ОСОБЛИВОСТІ ДОКАЗУВАННЯ В СУДІ ПРИСЯЖНИХ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ ДОКАЗУВАННЯ В СУДІ ПРИСЯЖНИХ

09.02.2017 16:46

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Моргун Сергій Олександрович, аспірант кафедри кримінального права, процесу та криміналістики ПВНЗ «Європейський університет»


Новелою кримінального процесу України є здійснення певної категорії кримінальних проваджень непрофесійними особами – судом присяжних. Відповідно до норм чинного українського законодавства та міжнародних договорів такий судовий розгляд є гарантією забезпечення участі представників народу у здійсненні правосуддя, що, в свою чергу, забезпечує його прозорість та відкритість. 

Відповідно до ст. 383 КПК України провадження в суді присяжних здійснюється у відповідності із загальними правилами [4]. Проте, що стосується доказування, є свої особливості, адже присяжні не мають юридичної освіти, і тому не завжди розуміють всі аспекти судового розгляду. Саме тому видається доцільним розглянути процес доказування в суді присяжних задля його подальшого удосконалення.

Істотне значення в суді присяжних має порядок дослідження доказів. Він повинен бути розрахований на краще сприйняття та з’ясування присяжними обставин кримінального провадження, щоб вони могли зрозуміти весь обсяг доказової бази, який потім їм належить оцінювати. Варто зазначити, що порядок дослідження доказів у суді повинен бути побудований так, щоб у присяжних створилося комплексне уявлення про обставини, які підлягають доведенню у справі.

Складність вирішення питань у суді за участю присяжних зумовлена ще й тим, що від участі присяжних у судовій процедурі доказування залежить і ефективність виконання ними своєї функції, але водночас сама ця процедура має форму певного правозастосовного рішення. КПК України визначає умови і підстави для прийняття будь-якого процесуального рішення. Наприклад, обмежено волевиявлення суду щодо призначення судових експертиз (ст. 332 КПК) та формулювання питань, що ставляться на розгляд експерта (ч. 1 ст. 242 КПК). З іншої сторони, правові питання, пов’язані з доказуванням, мають безпосередній зв’язок з формуванням у присяжних внутрішнього переконання щодо обставин кримінального провадження.

Відповідно до КПК України, усі питання, пов'язані з судовим розглядом, судді і присяжні вирішують спільно. На думку І. Волоско, є правильним підхід законодавця до закріплення спільної колегії професійних суддів та присяжних, які разом досліджують як питання факту, так і питання прав. Така модель цілком вписується в європейську континентальну модель кримінального процесу та в сучасних умовах з урахуванням попередніх наших пропозицій щодо вдосконалення суду присяжних дозволить забезпечити належну участь народу у здійсненні кримінального провадження [2, с. 165].

Слід зазначити, що досвід зарубіжних країн свідчить про інший порядок доказування в суді присяжних. У ФРН присяжні вирішують питання про винуватість у повному обсязі як з фактичної, так і з правової сторони, а коронні судді застосовують до визнаної винуватості передбачене покарання і водночас вирішують процесуальні питання, що виникають під час розгляду справи [5, с. 61-62].

У Японії також є інші особливості судового розгляду з участю присяжних. У вступній заяві прокурор викладає факти, які він має намір доказувати, і докази, які він має намір подати. Захисник теж оголошує вступну заяву, в якій викладається основна позиція сторони захисту з приводу обвинувачення. Зазвичай і прокурор, і захисник надають суддям і присяжним письмовий конспект своєї основної позиції, який складається з однієї або двох сторінок. На робочих місцях суддів і присяжних, прокурора і захисника встановлені екрани невеликого розміру, а на стіні судової зали – великі екрани, на які може дивитися публіка. На екранах показується факт, який у цей час доказується стороною, конкретні докази, наприклад креслення, якісь документи. Це пов’язано з тим, що одним із гасел нової судової системи в Японії є «зрозуміле правосуддя». Присяжні можуть безпосередньо задати запитання свідкам і підсудному [3, с. 398].

Досить цікаві новели закріплені у судовому розгляді судом присяжних в Іспанії. Так, відповідно до ст. 49 Органічного закону після того, як будуть досліджені докази обвинувачення, захист може вимагати у головуючого (це рішення має право прийняти і сам головуючий) прийняти рішення про розпуск суду присяжних, якщо буде визнано, що доказів обвинувачення недостатньо для винесення вироку обвинуваченому [1]. Якщо недостатність доказів стосується тільки одного діяння або обвинуваченого, головуючий може вважати, що вердикт може бути винесено без цих епізодів. У такому разі на третій день він оголошує виправдувальний вирок стосовно вказаної частини обвинувачення [6, с. 42].

Наразі у кримінальному провадженні виникають складнощі у розумінні присяжними деяких джерел доказів. Так, протоколи негласних слідчих (розшукових) дій, матеріали оперативно-розшукових заходів, протоколи деяких слідчих дій важко сприймали людині без юридичної освіти. 

Саме тому ми вважаємо за необхідне провести спеціальне навчання кандидатів у присяжні для того, аби зрозуміти їм основи проведення судового розгляду. Це допоможе присяжним краще засвоювати інформацію, яка поступає під час судового засідання, а також винести правосудне рішення. Таку позицію висловлюють й присяжні, які брали участь у судових засіданнях. 




Література:

1. Ley Org nica del Tribunal del Jurado de 22 de mayo 1995 /[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://noticias.juridicas.com/base_datos/Penal/lo5- 1995.html.

2. Волоско І. Дослідження доказів у суді присяжних // Підприємництво, господарства і право. №8. 2016. С. 164-168.

3. Коморида А. Суд с участием судебных заседателей: новая система участия граждан в отправлении правосудия в Японии // LEX RUSSICA. 2012. №2. С. 396-409.

4. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VІ / База даних «Законодавство України»/ ВР України URL:: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show /4651%D0%B017/print1329932-924471646 (дата звернення:25.01.2017)

5. Насонов С. А. Вердикт присяжных заседателей. М. : Р.Валент, 2003. 156 с.

6. Насонов С.А. Европейские модели произ- водства в суде присяжных: суд присяжных в Испании (сравнительно-правовое исследование) // Актуальные проблемы российского права. 2015. № 8. С. 154–160.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота