ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МОЛОКОПЕРЕРОБНОЇ ГАЛУЗІ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МОЛОКОПЕРЕРОБНОЇ ГАЛУЗІ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ

23.09.2019 18:06

[Секція 1. Економіка, організація і управління підприємствами, галузями, комплексами]

Автор: Вовчик Наталія Леонівна, аспірантка, Львівський торговельно-економічний університет


Молочна промисловість України є великою індустріальною галуззю, однією з найбільш розвинутих у складі харчової промисловості України. Цьому сприяють такі фактори, як те що молоко і молочні продукти є соціально значущими видами продовольства, які повинні щодня бути присутніми в раціоні харчування людини, що зобов'язує державу забезпечити для всього населення як фізичну, так і економічну їх доступність; є можливість виробництва молока практично у всіх регіонах країни, що зумовлює порівняно високу конкуренцію серед його виробників; існує постійний попит на молочну продукцію; підвищуються вимоги споживачів щодо якості та асортименту виробленої продукції. Тому виробництво молока й молочних продуктів залишиться актуальним за будь-яких умов. 

Вивчення ринку молока та молочної продукції західного регіону України є достатньо складним завданням, оскільки потрібно враховувати особливості виробництва молока з одного боку, та виробництво молочних продуктів з іншого.

Формування та розвиток ринку молока та молочних продуктів залежить від рівня споживання цих видів продукції. Так споживання молока та молочних продуктів в Україні на душу населення, згідно з даними Державної служби статистики України з 2013 року знизилося на 23,2 кг та у 2018 році склало 197,7 кг [1]. Це значно менше за річну науково обґрунтовану норму споживання 350-380 кг і складає лише 56,5% від норми.

Така тенденція обумовлена як зниженням платоспроможності населення так і не стабільним характером виробництва молока та молочних продуктів за досліджуваний період.

Як свідчать дані Державної служби статистики України виробництво молока в Україні у 2018 році склало 97,9% порівняно з 2017 роком [5]. 

Проте у Закарпатській та Хмельницькій областях виробництво молока незначно збільшилось. Хоча лідерами у виробництві молока у Західному регіоні України у 2018 році були Хмельницька, Львівська та Тернопільська області.

Основною причиною зменшення обсягів виробництва молока за останні роки є скорочення поголів’я великої рогатої худоби загалом та корів зокрема. Станом на 01 січня 2019 року в Україні налічується 1926,3 тис. корів, що на 91,5 тис. голів менше, ніж на таку ж дату 2018 року [5]. 

Структура поголів'я корів Західного регіону України станом на 1 січня 2019 року подана на рис. 1, свідчить, що найбільше поголів'я корів є у Хмельницькій області (130,4 тис. голів), а найменше – у Чернівецькій області (51,4 тис. голів).




З огляду на поточні тенденції до скорочення поголів’я корів, у 2019 році експерти очікують подальше зменшення власного виробництва молока у межах 1% [4].

Тому головним завданням розвитку тваринництва є зупинення скорочення поголів’я в усіх категоріях господарств та інтенсифікація розвитку тваринництва для підвищення ефективності виробництва молока та інших видів продукції. 

Що стосується цін на сировину, то уже протягом 2017-2018 років поспіль закупівельні ціни на молоко дуже високі. Середні ціни закупівлі молока переробними підприємствами Західного регіону України у 2018 році представлені у табл. 1. 




На нашу думку, основними причинами зростання закупівельних цін на молоко є зростання його собівартості, скорочення поголів'я корів та досить низка їх продуктивність.

Виходячи із сировинних ресурсів та попиту на молочну продукцію молокопереробні підприємства у 2013-2017 роках загалом по Україні знизили виробництво основних видів молочної продукції. 

Проведений аналіз виробництва основних видів молочної продукції у Західному регіоні України у 2013-2017 роках, дозволяє зробити висновок, що за цей період відбулося також зниження обсягів виробництва основних видів молочної продукції. Проте у 2017 році у порівнянні з попереднім збільшилося виробництво молока та вершків незгущених – на 7,5 тис. т, а виробництво сиру тертого, порошкового, голубого та іншого неплавленого – лише на 0,8 тис. т, виробництво молока і вершків коагульованих, йогурту, кефіру, сметани та інших ферментованих продуктів – 0,5 тис. т (рис. 2) [3].




Важливим аспектом розвитку ринку молочної продукції в Україні є конкурентноспроможність молокопереробних підприємств. Нині функціонує близько 350 підприємств із переробки молока, з яких 80 виробляють 90% суцільномолочної продукції [6]. 

При значній конкуренції на ринку молочної продукції у десятку лідерів, які займають найбільші частки ринку, входить ПрАТ “Тернопільський молокозавод” займаючи 2,6% ринку [2].

Проаналізувавши ситуацію на молочному ринку за 2013-2018 роки в Україні та її Західному регіоні загалом, слід визначити основні тенденції змін у виробництві молочної продукції у Львівській області зокрема (табл. 2).




За даними табл. 2 можна зробити висновок про те, що виробництво молока та вершків незгущених у Львівській області досягло максимального значення за досліджуваний період у 2013 році і складало 32810 т, а найнижчого – у 2016 році (8773 т). Проте у 2017 та 2018 роках відбулося значне збільшення виробництва молока та вершків незгущених до 21721 т, що показує доволі позитивну тенденцію. Аналогічною є ситуація у виробництві молока і вершків коагульованих, йогуртів, кефіру, сметани та інші ферментованих продуктів і йогурту рідкого та сквашеного молока ароматизованих. Так з 2015 року стабільно збільшуються обсяги виробництва цих видів молочної продукції. Лище виробництво сиру свіжого неферментованого з 2013 року постійно зменшується, а саме з 589 т у 2013 році до 143 т у 2018 році, тобто більше ніж у 4 рази.

Таким чином, проаналізувавши стан молокопереробної галузі України, Західного регіону та Львівської області можна виділити такі проблеми:

- зменшення обсягів виробництва молока за рахунок скорочення поголів’я корів зокрема; 

- поступове підвищення закупівельних цін на основну сировину – молоко;

- невисокий рівень завантаження потужностей в результаті недостатньої кількості сировини;

- зниження попиту на молочну продукцію в зв’язку із недостатньо високою купівельною спроможністю населення та тенденцією до зменшення його чисельності;

- високий рівень конкуренції з боку потужних підприємств, оснащених сучасним обладнанням і технологіями тощо.

Література:

1. Баланси та споживання основних продуктів харчування населенням України. Статистичний збірник. – Київ, 2019. – Режим доступу : http://www.cisstat.com/food_balances/Ukraine_publication.pdf.

2. Головний сайт для агробізнесу Latifundist Media: ТОП-10 производителей молочной и молокосодержащей продукции 2017. URL: https://latifundist.com/rating/top-10-proizvoditelej-molochnoj-i-molokosoderzhashchej-produktsii-2017.

3. Економічна статистика / Економічна діяльність / Промисловість Виробництво окремих видів промислової продукції (2011-2018) – Режим доступу : https://www.lv.ukrstat.gov.ua/ukr/.

4. Огляд українського молочного ринку / Вісник молочників УКРМОЛПРОМ, № 1 (85), 31.01.2019. – С. 21-22

5. Статистичний щорічник України 2018 рік. – Режим доступу : https://ukrstat.org/uk/druk/publicat/kat_u/publ1_u.htm.

6. Степанчук С. О. Стан та перспективи розвитку молочного ринку України / С. О. Степанчук, Ю. Ю. Єфісько // Економіка та держава. – 2017. – № 5. – С. 99-102.


_______________________

Науковий керівник: Воронко Роман Михайлович, доктор економічних наук, професор кафедри аудиту, аналізу та оподаткування Львівського торговельно-економічного університету




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота