ФОРМУВАННЯ ПОНЯТТЯ ПРЕДМЕТА ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРАВА - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ФОРМУВАННЯ ПОНЯТТЯ ПРЕДМЕТА ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРАВА

27.03.2018 13:17

[Секція 8. Інтелектуальна власність та його захист. Інформаційне право]

Автор: Пушков Владислав Віталійович, магістр Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Скадовська районна рада: радник голови районної ради з питань юридичного забезпечення, приватизації та власності


Проблеми розвитку інформаційного права обумовленні значною «молодістю» цієї галузі права. Існує багато прогалин у правовому регулюванні цієї сфери та ще більше – у вивченні цієї дисципліни як галузі юридичної науки. Значна більшість підручників на теренах Росії та України містить вагомі недоліки розуміння авторами, що головне призначення права – регулювання суспільних відносин, а галузевої юридичної науки – вивчення основних принципів і закономірностей такого правового впливу. Прослідковується постійна тенденція залучати та сплітати в одне ціле матеріал з інших галузей науки про інформацію: філософії, інформатики, кібернетики тощо, які насправді не стосуються інформаційного права.

Принципи побудови новітнього інформаційного суспільства висвітлюються в багатьох міжнародних нормативно-правових актах. Ось деякі з них. Відповідно до статті 8 Декларації принципів ООН «Побудова інформаційного суспільства - глобальне завдання у новому тисячолітті» людство усвідомлює,  що освіта, знання, інформація та спілкування складають   основу   розвитку,   ініціативності   і  благополуччя людської особистості.   Поряд  з  цим,   інформаційні та комунікаційні технології  (ІКТ)  здійснюють величезний вплив практично на всі аспекти нашого життя. Стаття 19 Загальної декларації прав людини регламентує, що правом кожної людини є свобода переконань і вільний вираз їх; це право передбачає свободу безперешкодно дотримуватись своїх переконань і свободи шукати, отримувати і розповсюджувати інформацію та ідеї будь-якими засобами, незалежно від державних кордонів.

Копилов В.А., професор, завідуючий кафедри правової інформатики Московської державної юридичної академії, без будь-яких сумнівів у своїй праці, «Информационное право», охарактеризував інформаційне право як нову комплексну галузь, що є системою низки соціальних норм і відносин, які охороняються державою і виникають в інформаційній сфері – сфері виробництва, перевтілення та споживання інформації. Але сформулювати поняття предмета інформаційного права, яке залишало би місце для існування будь-яких інших галузей права крім інформаційного, йому не вдалось. Різноплановість та різноманітність новітніх інформаційних відносин у сучасному суспільстві є настільки виразним, що навіть немає чіткої ви-значеності з поняттям самого інформаційного права.

Окреслення предметної сфери інформаційного права з відмежуванням його від інших галузей науки обумовлюється визначенням параметрів і характеристик інформаційних процесів суспільних відносин. Тобто форми, види, засоби, а вже потім змістовне наповнення, яке не завжди має значення для правового регулювання. 

Таким чином, одним із елементів предмета інформаційного права, відповідно до статті 1 Закону України «Про інформацію» є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Іншим елементом предмета інформаційного права є правовий статус суб’єктів інформаційних відносин. Саме права, обов’язки та взаємозв’язки суб’єктів інформаційних відносин визначають дотримання параметрів інформаційних процесів доступу та прав на інформацію тощо. Третім елементом предмета правового регулювання є поняття «поведінка поза правовідносинами», за якою дії суб’єктів регулюються системою заборон без виникнення правових відносин. Наприклад, спілкування у мережі Інтернет містить специфічні моральні норми, котрі несуть у собі систему заборон на певні некоректні дії щодо інших користувачів. 

Отже, враховуючи все вищевикладене, можна зробити висновок, що поняття предмету інформаційного права –  це суспільні відносини, які виникають з приводу встановлення режимів та форм обігу інформації, реалізації інформаційних прав та правового статусу суб’єктів інформаційних процесів й формування їх правомірної поведінки і зв’язків.

Література:

1. Декларація принципів ООН «Побудова інформаційного суспільства - глобальне завдання у новому тисячолітті»;

2. Загальна декларація прав людини;

3. Закон України «Про інформацію»;

4. Копылов В. А. Информационное право. – 2-е изд. , перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2002.;

5. Бачило И. Л., Лопатин В. Н., Федотов М. А. Информационное право / Под. ред. Б. Н. Топорнина. – СПб: Юрид. центр Пресс, 2001.;

6. Сорокин В. Д. Метод правового регулирования. Теоретические проблемы. – М. : Юрид. лит. – 1976.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота