ПРАВО ЛЮДИНИ НА ЗМІНУ СТАТІ: ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ З УРАХУВАННЯМ ІНОЗЕМНОГО ДОСВІДУ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПРАВО ЛЮДИНИ НА ЗМІНУ СТАТІ: ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ З УРАХУВАННЯМ ІНОЗЕМНОГО ДОСВІДУ

30.05.2017 15:51

[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Міжнародне право]

Автор: Світлична Анна Віталіївна, студентка 5 групи 2 курсу Інституту підготовки кадрів для органів Юстиції України Національного юридичного університету ім. Я.Мудрого


Права людини - це формально визначені  гарантовані соціальні можливості людини, пов’язані, як правило з триманням певних благ, мають бути загальними та рівними для всіх людей.

У ході історичного розвитку права людини зазнали історичних змін, результатом яких була прогресуюча експансія цих прав. Спостерігається поступовий розвиток ідеї прав людини та їх універсалізація .Концепція прав людини є динамічною та такою, що постійно розвивається. У зв’язку з поступом ліберального дискурсу, вона розширюється, змінюється, чутливо реагуючі на новітні соціальні і політичні зміни. На сьогоднішній день перед світом виникають питання, які кілька десятиліть тому неможливо було навіть уявити, одним із таких питань є право людини на зміну статі.

Власне, гендерна ідентичність – це глибоке усвідомлення тією чи іншою особою внутрішніх та індивідуальних особливостей гендерної приналежності, що може як збігатися, так і не збігатися зі статтю за народженням, включаючи індивідуальне відчуття свого тіла та інші прояви гендера (тобто «гендерне самовираження»), такі, як одяг, мова й манера поведінки. Тоді ж як, трансгендер – загальний термін для позначення людей, чия гендерна ідентичність не відповідає тій статі, яка їм визначена при народженні

Зміна статі — це природній процес, при якому людина змінює свою стать — тобто, за допомогою яких жіночі статеві ознаки замінюють чоловіків, або навпаки.

Так, у 1989 році Резолюцію про дискримінацію щодо транссексуалів прийняв Європейський парламент. Резолюція закликає держави- члени вжити заходів щодо захисту транссгендерів і прийняти в зв’язку з цим необхідне законодавство. 

Першою країною в ЄС, яка дозволила трансгендерам змінювати у офіційних документах стать без проведення операції, десять років тому стала Німеччина. Поряд з цим з 1 листопада 2013 року в цій країні набули чинності зміни до сімейного законодавства, згідно яких за рішенням батьків в свідоцтві про народження дитини може не вказуватись її стать.

Важливим в даному питанні є здобутки Аргентини у сфері становлення тендерних стандартів. Ще у 1967 році був прийнятий Закон №1732, який регулював медичні відносини. Згідно його окремих норм, хірургічна корекція статі (та й власне процес внесення відповідних змін до документів, що посвідчують особу) могла бути здійснена лише на підставі судового рішення.

На сьогоднішній день даний закон визнається фахівцями як найбільш прогресивний в світі. Його особливістю є те, що це перший нормативно-правовий акт, який повністю присвячений питанням правового визнання гендерної ідентичності громадянина з боку держави. Сааме аргентинський Закон «Про гендерну ідентичність» дозволяє громадянам офіційно змінювати ім’я та їх гендерну ідентичність, якщо вони цього хочуть, без спеціального дозволу суду. Гендерна ідентичність, у вищеназваному Законі, визначена як «власне сприйняття Людиною своєї статі, що може не завжди співпадати зі біологічною статтю, яка булла визначена при народженні, включаючи особливий тілесний досвід. Тобто, у кожної людини є дві статі – біологічна та соціальна. І не виникає жодних правових проблем, якщо ці статі співпадають. Але у випадках невідповідності біологічної та соціальної статі – особа повинна мати право на власну гендерну ідентичність шляхом зміни статі хірургічним шляхом та внесення відповідних змін до документів, що посвідчують особу.

В Україні питання зміни статі та отримання медичного свідоцтва регулюються наказом МОЗ №60, прийнятим у 2011 році. У цьому документі встановлено  медико-біологічні і соціально-психологічні показання для корекції статевої належності, які застосовуються при наявності ряду умов та протипоказань.

Також запровановано проект «Про встановлення медико-біологічних і соціально-психологічних показань для зміни (корекції) статевої належності і форми первинної облікової документації». У даному проекті фактично скасовується проходження обов'язкової стерилізації, проходження спостереження  у психіатричної клініки, а також надається можливість отримати дозвіл на зміну статі від уповноваженої на це комісії. Рада Європи з тематичної доповіді «Права людини та гендерна ідентичність»  закликає викорінити стерилізацію та інші форми обов'язкового медичного лікування як необхідну вимогу для юридичного визнання гендерної ідентичності особи у законах, що регулюють процес зміни імені та статі.

Тому враховуючи вище зазначене, в Україні потрібно провести ряд заходів, які допоможуть  в вирішенні проблеми трангендерних осіб та їх права на зміну статі, а саме:

1) Розробити осучаснену системурегулювання доступу до процедури зміни статі наоснові власних здобутків та досвіду країн-членів ЄС. 

2) Провести послідовне реформування законодавчої бази відповідно до нових умов розвитку держави; створити нормативно-правовий акт, що буде регулювати дане питання

3) Підготувати план впровадження реформ  та провести моніторинг досягнень по його втіленню. Також потрібно і надалі досліджувати міжнародні стандарти у цій сфері.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота