Вони дозволять більш чітко усвідомити сутність спрямувань дій тих чи інших суб’єктів правових відносин узагалі та адміністративного судочинства зокрема. 

Нерідко в юридичній науці ведуться дискусії стосовно того, який із характеризуючи термінів – «інтерес», «правовий інтерес», «юридичний інтерес», «законний інтерес» тощо має більше відношення та стосується фізичних чи юридичних осіб. М.А. Самбор вказує про порядок використання поняття «інтересу» щодо фізичних та юридичних осіб у змісті нормативно-правових актів, а саме асоціювання фізичних осіб з «законним інтересом», а юридичних осіб – з поняттям «інтересу» [1, с. 7]. Вказане акцентує на можливості постановки наукового питання стосовно відмінностей у більш вживаних поняттях «правовий інтерес» та «законний інтерес». Як не є синонімами право та закон, так, виходячи зі всього, не повинні бути синонімами і явища, які ми розглядаємо у нашому повідомленні.

Категорія законних інтересів досі частіше використовується в законодавстві та юридичній практиці, ніж в науці, де вона порівняно недавно привернула до себе увагу теоретиків (принаймні порівняно з суб'єктивними правами). При цьому мається на увазі не загальна проблема інтересів у праві (право і інтереси), яка завжди займала і займає вчених-правознавців, а саме особлива природа  поняття законних інтересів, які близькі до суб'єктивного права, але не збігаються з ним. Цей аспект, як і раніше, залишається слабким місцем в науці, поки що не вдалося до кінця з'ясувати його сутність і функціональну роль. Хоча дослідження у цьому напрямку активізувалися [2, с. 213]. У цьому сенсі варто погодитись із точкою зору С.Г. Стеценка, який, досліджуючи правову сутність рівності, вказує: «узагалі ж рівність як правове явище переважною мірою сприймається як складова конституційно-правового статусу людини і громадянина. Саме на цій підставі конституції та закони різних країн, в тому числі і України містять положення про  недискримінацію, критерії застосування пільг, привілеїв та інші явища, тісно пов’язані з рівністю. Проте завданням правової науки є визначення критеріїв рівності, сутнісного наповнення даного принципу, конструювання «запобіжників» викривлення та зловживання ним» [3, с. 66-67]. На наше переконання, саме адміністративному праву належить важлива роль у конкретизації даних положень та створенні засобів, призначених запобіганню порушенню принципів рівності. Серед іншого, можливість особи звернутись до адміністративного суду, яка визначена чинним законодавством, є додатковим підтвердження рівності прав та можливості громадян. 

Законні інтереси для їх суб’єктів надають змогу вимагати від компетентних державних органів сприяння у їх реалізації, надають можливість звернення до суду (в тому числі і адміністративного) у випадках порушення прав, свобод чи законних інтересів. За деякими виключеннями все це має відношення і до державних інтересів. Держава теж має змогу звертатись до адміністративного суду із захистом інтересів, які для держави є пріоритетними. І положення Кодексу адміністративного судочинства України засвідчують справедливість саме такої постановки питання.  

Таким чином, у контексті аналізу поняття законних інтересів як об’єкту адміністративно-правової науки зазначимо, що законні інтереси особи, суспільства та держави можуть і повинні бути предметом аналізу науковців, правотворців, правозастосовувачів. Кодекс адміністративного судочинства України надає основні параметри та механізми захисту прав, свобод та законних інтересів різними суб’єктами правових відносин. 




Література:

1. Самбор М.А. Інтерес в праві: загальнотеоретичні аспекти розуміння та реалізації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень». – Київ, 2010. – 20 с.

2. Матузов Н.И. Возможность и действительность в российской правовой системе: монография / Н.И. Матузов, Н.В. Ушанова. – М.: Юрлитинформ, 2013. – 272 с.

3.  Стеценко С.Г. Рівність як основоположний принцип соціальної держави / С.Г. Стеценко // Альманах права. – 2013. – Випуск 4. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2013. – С. 66-68



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота