ВРАХУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ПРИ РОЗРОБЛЕННІ СХЕМ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ВРАХУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ПРИ РОЗРОБЛЕННІ СХЕМ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ

21.11.2018 19:18

[Секція 1. Економіка, організація і управління підприємствами, галузями, комплексами]

Автор: Теліженко Олександр Михайлович, доктор економічних наук, Сумський державний університет; Сотник Микола Іванович, доктор технічних наук, Сумський державний університет; Вакуленко Ігор Анатолійович, Сумський державний університет


Оприлюднення проекту «Методики розроблення схем теплопостачання населених пунктів» стало важливим етапом щодо системного узагальнення практичного досвіду. Зокрема, проектом методики передбачається розробка окремого розділу з еколого-економічного обґрунтування техніко-технологічних рішень модернізації схем теплопостачання.

Зазначається, що при розробці схем теплопостачання має бути виконана оцінка впливу на довкілля викидів токсичних сполук і парникових газів від усіх паливоспалюючих установок СЦТ населеного пункту. В рамках гармонізації українського природоохоронного законодавства з європейським, окремо повинні бути розглянуті паливоспалюючі установки потужністю більш ніж 50 МВт. 

До об'єктів моніторингу атмосферного повітря, відповідно до постанови КМ України від 09.03.1999 р №343 «Про затвердження Порядку організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря» [1] віднесені викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. До переліку найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря від установок теплопостачання підлягають регулюванню у відповідності до постанови КМ України від 29.11.2001 р. №1598 «Про затвердження переліку найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню» [2] входять викиди: оксидів азоту, діоксиду сірки та речовин у вигляді суспендованих твердих частинок.

Разом з тим слід зазначити, що питання визначення екологічного ефекту на практиці зводиться до визначення єдиного показника – зміни кількості викидів шкідливих речовин у навколишнє природне середовище. Адже немає практичної можливості врахувати всі екологічні ефекти протягом життєвого циклу проекту. Наприклад, для проекту модернізації котельні з переведенням її на альтернативне паливо екологічний ефект починається зі зміни стану навколишнього природного середовища в місцях видобутку чи заготівлі природних ресурсів і закінчується утилізацією обладнання по завершенню терміну його експлуатації, створюючи низку змін екологічного характеру на кожній стадії життєвого циклу. Витрати на проведення такого дослідження можуть значно переважити розміри необхідних інвестицій у реалізацію проекту, відтак практичну можливість такої деталізації екологічного ефекту у окремо взятому інвестиційному проекті варто відкинути. Проте вищесказане в сумі з потребою масштабної перебудови енергетичного комплексу, що спостерігається в Україні у зв’язку з економічною та політичної кон’юнктурою, дає підстави до пошуку способу оптимального підходу для отримання максимально можливого соціального та екологічного ефекту, досягнення якого можливе через координацію дій суб’єктів (підприємств, установ, органів виконавчої влади, соціальних інституцій тощо), які задіяні в процесі реформування енергетичного сектору, шляхом відкритого доступу до даних (що не є комерційною таємницею) енергоаудиту та інвестиційних проектів, розроблених на його основі, відповідним органам влади, що слугуватиме інформаційною базою для розробки комплексних програм розвитку суміжних галузей з максимізацією екологічного та соціального ефекту на рівні певних адміністративно-територіальних одиниць. 

При спалюванні природного газу в атмосферу викидається оксид вуглецю CO2 і оксид азоту NОx. Величина викидів в атмосферу при виробленні 1 тис. кВт/год електроенергії визначається за даними в табл. 1.

Величина зменшення викидів оксиду вуглецю CO2 і оксиду азоту NОx в атмосферу визначається за допомогою вимірів концентрації змісту їх у відхідних газах, з використанням газоаналізаторів [3]: 




Слід зазначити, що при впровадженні енергоефективних заходів має місце і «умовно зворотній ефект», – зменшення бюджетних надходжень від сплати за забруднення навколишнього середовища. Досвід розроблення схем теплопостачання населених пунктів, регіональних програм модернізації систем теплопостачання, дозволив узагальнити показники зменшення податкових відрахувань від упровадження заходів з модернізації джерел теплогенерації та систем теплопостачання (табл. 2).




Дані наведені в цінах 2016 року. Розраховані для узагальнених запланованих заходів і проектів з реконструкції та модернізації джерел теплогенерації та систем теплопостачання, які були включені до «Регіональної програм модернізації систем теплопостачання Сумської області».

Література:

1. Постанова КМ України від 09.03.1999 р №343 «Про затвердження Порядку організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря». Режим доступу – (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/343-99-%D0%BF).

2. Постанова КМ України від 29.11.2001 р. №1598 «Про затвердження переліку найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню». Режим доступу – (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1598-2001-%D0%BF).

3. Загальні вимоги до організації та проведення енергетичного аудиту: Типова методика. – Затв. Наказом № 56 від 20.05.2010 р. Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів. – 90 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота