НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ

27.03.2019 17:57

[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Міжнародне право]

Автор: Кустова Світлана Миколаївна, аспірант кафедри парламентаризму та політичного менеджменту, Національна академія державного управління при Президентові України


Згідно із ч. 1 ст. 36 Конституції України громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, установлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Таким чином, у Конституції України та відповідних законах встановлені вичерпні нормативні приписи, які закріплюють право громадянина свободу об'єднання в політичні партії та громадські організації для здійснення своїх прав, свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних та інших інтересів.

Утім, виникає запитання, чому на сьогодні ці конституційні положення є декларативними та не імплементовані в політичну реальність? Однією зі складових феномену існування ерзац-партій в Україні є проблеми із фінансуванням їх діяльності.

Законодавство України не містить визначення поняття «фінансування політичних партій», натомість у законодавстві вживається низка інших термінів, які стосуються регулювання фінансування політичних партій: «кошти партій», «майно партій», «державне фінансування політичних партій», «внесок на підтримку політичної партії», «обмеження у здійсненні внесків на підтримку політичних партій», «спонсорство» тощо. 

Деякі з наведених термінів розкриваються в законодавстві, проте більшість із них не отримали законодавчого визначення. Хоч в Україні в роки її незалежності вже сформувалась законодавча база, що регламентує різні сторони організації та функціонування політичних партій. 

Ухвалення європейськими структурами рамкових документів щодо державного фінансування партій разом із посиленням євроінтеграційного тренду в державній політиці стимулювало появу питання державного фінансування партій у вітчизняному політичному порядку денному.   

Правова інституціоналізація політичних партій пройшла декілька етапів свого становлення. Перші кроки в розвитку партійного законодавства було зроблено з прийняттям у 1992 р. Закону України «Про об’єднання громадян»; закладено правові основи для діяльності і розвитку політичних партій в Конституції України (1996 р.). Наступні етапи становлення політичних партій як конституційно-правового інституту мали місце завдяки прийняттю нормативно-правових актів, основними з яких є закони України «Про політичні партії в Україні» (2001 р.) і «Про місцеві вибори» (2015 р.), які істотно підвищують роль партій та регламентують їхній вплив на суспільно-політичне життя країни. 

Особливістю чинного законодавства щодо державного фінансування партій є наявність т. зв. «гендерного бонусу»: згідно зі ст. 17-5 Закону України «Про політичні партії в Україні» «сума в розмірі 10 відсотків щорічного обсягу державного фінансування статутної діяльності політичних партій розподіляється порівну між політичними партіями, які отримали право на таке фінансування… якщо… кількість представників однієї статі серед обраних від відповідних політичних партій народних депутатів України, які набули своїх повноважень, не перевищує двох третин від загальної кількості народних депутатів України, обраних від цієї політичної партії». Положеннями цього закону визначено, що за рахунок коштів державного бюджету «фінансується статутна діяльність політичних партій, не пов’язана з їхньою участю у виборах народних депутатів України, виборах Президента України і місцевих виборах…» Напрями витрачання коштів, так само, як і законом 2003 р., не деталізовано – усе, що підпадає під визначення «статутна діяльність політичних партій». На відміну від закону 2003 р., яким встановлювався «поріг фінансування» в 4 %, чинний поріг вдвічі менший. 

Разом з тим, варто відзначити, що чинна нормативно-правова база містить цілу низку недоліків, що мають бути вирішені найближчим часом. Серед них – осучаснення норм щодо реєстрації партій, забезпечення електронної звітності, внутрішньопартійної демократії тощо.  

Література

1. Гонюкова Л. Політичні партії як інститут державної політики та управління: теоретико-методологічний аналіз: монографія. Київ. 2009. 392 с.

2. Джуган В.В. Конституційно-правові засади фінансування політичних партій в Україні та країнах ЄС: порівняльний аналіз. Дис. на здоб. наук. ступ. канд. юр. н. (доктора філософії) за спец. 12.00.06 «Конституційне право; муніципальне право». Рукопис. Ужгородський національний університет. Ужгород. 2017. 230 с.

3. Коломоєць Т., Самойленко Г. Вибори до органів місцевого самоврядування в Україні у контексті сучасних державних процесів: актуальні питання теорії та проблеми практики / Т. Коломієць, Г. Самойленко // Вісник Центральної виборчої комісії. –   2007. –   № 2 (8). –   С. 76–  82. 

4. «Керівні принципи та доповідь щодо фінансування політичних партій» (Венеціанська Комісія (09-10).03.2001 (CDL-INF(2001)008)); Рекомендація ПАРЄ «Фінансування політичних партій» від 22.05.2001 № 1516(2001); Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи від 08.04.2003 Rec 2003(4) «Про загальні правила боротьби з корупцією при фінансуванні політичних партій та виборчих кампаній».

5. «Моніторинг’2018: основні тенденції змін громадської думки». Соціологічне опитування Інституту соціології НАН України та Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!». URL: https://dif.org.ua/article/monitoring2018-osnovni-tendentsii-zmin-gromadskoi-dumki (дата звернення: 06.01.2018).

6. Конвенція Організації Об’єднаних Націй проти корупції. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_c16   

7. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 05.01.2019).

8. Примуш М.В. Політико-правове регулювання діяльності політичних партій: монографія. Донецьк. 2001. 338 с.

9. Про вибори народних депутатів України : Закон України від 25 березня 2004 р. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1665-15/ed20060318/page (дата звернення: 05.01.2019). 

10. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання і протидії політичній корупції: Закон України від 2015 р. № 731-VIII  (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 49-50, ст.449). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/731-19#n60 (дата звернення: 05.01.2019).

11. Про політичні партії в Україні: Закон України від 2001 р. № 2365-ІІІ (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 23, ст.118). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2365-14 (Дата звернення: 05.01.2019).

12. Савков А. Активізація участі держави у виборчому процесі як виклик сьогодення [Електронний ресурс] / А. Савков // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. - 2009. - Вип. 1. - С. 175-182. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadu_2009_1_24



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота