ВПЛИВ ІНОЗЕМНОГО КАПІТАЛУ НА ВІТЧИЗНЯНИЙ БАНКІВСЬКИЙ СЕКТОР - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ВПЛИВ ІНОЗЕМНОГО КАПІТАЛУ НА ВІТЧИЗНЯНИЙ БАНКІВСЬКИЙ СЕКТОР

01.11.2018 13:05

[Секція 6. Банківська справа. Гроші, фінанси і кредит]

Автор: Польова Олена Леонідівна, доктор економічних наук, доцент кафедри фінансів, банківської справи та страхування, Вінницький національний аграрний університет; Склярук Ольга Анатоліївна, магістрант кафедри фінансів, банківської справи та страхування, Вінницький національний аграрний університет


Відповідно до ст. 24 Закону України «Про банки і банківську діяльність» іноземні банки мають право відкривати філії та представництва на території України. Національний банк України здійснює акредитацію філій та представництв іноземних банків на території України, шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру банків та видачі банківської ліцензії [4].

Позитивно впливає на розвиток банківської системи наявність банків з іноземним капіталом – це сприяє залученню іноземних інвестицій і розширенню ресурсної бази та розвитку баскської установи. Проте, якщо зростання частки іноземного банківського капіталу має швидку тенденцію, можуть виникнути серйозні фінансові й економічні ризики, пов’язані з можливою втратою суверенітету у сфері грошово-кредитної політики, втратою ліквідності банків тощо.

Різні джерела подають різноманітні визначення таких понять, як: «іноземний капітал», «банк з іноземним капіталом», «іноземний банк» тощо. Традиційним показником, який характеризує участь іноземного капіталу в банківській системі країни, є наявність у статутному капіталі банку частки, яка належить нерезиденту. Поняття «іноземний капітал» висвітлюється в різноманітних формах капіталу (приватний, акціонерний, державний, банківський, промисловий, фінансовий та капітал міжнародних фінансово-кредитних організацій та ін.), який належить закордонним власникам. Тобто, залежно від напрямків входження і суб’єктів, яким належить капітал, можна визначити головне його призначення [1]. У науковому середовищі, а також у документах міжнародних організацій найпоширенішими є такі трактування поняття «іноземний банк»: банк, центральний офіс якого міститься за кордоном; банк, 50% і більше якого належить прямим іноземним інвесторам, за винятком офшорних власників (в інших інтерпретаціях: 10 %, 51%, 100%) [2].

Девальвація національної валюти негативно впливає на зниження нормативів капіталізації, зростання частки проблемних кредитів в кредитному портфелі, скорочення частки іноземного капіталу в статутному капіталі банків, а також на зменшення кількості банків, які мають банківську ліцензію, в тому числі з іноземним капіталом. Так, станом на 01.01.2018 р. в Україні працювало 82 банки, серед яких 38 банк з іноземним капіталом, в т.ч. 18 банків – зі 100 % іноземним капіталом [3]. На рис. 1 зображені темпи росту (спаду) кількості банківських установ України та в у тому числі темпи росту (спаду) кількості банків із іноземним капіталом.




Політична та валютна нестабільність в Україні, зниження сукупного попиту і перетікання заощаджень з банківського у позабанківський сектор, комплексне реформування не лише банківської, а й всієї фінансової системи призвело до зниження кількості банків із 100% іноземним капіталом. Зокрема на 01.01 2018 р. зі 100% іноземним капіталом становило 18 банків, що на 4 банківські установи менше ніж у 2013 р. Іноземний капітал банків представлений 10 країнами, серед яких найбільшу частку займають Росія, Кіпр, Угорщина, Німеччина, Туреччина.

У 2017 році вперше від початку кризи зросла частка банків із приватним капіталом, незважаючи на виведення з ринку двох середніх за розміром активів банків у першій половині року. Роль приватних вітчизняних банків посилилася через активне кредитування та купівлю кількох банків у іноземних власників. У той же час, державні банки також продовжували нарощувати свою частку на ринку: у чистих активах на 3,6 в. п.1 до 54,9% та у депозитах населення – на 2,9 в. п. до 62,5%.

Таким чином, можна зробити висновок, що, незважаючи на цілий ряд позитивних змін, експансія іноземного капіталу у вітчизняній банківській системі супроводжується значним переліком ризиків для банківського сектору та економіки України в цілому, оскільки іноземні банки в Україні ставлять собі за мету здебільшого власні інтереси, не здійснюючи істотного позитивного впливу на економічний розвиток України та ефективність функціонування всієї банківської системи в цілому. Це вимагає посилення контролю держави над процесом входження іноземного капіталу в український банківський сектор.

Література 

1. Владичин У. В. Економічна сутність іноземного банківництва. Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України. 2007. Вип. 17.2. С. 147-151.

2. Івасів І., Корнилюк Р. Вплив іноземних банків на банківську систему України. Вісник НБУ. 2011. № 10. С. 34-41.

3. Oфіційний сайт НБУ [Електрoнний ресурс]. Режим дoступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/ index 

4. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-III. Режим доступу : http://zakon2.rada.gov. ua/laws/show/2121-14/page3.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота